Для нормалізації моторної функції органів травлення (церуал, реглан).

Вітаміни С, В_1, В _6, В _12.

Анаболічні гормони (ретаболіл, неробол).

При вщуханні запальних явищ в підшлунковій залозі:

– дієта № 5;

– корекція екскреторної недостатності (фестал, панзінорм, панкреозімін, дігестал, тощо);

– з метою стимуляції функції підшлункової залози можна застосовувати секретин.

Корекція ендокринної недостатності підшлункової залози:

При розвитку вторинного цукрового діабету легкого ступеню – дієта з обмеженням вуглеводів, букарбан, манініл.

При середньому і важкому ступенях – інсулінотерапія.

Фізіотерапевтичні процедури:

Індуктотермія, мікрохвильова терапія (надвисокі частоти), електростимуляція ДПК, ультразвук, електрофорез, внутрішньотканинний електрофорез.

Санаторно-курортне лікування: Моршин, Гусятин, Східниця.

Хірургічні методи лікування хронічного панкреатиту.

Показання до оперативного лікування

1. Кальциноз ПЗ з вираженим больовим синдромом.

2. Порушення прохідності протоки ПЗ.

3. Наявність кісти або нориці, резистентної до консервативної терапії протягом 2-4 міс.

4. Механічна жовтяниця на тлі тубулярного стеноза дистального відділа загальної жовчної протоки.

5. Стиснення та тромбоз ворітної вени.

6. Жовчно-кам'яна хвороба, ускладнена хронічним панкреатитом.

7. Виразкова хвороба шлунка та ДПК, ускладнена вторинним панкреатитом.

8. Дуоденостаз, ускладнений хронічним панкреатитом.

9. Неможливість виключення до операції пухлини або порушення артеріального кровообігу ПЗ.

Операції:

1. Холецистектомія.

2. Холедохолітотомія (з глухим швом із зовнішнім дренажом, із внутрішнім дренажом).

3. Папілосфінктеротомія.

4. Вірсунгопластика.

5. Панкреатоєюностомія:

а) поздовжня – при значному розширенні панкреатичної протоки;

б) каудальна (за Дювалем) з резекцією дистального відділу ПЗ.

6. Резекція ПЗ:

а) дистальна або каудальна;

б) дистальна субтотальна;

в) панкреатодуоденальна;

г) тотальна дуоденопанкреатектомія головки або тіла ПЗ (виконують у випадках фіброзного дегенеративного панкреатиту).

7. Оклюзія проток ПЗ за допомогою полімерних сполук (ціанокрилати, проламін, неопрен, тощо) призводять до атрофії паренхіми, абе зберігає острівцеві тканини.

8. Операції на симпатичній нервовій системі:

а) лівобічна спланхектомія;

б) двобічна грудна спланхектомія й симпатектомія;

в) постгангліонарна невротомія ПЗ.

Ускладнення хронічного панкреатиту

Кіста ПЗ – це обмежена капсулою порожнина, заповнена рідиною (панкреатичний сік, ексудат, гній), інтимно спаяна з головкою, тілом або хвостом органа, яка має на внутрішній поверхні епітеліальне вистелення.

Псевдокіста (несправжня кіста) – порожнина в ПЗ, яка утворилась внаслідок її деструкції, обмежена капсулою, що не має внутрішньої епітеліального вистелення.

Класифікація (за Бакулевим А.Н.та Виноградовим В.В., 1952):

І. Вроджені кісти ПЗ:

1. Дермоїдні кісти.

2. Тератоїдні кісти.

3. Вроджені аденоми.

4. Фіброзно-кістозна дегенерація.

5. Полікістозна дегенерація.

ІІ. Запальні кісти:

1. Псевдокісти.

2. Ретенційні кісти.

ІІІ. Травматичні кісти:

1. В результаті безпосереднього пошкодження залози.