Релаксаційна дуоденографія (контрастне дослідження 12-палої кишки після введення 0,1% розчину метацину). Спостерігають розгортання "підкови" 12-палої кишки та зміни рельєфу її слизової. Визначають симптом Фростберга – деформація "підкови" 12-палої кишки у вигляді букви Е.

Холецистохолангіографію проводять з метою діагностики жовчно-кам'яної хвороби та вторинних уражень жовчних шляхів.

Ультразвукове дослідження ПЗ (сонографія) – нерівність контурів залози, підвищення щільності її паренхіми, збільшення або зменшення розмірів органа, розширення панкреатичної протоки та вірсунголітіаз або наявність конкрементів паренхіми.

Сцинтіграфія ПЗ. На ранніх стадіях спостерігають посилення сцинтіграфічного малюнка, на пізніх – його зтертість і дефекти накопичення радіонукліду (симптом "решета" або "бджолиного стільника").

Комп'ютерна томографія дозволяє виявити збільшення або зменшення розмірів залози, наявність кальцифікатів, конкрементів, нерівність контурів органа, вогнищеві або дифузні зміни його структури.

Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія – розширення панкреатичної протоки, її деформацію, вірсунголітіаз.

Лапароскопію доцільно застосовувати у фазі загострення ХП при розвитку жирового та геморагічного панкреонекрозів ("стеаринові бляшки",ексудат).

Пункційна біопсія ПЗ під контролем сонографії може мати важливе значення для диференційної діагностики панктеатиту й раку.

Черезшкірна черезпечінкова холангіографія і –стомія використовується для диференціальної діагностики псевдотуморозної форми ХП й раку ПЗ, так і з метою передопераційної підготовки при наявності жовтяниці.

Рентгенологічні симптоми хронічного панкреатиту.

1. Звапнення у залозі, яке виявляють у 70-75% хворих з ХП, який далеко зайшов, у вигляді:

а) поодиноких каменів різної величини, розташованих у відносно крупних панкреатичних протоках;

б) множинних кальцифікатів, які локалізуються як у залозі, так і у протоках;

в) дифузного звапнення залози.

2. Розширення або розвертання петлі 12-палої кишки.

3. Здавлення 12-палої кишки збільшеною головкою ПЗ подібно стенозу.

4. Зміни медіального контуру 12-палої кишки і перед усім її стінки – горбкуватість, дефект заповнення.

5. Поява над і під великим дуоденальним сосочоком симетричних вдавлень, створюючих на внутрішній стінці нисхідної частини ДПК картину, що нагадує перевернуту на 180⁰ цифру 3 (симптом Фростберга).

6. Виражена гіпермоторна функція ДПК.

7. Деформація шлунка і ДПК, зміщення цибулини доверху збільшеною підшлунковою залозою.

8. Збільшення відстані між шлунком і хребтом (ретрогастрального простору), що обумовлене збільшеною підшлунковою залозою і яке визначається при бічному просвічуванні (в нормі воно дорівнює 4-6 см).

9. Порушення евакуації (головним чином, сповільнене) шлунка і ДПК, дуоденальний ілеус, наявність рівня рідини в ДПК.

10. Сосочкова ознака – рентгенологічне визначення великого сосочка ДПК в результаті переходу на нього запального набряку з підшлункової залози.

11. Явища остеопорозу кісток, який розвивається у зв'язку з недостатнім всмоктуванням кальція з кишечника внаслідок діареї і неповноцінного перетравлювання жиру.

Лікування спрямоване на:

1. Усунення болю.

2. Усунення факторів, що призвели до хронічного панкреатиту.

3. Купування зовнішньо- і внутрішньосекреторної недостатності.

4. Боротьба з ускладненнями, що виникли.

У фазі загострення хронічного панкреатиту:

Боротьба з больовим синдромом включає застосування знеболюючих засобів і спазмолітиків (промедол, анальгін, папаверін, но-шпа, платифілін, глюкозо-новокаїнова суміш).

Препарати, що знижують панкреатичну секрецію (атропін, метацин, сандостатин, даларгін, стиламін, соматостатин).

Препарати, що пригнічують шлункову секрецію:

Н₂-блокатори (гістодил, циметидин, гастроцепін, ранісан, тагамет, ранідтидин, тощо);

– антациди (альмагель, гастропан).

Антигістамінні препарати (дімедрол, впрастін, фенкарол, тавергіл).

Антиферментна терапія:

а) інгібітори протеаз (контрикал, трасилол, гордокс, антагозан);

б) цитостатики (фторафур, 5-фторурацил);

в) хімічні інгібітори трипсину (амінокапронова кислота, пентоксил).

Для покращення мікроциркуляції (гепарин, реополіглюкін, реоглюман).

Дезінтоксикаційна терапія (неогемодез, глюконеодез, ентеродез).

З метою парентерального харчування (5-10-40% розчини глюкози з інсуліном, плазма, альбумін, альвезін, поліамін, ліпофундін).