Ботулізм – гостре токсикоінфекційне захворювання, що виникає при вживанні консервованих м'ясних, р ибних, овочевих продуктів, які містять бацили Clostridium botulinum та їх токсини, і характеризується ураженням холінергічних структур довгастогота спинного мозку, клінічно проявляючись переважно офтальмоплегічним і бульварним синдромами.

Botulus у перекладі з латинської – ковбаса. Юстин Кернер у 1817р. уперше описав епідеміологію і клініку отруєнь людей кров'яною ковбасою. З 122 захворілих 84 особи померли. В 1896 році ван Ерменгем у осіб, що померли від ботулізму, виділив анаеробний мікроб із селезінки і товстої кишки, а також із залишків шинки, яка спричинила спалах хвороби і назвав його Bacillus botulinus.

Етіологія. Збудник ботулізму – Clostridium botulinum – належить до роду Clostridium, родини Bacillaceae. Це грампозитивна, малорухлива паличка із заокругленими кінцями, абсолютний анаероб. У зовнішньому середовищі здатна утворювати спори, розмір яких перевищує діаметр палички. Тому і отримала назву Clostridium, що означає "веретено". Паличка зі спорами нагадує тенісну ракетку.

Розрізняють 7 сероварів Clostridium botulinum: А, В, С (С₁, С₂), D, Е, F. Збудник типу "В" називають "м'ясний", типу Е – "рибний", а в продуктах рослинного походження (мариновані гриби, овочі, фрукти) зустрічаються типи А і В. Зараз найчастіше зустрічаються серовари А, В, Е. В анаеробних умовах вониздатні продукувати ботулотоксин – сильну отруту, яка може використовуватися як бактеріологічна зброя. В 1 мл токсину міститься від 150 до 2 млн. DLM.

Вегетативні форми збудника малостійкі до несприятливих факторів зовнішнього середовища і гинуть при температурі 80°С протягом 10-20 хвилин. Спори, навпаки, стійкі, витримують ки'пятіння понад 3-5 годин. У висушеному стані можуть зберігати свої властивості десятки років. При температурі 120°С гинуть за 20-30 хвилин. 20% формалін убиває спори через 24 години, 10% розчин соляної кислоти – через 1 годину.

Ботулотоксин термолабільний.Він руйнується при ки'пятінні через 10-15 хвилин. Токсиноутворення затримуєтьсяпри низьких температурах (нижче 10°С), при високих концентраціях в середовищі натрію хлориду (8 %), цукру (55 %). Дія ботулінічного токсину в організмі ослаблюється при вживанні алкоголю.

Епідеміологія. Немає єдиного погляду, хто є джерелом інфекції при ботулізмі. Деякі вчені вважають, що СІ. botulinum відноситься до числа сапрофітів кишечнику тварин і людей. Забруднення органічними речовинами навколишнього середовища створюють умови для накопичення збудника, яким інфікуються різні тварини, риби.

Л.В. Громашевський (1957) та ін., вважають, що тільки теплокровні травоїдні тварини, риби є основним резервуаром інфекції, в кишках яких мікроб накопичується, розмножується, виступає як сапрофіт і, виділяючись разом з екскрементами, забруднює грунт, відкриті водойми.

В різних видах консервів токсиноутворення неоднакове. Так, в м'ясних і рибних консервах вон овиникає через 3-4 дні, консервованих продуктах рослинного походження – через 5-6 місяців. У таких продуктах, як квашена капуста, компоти, соки токсиноутворення спостерігається тільки при наявності супутньої мікрофлори.

Збудники ботулізму знайдені в кишках свиней, малої рогатої худоби, гризунів, птахів, риб, молюсків, ракоподібних. Потрапляючи в грунт, СІ. botulinum утворюють спори, які можуть зберігатися роками.

Механізм передачі фекально-оральний. Частіше хворіють люди, які споживають продукти домашнього консервування (гриби, м'ясо, фрукти, овочі, ковбаси, шинки, в'ялену рибу). Так, в Україні 98% спалахів ботулізму припадає на вживання продуктів домашнього приготування (48,5% – це м'ясні продукти, 38,6% – рибні і 14,9% – рослинного походження). Інфіковані збудниками продукти не змінюють своїх органолептичних властивостей. Харчові продукти твердої консистенції (ковбаса, шинка, риба) можуть бути інфіковані спорами ботулізму гніздно. При такому вогнищевому зараженні хворіють не всі люди, які вживали інфікований продукт. Консерви, інфіковані СІ. botulinum, бувають надуті – "бомбажні".

При порушенні санітарно-гігієнічного режиму під час розробки туш тварин може бути забруднення м'яса вмістом кишок. Збудник попадає в ковбасні вироби також від забруднених рук працівників м'ясокомбінатів.

Майже всі овочі (помідори, огірки, морква, буряк і т.п.), фрукти (яблука, виноград, груші) можуть стати причиною отруєння. Тому всі консерви повинні достатньо стерилізуватися в автоклаві.

Ботулізм реєструється в країнах світу у вигляді спорадичних випадків, а також групових захворювань. Сприйнятливість висока. Сезонність осінньо-зимова і пов'язана з частим вживанням у цей період консервованих продуктів. Можливе попадання токсину через дихальні шляхи в лабораторних умовах при роботі з сухим токсином, якщо не дотримуватися певної технології праці. Збудник з грунту може попасти в інфіковану рану і викликати рановий ботулізм.

За даними статистики летальність при ботулізмі типу А складає 27,9%, В -8,5%, Е -32%.

Імунітет після перенесеної хвороби не виробляється.

Патогенез. В розвитку хвороби мають значення три фактори: токсичний, інфекційний та індивідуальна чутливість організму до токсину. Важлива роль у виникненні ботулізму відводиться токсичному фактору і індивідуальній чутливості організму. При вживанні однакової інфікованої їжі виникають різні за тяжкістю форми хвороби – відлегких, стертих до тяжких.