Жовтянично-септична форма – спостерігається при порушенні відтоку жовчі в кишечник внаслідок обтурації жовчних проток і приєднання вірулентної інфекції, що швидко призводить до виникнення холангіту, утворення абсцесів печінки та розвитку сепсису. Клінічні прояви холангіту характеризуються наявністю тріади Шарко (Charcot) – біль у правому підребер'ї, озноб та підвищення температури тіла до 38,0-39,0°С, жовтяниця.

Діагностика і диференційна діагностика.

Методи діагностики:

• Лапароскопія.

• Фіброгастродуоденоскопія відноситься до сучасних ендоскопічних методів та містить: гастроскопію, дуоденоскопію, ретроградну трансдуоденальну холедохоскопію, хірургічні маніпуляції на великому сосочку дванадцятипалої кишки.

• Черезшкірну черезпечінкову холецистохолангіографію проводять тоді, коли неможливо провести інші різновиди холангіографій.

Існує два основні методи проведення зазначеного дослідження – класичний (діагностичний) та з катетеризацією проток (лікувально-діагностичний).

• Холецистохолангіографія за Капанджи (Kapandju, 1950). Це різновид черезшкірної транспечінкової холангіографії. Виконують черезшкірну пункцію жовчного міхура, але голка проходить через край печінки.

• Ретроградна панкреатохолангіографія.

• Ультразвукова ехолокація (ультразвукове сканування).

• Комп'ютерна томографія.

• Ендоскопічна ретроградна холедохоскопія.

Тому, дотримуючись схеми класифікації холециститу та його ускладнень, наведено основний перелік обстеження хворих:

1. Верифікація (одним із методів) камінців у жовчному міхурі або в протоках. Це є показанням до госпіталізації хворих у хірургічний стаціонар. Дані, отримані ультразвуковою локацією, виключають проведення холецистохолангіографії різними методами.

2. Наявність механічної жовтяниці є показанням для проведення ультразвукової ехолокації, а інколи й черезшкірної транспечінкової холангіографії.

3. Післяхолецистектомічний синдром не виключає проведення двох видів дослідження за відсутності жовтяниці – ультразвукової ехолокації та внутрішньовенної холангіографії.

4. Наявність зовнішніх жовчних свищів передбачає проведення обов'язкової фістулографії, ультразвукової ехолокації.

Жовтяниця не є протипоказанням до проведення цих обстежень.

Лікування.

Обтураційна жовтяниця є абсолютним показанням до оперативного втручання. Операції з приводу закупорки жовчної протоки можуть бути різноманітними, залежати від причини та рівня перешкоди відтоку жовчі. Основна мета – відновлення прохідності жовчної протоки, що призводить до нормального пасажу жовчі в дванадцятипалу кишку. Тяжкі форми обтураційної жовтяниці з глибокими змінами функції печінки, різкою інтоксикацією хворого, ознаками холемічної кровотечі та септичного висхідного холангіту вимагають, по можливості, простих, нетривалих, малотравматичних операцій. Метою цих операцій є ліквідація причин затримки інфікованої жовчі, що зменшить жовчну інтоксикацію, відведення жовчі якщо не в кишку, то назовні, що забезпечує відновлення функції печінки.

• Холедохотомія з дренуванням протоки показана при жовтяниці, викликаній холедохолітіазом. При "забутих" конкрементах у холедоху частіше використовують їх ендоскопічне ретроградне видалення.

• Трансдуоденальна папілосфінктеротомія показана при стенозуючому папіліті, защемлених конкрементах у термінальному відділі спільної жовчної протоки.

• Біліодигестивні анастомози формують для відведення жовчі з жовчних проток у тонку кишку при доброякісних захворюваннях (стриктури, трубчасті протяжні стенози, поранення проток), при неоперабельних пухлинах жовчних проток накладання анастомозів є паліативним втручанням.

• Холецистоентеростомію проводять у випадку проходження міхурової протоки при неоперабельних пухлинах, які закривають просвіт дистальної частини спільної жовчної протоки. Дно міхура з'єднують з петлею порожньої кишки за Шалімовим або з дванадцятипалою кишкою.

• Холедохо- або гепатикодуоденостомія показана при пухлинах, що закривають просвіт дистального відділу спільної жовчної протоки, рубцевих стриктурах, трубчастих стенозах його термінального відділу при хронічному панкреатиті. При цій операції спільну жовчну протоку або ділянку власної печінкової протоки з'єднують анастомозом з петлею порожньої кишки, виключеної за Ру.

• Холецистостомія показана тільки у випадках, якщо міхурова протока вільна, печінкова – не закупорена камінцем і жовч, після накладання фістули, може без перешкод виводитися назовні.

• Супрадуоденальна холедохотомія використовується як один з етапів операції при механічній жовтяниці для усунення її причин або формування біліодигестивних анастомозів.

• Супрадуоденальний холедоходуоденоанастомоз є найбільш частим варіантом внутрішнього дренування. Показання до його виконання: наявність дрібних камінців чи замазкоподібних мас у протоках, супутній холангіт, індуративний панкреатит при вираженому розширенні гепатикохоледоха, розповсюджені стенози термінального відділу спільної жовчної протоки, які не можна усунути за допомогою папілосфінктеротомії.

Наявність дуоденостазу є абсолютним протипоказанням до холедоходуоденостомії.