medbr.at.ua - Medbrat - медичний портал, анатомія
close

23:20
Анкілозуючий спондилоартрит. Реактивні артропатії
Анкілозуючий спондилоартрит. Реактивні артропатії

2. Сульфаніламідні препарати:

• сульфасалазин в дозі 2 г/добу.

3. ГКС (преднізолон, метилпреднізолон в еквівалентних дозах):

• системно:

– 10-40 мг на еквівалент преднізолону коротким курсом у разі високої запальної активності;

– <10 мг на еквівалент преднізолону у разі тривало персистувальної високої запальної активності та неефективності НПЗП і сульфаніламідів;

– пульс-терапія —внутрішньовенно по 1000 мг метилпреднізолону щоденно впродовж 3 днів (у разі стійкого, торпідного перебігу захворювання).

• локально:

-метилпреднізолон, дипроспан внутрішньосуглобово при моно/олігоартриті великих периферичних суглобів (крім пацієнтів з ураженням кульшових суглобів).

4. Усунення м'язового спазму:

• тизанідин (сирдалуд) в дозі 2-4 мг 3 рази на добу;

• толперизон (мідокалм) в дозі по 50-150 мг З рази на добу.

5. Системна ензимотерапія:

• Вобензим 5 таблеток 3 рази на добу за 40 хв до прийому їжі.

6. Лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури.

7. Хірургічне лікування:

• синовектомія — у разі неефективності консервативного лікування та збільшення товщини синовіальної оболонки понад 4 мм за даними УЗД;

• ендопротезування суглобів, вертебротомія — за наявності деформації опорно-рухового апарату (III клініко-рентгенологічна стадія).

8. Санаторно-курортне лікування — за показаннями.

Критерії якості лікування

1. Нормалізація чи зниження клініко-лабораторних параметрів активності захворювання.

2.Зменшення (уповільнення) рентгенологічного прогресування ураження опорно-рухового апарату.

Приклади формулювання діагнозів

Анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерева), центральна форма, II стадія, активність II ст., двобічний сакроілеїт III ст., спондиліт поперекового відділу хребта II ст., СФН II ст.

 

РЕАКТИВНІ АРТРИТИ (М02)

Визначення. Реактивний артрит —гострий негнійний артрит, який розвивається після певних видів інфекції (урогенітальних, кишкових) і тісно пов'язаний з антигеном гістосумісності HLA – B 27.

Класифікація реактивних артритів

1. Артрити урогенітального походження.

2.Артрити, пов'язані з кишковими інфекціями, а саме: Chlamydia trachomatis, Yersinia enterocoltica, Salmonella enteritidis, Campylobacter jejuni, Schigella flexneri.

3.Артрити, спричинені іншими інфекціями (вірусами, бактеріями, спірохетами).

4. Септичні артрити.

Діагностичні критерії реактивних артритів (Німецька ревматологічна спілка, 1995)

1.Типове ураження суглобів (периферичне, асиметричне, олігоартикулярне, ураження нижніх кінцівок, особливо колінних та гомілковоступеневих суглобів).

2.Типовий анамнез (діарея, уретрит) та/чи клінічні прояви інфекції вхідних воріт.

3.Пряме виявлення збудника у вхідних воротах (наприклад, зскрібок з уретри нахламідії).

4.Виявлення специфічно аглютинуючих антитіл з достовірним підвищенням титрів (наприклад, щодо ентеропатичних збудників).

5.Наявність НLА-В27-антигену.

6.Виявлення субстрату збудника за допомогою ланцюгової реакції полімерази чи специфічних моноклинальных антитіл.

Достовірний реактивний артрит встановлюється занаявності критеріїв 1 плюс 3 або 4, або 6. Ймовірний реактивний артрит є за наявності критеріїв 1 плюс 2 та/чи плюс 5. Можливий реактивний артрит передбачається за наявності критерію 1.

Клінічні критерії

1.Асиметричний артрит нижніх кінцівок.

2. Урогенітальне запалення (уретрит, простатит,цистит, баланіт) або ентероколітичні прояви.

3. Запалення очей (увеїт, кон'юнктивіт).

4. Ентезопатії, тендиніти, тендовагініти, м'язовий біль, біль у п'ятах.

5. Ураження шкіри та слизових оболонок.

6. Вісцеральні прояви — нефрит, кардит (виявляються рідко).

7. Рецидиви клінічних проявів — часто.

8. Тісна асоціація з антигеном HLA – B 27.

Лікування пацієнтів з реактивним артритом

1. Етіотропна терапія (при хламідійномуартриті впродовж 10-30діб):

• Тетрацикліни:

– доксициклін в1-й день в дозі 200 мг/добу; 100 мг/добу.

• Макроліди:

– азитроміцин (Сумамед) в дозі 1 г/добу за 1 год до чи через 2 год після прийому їжі, далі —по 0,5 г/добу.

• Фторхінолони:

– ломефлоксацин (Ломадей) в дозі 0,4 г1-2 рази на добу;

– офлоксацин (Таривід, Заноцин) в дозі 0,2 г 3рази на добу;

– ципрофлоксацин (Ципробай, Цифран, Ципровін) в дозі 0,5 г 2-3 рази на добу.

2. НПЗП:

•ЦОГ-2-селективні:

– мелоксикам(Моваліс) в дозі 7,5-15 мг/добу;

Переглядів: 198 | Додав: АДМІН | Теги: Ревматологія | Рейтинг: 0.0/0