Рак тіла матки (РТМ) – належить до пухлин, захворюваність на які зростає і зустрічається значно рідше, ніж рак молочної залози. За рівнем захворюваності РТМ займає 4 місце у структурі онкологічної захворюваності, та 2-3 серед злоякісних пухлин жіночих геніталій. В Україні захворюваність становить 26,4 випадки на 100 тис. населення. Хворіють жінки 40–54 років, досягаючи піку захворювання до 60–64 років.

Етіологія. У більшості випадків рак ендометрію (гормонзалежна пухлина) виникає на грунті гіперпластичних процесів ендометрія. Гіперестрогенія у поєднанні з дефіцитом прогестерону, безплідністю, пізньою менопаузою, полікістозом яєчників, ожирінням, гіперліпідемією, цукровим діабетом, гіпотиреозом, гіпертонічною хворобою у кінцевому результаті може призвести до злоякісного захворювання ендометрія. Майже у кожної четвертої хворої РЕ поєднується з фіброміомою матки.

Предракові захворювання.
Залозиста гіперплазія ендометрія (ЗГЕ)
–визначається у хворих з ановуляторними матковими кровотечами. Клініцисти не вказують на суттєві відмінності між залозистою і залозисто-кістозною гіперплазією, тому що кістозне розширення залоз свідчить про ступінь гіперпластичного процесу, а рідше про атрофічні зміни ендометрію. Поліпи ендометрію розвиваються внаслідок проліферації залоз базального шару ендометрію. Атипова гіперплазія ендометрію (АГЕ) – це передракове захворювання тіла матки. Мікроскопічно АГЕ характеризується значною перевагою залозистих елементів над стромальними, чого не буває при ЗГЕ. Але при АГЕ цитогенна строма між атиповими залозами завжди зберігається, що відрізняє її від високодиференційованої аденокарциноми ендометрію.

Анатомія. Матка – грушеподібної форми м’язевий орган, у якому розрізняють дно, тіло, та шийку. У товщі матки знаходиться щілиноподібної форми порожнина яка вгорі з’єднується з отворами маткових труб, а внизу через канал шийки матки – з піхвою. Останній має спеціальне біологічне пристосування, що запобігає виникненню інфекції у матковій порожнині, і водночас не перешкоджає проникненню сперматозоїдів.

У стінці матки розрізняють внутрішню оболонку – слизову, або ендометрій, середню м’язову, або міометрій, та зовнішню – серозну, або периметрій. Від назви цих шарів походять назви запалень: ендометрит, міометрит, периметрит. Внутрішня оболонка матки, або ендометрія, зазнає циклічних змін, які проявляються регенерацією набухання і відпаданням його поверхневого шару. Відпадання ендометрія супроводжується кровотечею із пошкоджених при цьому кровоносних судин, разом з якою виводиться назовні й незапліднена яйцеклітина. Цикли менструації та овуляції взаємно чергуються під впливом гормонів яєчника. Враховується те, що запліднення яйцеклітини здійснюється тоді, коли вона знаходиться у матковій трубі. Найбільшою вірогідністю можливості завагітніти є серидина міжменструального циклу.

Матка має певне фізіологічне положення, вона розташована між сечовим міхуром і прямою кишкою і нахилена вперед відносно вертикальної осі. Очеревина, яка покриває матку, при переході з сечового міхура і прямої кишки утворює дві заглибини, які мають важливе практичне значення й отримали назву дугласових просторів або заглибин. У цих заглибинах може накопичуватись кров, гній або рідина. Матка зафіксована у фізіологічному положенні за рахунок цілого ряду факторів, основне значення з яких відіграють кругла і широка зв’язка.

Патологічна анатомія. При РТМ пухлина має в основному екзофітну форму росту, рідше ендофітну і змішану. Переважно пухлинний процес локалізується у ділянці дна матки (47,5%), але може уражати як нижній сегмент (27,6%), так і всю порожнину матки (24,9%).

Гістологічно розрізняють наступні форми раку ендометрія (РЕ): аденокарцинома, залозисто-плоскоклітинний рак, світлоклітинний рак, плоскоклітинний рак, муцинозний рак, серозно-папілярний рак, недиференційований рак.

Метастазування.
Лімфогенне (загальні, зовнішні і внутрішні клубові, затульні, поперекові, парааортальні). Гематогенне (легені печінка, кістки).

Класифікація раку тіла матки за системою ТNM.

Т – первинна пухлина

T_X,T₀ – стандартнi значення;

Tis – carcinoma in situ (преiнвазивна карцинома);

T₁ – первинна пухлина не визначається;

T_1а – пухлина обмежена тільки маткою;

T_1в – пухлина уражає не більше половини товщини міометрію;

T_1с – пухлина викликає ураженння більше половини товщини міометрію;

T₂
– пухлина поширюється на шийку матки, але не за межі матки;

T_2а – поширення пухлини тільки на ендоцервікальні залози;

T_2b – цервікальна стромальна інвазія; T_3а – пухлина проростає у серозний шар або придатки (пряме розповсюдження або метастаз) і ракові клітини в асцитичній рідині або перитонеальних змивах;

T_3b – пухлина поширюється на піхву (пряме розповсюдження або метастаз);

T_3c,N1 –
метастази у тазові або парааортальні лімфатичні вузли;

T₄ – пухлина проростає у слизовий шар сечового міхура або товстої кишки;

M₁ – є вiддаленi метастази (за винятком метастазів у піхві, серозній оболонці таза або придатках, але включно з метастазами і в інших, крім парааортальних, внутрішньоочеревинних лімфатичних вузлах).