Проблема раку яєчників (РЯ) є одним із найбільш актуальних і важливих розділів клінічної онкології. Рак яєчників складає 4–6% серед злоякісних пухлин у жінок і займає 7 місце по частоті. За даними Міжнародного агенства з вивчення раку, кожен рік у світі реєструється 165 тис. нових випадків РЯ. Більше 100 тис. жінок помирають від злоякісних пухлин яєчників. В Україні показник захворюваності на РЯ становить 17 випадків на 100 тис. населення, а смертність серед усіх злоякісних пухлин жіночої репродуктивної сфери складає 10,5 випадків на 100 тис. населення. Впродовж року, після встановлення діагнозу, в Україні помирає 40% пацієнток.

Етіологія. Причини виникнення раку яєчників до кінця не відомі, хоча сукупність результатів експериментальних, епідеміологічних, клінічних й ендокринологічних даних дозволяє віднести РЯ до групи гормонозалежних пухлин. Відомо, що вагітність і пологи знижують ризик захворіти , у той час як безплідність його підвищують.

Фактори ризику. Порушення менструальної та репродуктивної функцій, маткові кровотечі у періоді постменопаузи, особливо у жінок з естрогенним типом кольпоцитологічної реакції у цьому віці, що довготривало спостерігаються у жіночих консультаціях з приводу кист яєчників, міоми матки, хронічних запальних захворювань придатків матки. Будь-яке збільшення яєчників у періоді постменопаузи (більше 4 см) варто розглядати як привід для поглибленого обстеження з метою підтвердження або виключення пухлини. Крім того, ризик виникнення пухлин яєчників мають жінки, раніше оперовані в пре- або постменопаузі з приводу доброякісних пухлин внутрішніх статевих органів із залишенням одного або обох яєчників. Жінки, що мають 2-3 фактори ризику РЯ, мають потребу у періодичних (не рідше чим 1 раз у рік) оглядах із застосуванням ультразвукового дослідження органів малого таза.

Анатомія. Яєчник – парний орган, овальної форми розміщується у порожнині малого таза, на задній поверхні широкої зв’язки матки. У яєчнику розрізняють дві поверхні: присередню і бічну, два краї – вільний і брижовий, та два кінці – трубний і матковий. Яєчник має брижу та 2 зв’язки: власну звязку і звязку що підвішує яєчник. Він складається з великої кількості фолікулів, що знаходяться на різних стадіях дозрівання, і у кожному з яких розвивається яйцеклітина.

Патологічна анатомія. Пухлини яєчника діляться на доброякісні, перехідні та злоякісні, а серед останніх виділяють первинні й метастатичні. Згідно класифікації експертів ВООЗ серед епітеліальних пухлин яєчників виділяють серозні, муцинозні, ендометріоїдні, світлоклітинні, недиференційовані й некласифіковані пухлини. Яєчники є частою локалізацією метастазів раку молочної залози, тіла матки, шлунка та товстої кишки, так звані пухлини Крукенберга. У жодному органі людини не існує такого гістогенетичного різноманіття пухлин, як у яєчнику.

Метастазування. Переважає імплантаційне – плевра (метастатичний плеврит), парієтальна і вісцеральна очеревина, великий сальник (асцит), дугласовий простір (метастаз Шніцлера). Лімфогенне (парааортальні і здухвинні колектори). Гематогенне (легені, печінка).

Клініко-анатомічна класифікація за стадіями I стадія – пухлина обмежена одним або обома яєчниками, IІ стадія – враження, обмежені ділянкою таза, III стадія – метастази в органах черевної порожнини, IV стадія – віддалені метастази (печінка, легені й т.д.).

Клініка. У багатьох випадках спостережень відзначається малосимптомний перебіг – загальна слабкість, збільшення обсягу живота, біль у мезо- і гіпогастральній ділянці, диспептичні явища, часте сечовипускання. Ці симптоми характерні як для доброякісних так і для злоякісних пухлин. Нерідко вони недооцінюються хворими й лікарями, що призводить до стану, коли хворі III і IV стадіями РЯ становлять 70–75 % відносно всіх первинних хворих. Так, асцит нерідко приймається терапевтами за прояв серцевої або печінкової недостатності, гідроторакс, як ускладнення запальних захворювань легенів; метастаз у пупок хірурги сприймають за пупкову грижу, а симптоми подразнення очеревини, викликані перекрутом «ніжки» пухлини або її некрозом – за гострий апендицит. Гінекологи місяцями спостерігають пухлини яєчників, помилково трактуючи їх як субсерозну міому, або запалення придатків матки. Частота помилкових висновків наростає, якщо гінекологи не користуються ректопіхвовим дослідженням. Для РЯ характерні наступні ознаки, що виявляються при об’єктивному обстеженні (пухлинні утворення у ділянці придатків; обмеження рухливості за рахунок фіксації й злук; неоднорідна консистенція, щільні, безболісні вузли; пухлина у дугласовому просторі).

Діагностика. Рання діагностика РЯ залишається складною – у 70–75% випадків захворювання виявляється в III і IV стадіях. Доброякісні пухлини й пухлиноподібні утворення складають важливу частину роботи лікарів жіночих консультацій і гінекологічних стаціонарів, а їхнє своєчасне виявлення й хірургічне лікування – реальний напрямок попередження раку яєчників (РЯ), що відрізняється вкрай агресивним клінічним перебігом.

Незважаючи на відсутність класичних симптомів, характерних для РЯ, уважне обстеження хворих і застосування діагностичних прийомів за принципом «від простого до складного» допоможе більш своєчасній діагностиці. Так, ретельне дослідження органів малого таза та черевної порожнини (при необхідності – під наркозом) допоможе з’ясувати причини збільшення живота. Велике значення має ретельна підготовка товстої кишки перед оглядом, застосування ректопіхвового дослідження. Будь–яке накопичення рідини у черевній порожнині (асцит) і плевральній порожнинах (гідроторакс) побічно вказує на небезпеку РЯ. У даному випадку необхідні пункція й цитологічне дослідження. При трактуванні пальпованих утворень у ділянці придатків матки варто враховувати вік (рідкість гострих запальних процесів у постменопаузі), консистенцію (для РЯ характерна неоднорідна, кистозно-солідна консистенція), рухливість, а також результати ультразвукового моніторингу. Швидкий ріст новоутворення, особливо у пре- і постменопаузі, вказує на високу ймовірність малігнізації. Будь-які пальповані утворення в області придатків матки варто трактувати як пухлину, поки це припущення не буде відкинуто.