1. Патологічні маткові кровотечі у жінок репродуктивного віку та кров’янисті виділення в постменопаузі.

2. Дослідження стінок порожнини матки та ендометрія при підозрі на її патологію.

3. Безплідність.

4. Невиношування вагітності.

5. Контроль за повнотою та ефективністю проведення внутрішньоматкових маніпуляцій (кюретаж при діагностичному чи лікувальному вишкрібанні стінок порожнини матки, після аборту у пацієнток, які бажають в подальшому завагітніти, після видалення міхурцевого занеску та ін.)

6. Діагностика, лікування та контроль за ефективністю лікування раку ендометрія.

7. Діагностика, лікування та контроль за ефективністю лікування чи профілактики гіперпластичних станів ендометрія.

8. Оцінка ефективності і контроль лікування гормональними препаратами.

9. Ускладнення післяпологового та післяабортного періодів.

10. Загублені ВМК та їх фрагменти, а також інші сторонні тіла в порожнині матки (лігатури, залишки кісткових фрагментів після перенесених раніше абортів та ін.)

11. Підготовка до ДРТ.

12. Підозра на патологічні стани:

– субмукозна міома матки;

– аденоміоз;

– поліпи в порожнині матки;

– рак ендометрія, хоріонепітеліома;

– аномалії розвитку матки;

– внутрішньоматкові синехії;

– залишки плодового яйця і плаценти в порожнині матки;

– сторонні тіла в порожнині матки;

– перфорація стінки матки;

– міхурцевий занесок;

– хронічний ендометрит.

13. Визначення стану маткових труб (фалопоскопія)

14. Стерилізація за бажанням пацієнтки.

При діагностиці внутрішньоматкової патології гістероскопія дозволяє виявити характер даної патології, локалізацію, ступінь вираженості і поширеність патологічного процесу, що визначає подальшу тактику ведення пацієнтки. Гістероскопічна діагностика в ряді випадків, наприклад, при гіперпластичних станах, міомі матки, підозрі на рак ендометрія, повинна бути доповнена гістологічним дослідженням матеріалу, отриманого з патологічного вогнища прицільно під час гістероскопії.

Перед проведенням гістероскопії пацієнтці слід зробити очисну клізму, бриття зовнішніх статевих органів, санацію піхви. Безпосередньо перед операцією слід спорожнити сечовий міхур. Операцію проводять натще. Пацієнтка знаходиться в стандартному положенні на гінекологічному кріслі, як при малих гінекологічних операціях.

Етапи проведення гістероскопії:

1. Обробка операційного поля.

2. Оголення шийки матки в дзеркалах.

3. Фіксація шийки матки за передню губу.

4. Обробка шийки матки та піхви розчином антисептика.

5. Зондування порожнини матки.

6. Дилятація цервікального каналу розширювачами Гегара до №8-11.

7. Введення тубуса гістероскопа в порожнину матки та її огляд.

8. При необхідності маніпуляція в порожнини матки.

9. Біопсія.

10. Виведення інструмента.

Огляд порожнини матки повинен бути повним. Після введення тубуса гістероскопа в порожнину матки спочатку проводять панорамну гістероскопію. При цьому тубус інструмента знаходиться за внутрішнім вічком цервікального каналу так, щоб поле зору охопило всю маткову порожнину. Слід визначити її форму, розміри, наявність чи відсутність деформацій її стінок, патологічних утворень, висоту і колір слизової оболонки, провести детальний огляд ендометрія. Тубус гістероскопа наближають до центра дна матки. При цьому головними орієнтирами є вічка маткових труб. Оглянувши ендометрій дна матки, приступають до огляду трубних вічок. Слід звернути увагу на їх наявність, форму, розміри, характер та висоту ендометрія в ділянці трубних кутів, наявність чи відсутність патологічних утворень. Наближаючи кінець гістероскопа до стінок матки, детально оглядають ендометрій та судинний малюнок поверхні передньої, задньої та бокових стінок матки. При виявленні патологічних утворень в порожнині матки, визначають їх консистенцію за допомогою гістероскопічних інструментів, за необхідності – проводять інтраопераційну корекцію патології. Кінцевим етапом є прицільна біопсія ділянок ендометрія та остаточний огляд порожнини матки. Після закінчення дослідження гістероскоп виводять з порожнини матки.

Під час самої маніпуляції пацієнтки знаходяться в умовах операційної в положенні, як при малих гінекологічних операціях .

Іноді оперативні гістероскопії проводять при одночасному лапароскопічному контролі. Найчастіше це стосується у випадків виконання гістероскопічної метропластики з приводу перетинки матки.

Як правило, діагностична гістероскопія проводиться під внутрішньовенним знеболенням. При відсутності показання до загального знеболення операцію проводять під парацервікальною анастезією. У випадку застосування гістерорезектоскопії (енуклеація міоматозних вузлів, метропластика), а також при обстеженні жінок з безпліддям, у яких часто доводиться поєднувати гістероскопію з лапароскопією, доцільно застосувати ендотрохеальний наркоз.

Лапароскопія – це огляд органів черевної порожнини і малого таза за допомогою оптичних інстументів, введених через розріз передньої черевної стінки.

При використанні розрізу через заднє склепіння застосовують кульдоскопію.

Лапароскопію та кульдоскопію проводять для диференційної діагностики пухлини матки та її придатків, при підозрі на склерополікістоз, внутрішній ендометріоз, аномалію розвитку внутрішніх статевих органів, туберкульоз, позаматкову вагітність, а також для уточнення причин безпліддя та болю незрозумілої етіології.