Кровопостачання головного мозку. Дві третини всієї кількості крові, що притікає до мозку, доставляється внутрішніми сонними артеріями й одна третина – хребцевими. Перші утворюють каротидну, другі – вертебрально-базилярну системи
кровопостачання мозку. У межах кожної із цих систем розрізняють внутрішньо- і позачерепний відділи.

Каротидна система постачає кров’ю передню і середню частини головного мозку, вертебрально-базилярна – його задні відділи. 

Від загальної сонної артерії відходить внутрішня сонна, яка у свою чергу в порожнині черепа віддає 5 гілок: очну, передню і середню мозкові, задню сполучну і передню артерію судинного сплетення.

Інтракраніальний відділ внутрішньої сонної артерії представляється дуже важливим у функціональному відношенні. Так, її внутрішньокістковий відрізок регулює шляхом вазоконстрикції приплив крові до мозку, а вигинам сифона приділяється роль механізмів, що зменшують коливання артеріального тиску.

Однією із найбільш уразливих ділянок каротидної системи є місце біфуркації загальної сонної артерії. Оскільки тут розташовується важливий регулятор системного і регіонарного церебрального кровообігу – каротидний синус, то атеросклеротичне ураження ділянки біфуркації ЗСА може призвести до суттєвих порушень регуляції кровообігу, наприклад до неадекватного зниження системного АТ.

Хребцеві артерії , які відходять від підключичних, входять у отвір поперечного відростку С _VI і піднімаються у вузькому каналі, утвореному отворами поперечних відростків С _VI -С _{ІI .} При вході в порожнину черепа ці артерії роблять чотири вигини в різних площинах. Подібно сифону внутрішньої сонної артерії ці вигини зменшують амплітуду пульсової хвилі і сприяють рівномірному кровотоку. Аномалії кісткових структур проходження ХА можуть бути суттєвим фактором порушення кровообігу у цій артерії. Наприклад, при остеохондрозі шийного відділу хребта утворення остеофітів може призвести до екстравазальної компресії ХА.

Магістральні артерії головного мозку.

1 — дуга аорти; 2 — плечеголовний стовбур; 3 — ліва підключична артерія; 4 — права загальна сонна артерія; 5 — хребцева арттерія; 6 — зовнішня сонна артерія; 7 — внутрішня сонна артерія; 8 — базилярна артерія; 9 — очна артерія.

В інтракраніальному відділі хребцева артерія віддає послідовно: задні спинномозкові артерії, гілки, що утворюють передню спинномозкову артерію, а також саму крупну артерію – задню нижню мозочкову, після чого на рівні варолієвого моста хребцева артерія з’єднується з однойменною артерією протилежної сторони, утворюючиосновну (базилярну) артерію. Далі, хребцева артерія віддає гілки до мозочка, а потім на рівні переднього краю варолієвого моста розділяється на дві задні мозкові артерії.

У самій загальній формі схема кровопостачання кори всіх трьох поверхонь великих півкуль є наступною. 

Кора внутрішніх поверхонь постачається кров’ю переважно передньою мозковою артерією, кора опуклої поверхні – середньою мозковою артерією, а кора нижньої поверхні півкуль – задньою мозковою артерією. 

З найважливіших областей білої речовини півкуль великого мозку слід зазначити кровопостачання мозолистого тіла (передня і задня мозкові артерії), внутрішньої капсули (передня , середня, задня мозкові артерії і передня артерія судинного сплетення) і зорового вінця (задня і середня мозкові артерії).

Підкіркові вузли одержують кровопостачання зі стріарних артерій, що беруть початок від передньої і середньої мозкових артерій і передньої артерії судинного сплетення. Зоровий горб постачається кров’ю як від задньої сполучної артерії, передньої артерії судинного сплетення, так і від задньої мозкової артерії. 

Середній мозок, вароліїв міст і довгастий мозок живляться численними артеріями, що є гілками хребцевих і основної артерій або їхніх великих гілок (задніх мозкових, мозочкових артерій) .

Кровопостачання мозочка здійснюється трьома парами мозочкових артерій, що відходять від основної і хребцевих артерій.

Зони суміжного кровопостачання півкуль мозку (тобто ділянки мозку, васкуляризація яких відбувається в пограничних зонах різних прилягаючих судинних басейнів) представлені територіями переважно на верхній і бічній поверхнях півкуль, переважно задніх відділів.

Мозкові артерії і їхні гілки формують дві принципово різні за будовою системи, що живлять головний мозок. Одна з них має характер артеріальної сітки, що розташовується в павутинній оболонці і покриває поверхню півкуль великого мозку. Від петель цієї судинної сітки відходять і занурюються у речовину мозку внутрішньомозкові артерії двох видів: короткі, що розгалужуються в корі, і довгі – у підлягаючій білій речовині мозку. По-іншому побудована судинна система підкіркових утворень, проміжного мозку і мозкового стовбура. Вона представлена артеріями, що відходять не від судинної сітки, а безпосередньо від судин основи мозку, які погружаються углиб речовини.

Внутрішньомозкові артерії обох систем, віддаючи численні гілки в речовину мозку, утворюють судинно-капілярну сітку. Так, наприклад, у корі густота капілярної сітки в 3-4 рази вище, ніж у підлягаючій білій речовині.