19:42 Вагітність і пологи при екстрагенітальних захворюваннях |
5. В післяпологовому періоді проводиться комплексна терапія основного захворювання. Вагітність і пієлонефрит Пієлонефрит – інфекціонно бактеріальне захворювання з переважним враженням інтерстиційної тканини, чашечок і ниркової лоханки. Пієлонефрит може бути під час вагітності (гестаційний пієлонефрит або пієлонефрит вагітних). Пієлонефрит, який був до вагітності може загострюватись або перебігати в хронічній і латентній формі. Фактори, що сприяють розвитку пієлонефриту, – порушення сечовиділення, перебудова гормонального і імунного статусу. Викликають: кишкова паличка, клебсієла, ентеробактер, протеї, стрептококи, гриби, стафілококи. Шляхи розповсюдження-гематогенний, лімфогенний і висхідний. Клініка: частіше виникає на 22 тижні вагітності на 2-5 день після пологового періоду. Скарги: підвищення температури тіла, озноб, слабкість, дизуричні явища, болі в поперековій ділянці. Діагностика: · загальний аналіз крові · загальний аналіз сечі · аналіз сечі по Нечипоренку · аналіз сечі по Земницькому · засів сечі на флору і чутливість до антибіотиків. Лікування · Госпіталізація · постільний режим (положення вагітної на боку, колінно-ліктьове положення) · дієта антибактеріальна терапія (пеніциліни і цефалоспорини); · уросептики (нітропросолін, левіграмін, 5-НОК) · спазмолітики · дезінтоксикаційна терапія · при відсутності ефекту від консервативних методів лікування-катетеризація сечоводів. Хворі пієлонефритом діляться на 3 ступені ризику: 1 ст. – жінки з неускладненим пієлонефритом, який виник під час вагітності; 2ст. – хворі хронічним пієлонефритом, який виник до вагітності; 3 ст. – вагітні з пієлонефритом і гіпертензією з азотемією, а також з пієлонефритом однієї нирки. Хворим з 3 ст. ризику вагітність протипоказана. Гломерулонефрит Зустрічається рідко у 0,1-0,2% вагітних, але являється найбільш небезпечним захворюванням, так як ускладнення при цьому зустрічаються дуже часто. Гломерулонефрит- інфекційно-алергічне захворювання з враженням клубочків і канальців нирок, викликається β-гемолітичним стрептококом гр.А 12 типу. Гломерулонефрит розвивається через 10-15 днів після ангіни, скарлатини, стрептококової піодермії. Рідко зустрічається неінфекційний гломерулонефрит, який розвивається після прививок, вакцинацій. Класифікація. Гломерулонефрити бувають гострі і хронічні, але частіше зустрічаються хронічні форми. Клініка захворювання розвивається поступово: виникає слабкість, головна біль, пастозність м'яких тканин, підвищення артеріального тиску, з'являється гематурія, підвищується рівень антистрептолізину, антигіалуронідази. Перебіг гломерулонефриту під час вагітності: наступає загострення хронічного гломерулонефриту, що можливо пов'язано з підвищенням глюкокортикоїдів під час вагітності. Хронічний гломерулонефрит може перебігати в таких формах: 1. Гіпертонічна: підвищення АТ, гематурія, протеїнурія, зміна очного дна (у 7%). 2. Нефротична: протеєнурія 10-30 г/л, набряки, гіперемія. 3. Змішана: гіпертонія, протеїнурія 1-3-6 г/л, підвищення АТ, набряки, може бути еклампсія; 4. Латентна: мікропротеїнурія, мікрогематурія, циліндри, нормальний АТ, набряків немає, інколи при цій формі спостерігається макрогематурія, тоді приходиться проводити диференційний діагноз з пухлиною нирок. Всі форми рано чи пізно переходять в термінальну стадію- хрончну уремію. Перебіг вагітності при гломерулонефриті. Вагітність для таких хворих дуже небезпечна, по-перше загострюється саме захворювання, по-друге майже у 40% при вагітності розвивається пізній гестоз, який важко перебігає, погано піддається лікуванню, часто бувають напади еклампсії і внутріутробна смерть плода. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти з коагулопатичними кровотечами, що нерідко призводить до гибелі породіллі. У 1/7 вагітних пологи розпочинаються передчасно. Гіпотрофія плода. Особливо несприятливі для вагітності- гіпертонічнп хвороба і змішана форма гломерулонефритуі найбільш сприятлива- латентна форма. Виділено 3 групи ризику вагітних хворих на гломерулонефрит. До 1 степені ризику відносять вагітних з латентною формою гломерулонефриту. До 2 степені ризику – вагітні з нефротичною формою. До 3 степені ризику – вагітні з гіпертонічною і змішаною формою, з гострим і загостреним хронічним гломерулонефритом, а також з любою формою, яка перебігає з нирковою недостатністю. Ведення вагітності. |
|