Рак шийки матки (РШМ) – злоякісна пухлина, яку впродовж сторіччя вважають однією з найпоширеніших видів патології серед злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної сфери. В структурі всієї онкологічної патології займає 5 місце. Щороку у світі виявляється більше 500000 хворих; 75% з них припадає на країни, що розвиваються – Азії, Африки й Латинської Америки й 25% – на економічно розвинені країни Європи й Північної Америки. РШМ появляється лише у віці 50-60 років. В Україні показник захворюваності на рак шийки складає 19,6% на 100 тис. населення. У цілому захворюваність знижується, однак чітко простежується зростання захворюваності серед молодих жінок до 40 років і особливо у віковій групі до 29 років.

Виняткове значення у проблемі РШМ має раннє виявлення за допомогою цитологічного скринінгу дисплазії і преінвазивної карциноми, своєчасне лікування яких надійно попереджає розвиток інвазивного раку. Є всі підстави сподіватися, що інвазивний рак шийки матки у недалекому майбутньому стане першою злоякісною пухлиною, при якій захворюваність і смертність будуть зведені до мінімуму.

Етіологія. Важливу роль відіграють екзогенні фактори. До теперішнього часу немає даних про те, що існує спадкова схильність до раку шийки матки. Разом з тим велика кількість досліджень доказує вплив статевого життя на виникнення РШМ. Відомо, що рак шийки матки практично не зустрічається у жінок, які не втратили свою цнотливість, і в монашок. Факторами ризику вважають ранній початок статевого життя, ранні перші пологи, часта зміна статевих партнерів, відмова від бар’єрних контрацептивів. Висока захворюваність РШМ є помітною серед жінок із малозабезпечених верств населення, особливо у країнах з низьким соціально-економічним рівнем. Існують переконливі дані про наявність РШМ у жінок які палять. Сукупність епідеміологічних, клініко-морфологічних і молекулярно-біологічних даних свідчить про роль вірусної інфекції (вірус папіломи людини) у виникненні РШМ. Внутрішньоматкова й гормональна контрацепція не підвищує ризику раку шийки матки. Водночас візит до лікаря з приводу контрацепції повинен бути корисним і для профілактичного обстеження. Тривала гормональна контрацепція препаратами, що містять прогестагени й естрогени, у 2–3 рази знижує ризик розвитку раку ендометрія і яєчників.

Передракові стани шийки матки: цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (СІN).

Довготривалі дослідження механізму розвитку інвазивного раку свідчать про те, що процес відбувається поступово і триває 10–12 років. Йому передують поступові порушення росту диференціації епітелію шийки матки, що має назву дисплазії, або цервікальної інтраепітеліальної неоплазії, яка поділяється на ІІІ ступені.

Інтраепітеліальна неоплазія І ступеня (СІN1), або легка дисплазія. Це такий стан, при якому патологічні зміни захоплюють лише нижню третину

(що прилягає до базального шару) усієї товщу епітеліального покриву піхвової частини шийки матки.

Інтраепітеліальна неоплазія ІІ ступеня (СІN2), або помірна дисплазія, іноді важка – патологічні зміни захоплюють 2/3 усієї товщі епітеліального покриву піхвової частини шийки матки.

Інтраепітеліальна неоплазія ІІІ ступеня (СІN3), або рак in situ (преінвазивна карцинома) – патологічні зміни захоплюють усю товщі епітеліального покриву піхвової частини шийки матки.

У всіх випадках інтраепітеліальної неоплазії базальна мембрана не пошкоджена, інвазія у підлеглій стромі відсутня.

Патологічна анатомія. Гістологічно розрізняють наступні форми РШМ: плоскоклітинний (65–95%), аденокарцинома ендоцервіксу, ендометріоїдна аденокарцинома, світлоклітинна аденокарцинома, аденоїдно-кістозний рак, залозисто-плоскоклітинний, недиференційований.

Стадіювання раку шийки матки.

I стадія – пухлина обмежена шийкою матки;

Іа – інвазивна карцинома, яка діагностується тільки мікроскопічно;

Іb – клінічно видиме ураження шийки матки;

II – відзначається проростання верхньої третини піхви або інфільтрація параметріїв, недосягаючи стінок таза;

IІa – без інвазії параметрія;

IІb – з інвазією параметрія;

III – пухлина поширюється на стінку таза, нижню третину піхви, призводить до гідронефрозу або нефункціонуючої нирки;

IIIa – пухлина уражає нижню третину піхви, але не поширюється на стінку таза;

IIIb – пухлина поширюється на стінку таза і призводить до гідронефрозу або нефункціонуючої нирки;

IV – проростання сечового міхура або прямої кишки, віддалені метастази.

Метастазування.
Лімфогенне (загальні, зовнішні і внутрішні клубові, затульні, поперекові). Гематогенне (легені, печінка, кістки).

Клініка. Існують
ранні клінічні прояви та пізні клінічні прояви РШМ.

До ранніх відносять: рясні водянисті білі, контактні кровомазання, ациклічні кров’янисті виділення у жінок репродуктивного віку.

До пізніх відносять: контактні кров’янисті виділення з піхви, менорагії, альгодисмінореї, болі у малому тазу, дизуричні розлади, порушення дифекації.

Діагностика складається із двох етапів: