Вагінальне дослідження.Після закінчення огляду дзеркалами проводять вагінальне дослідження. Його проводять за допомогою введених у вагіну пальців, двома руками. Великим та вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи, середній та вказівний палець правої руки вводять у вагіну, оцінюють чутливість, ширину входу в піхву, пружність її стінок, стан слизової оболонки, наявність пухлин, перегородки. Далі досліджують вагінальну частину шийки матки, визначають її форму, величину, форму зовнішнього вічка, наявність рубців, розривів після пологів, пухлин.

Вагінально-абдомінальне дослідження. Потім проводять дворучне (бімануальне) комбіноване вагінально- абдомінальне дослідження. Це основне гінекологічне дослідження, оскільки дозволяє оцінити положення, величину, форму матки, визначити стан додатків, тазової очеревини і клітковини.

При бімануальному обстеженні тканини і органи пальпують не кінчиками пальців, а, по можливості, всією поверхнею пальців.

Бімануальне обстеження – це продовження вагінального обстеження. При цьому одна рука (внутрішня) знаходиться у вагіні, а інша (зовнішня) – над лоном.

Дослідження починають з матки. В нормі матка розміщена по середній лінії малого тазу, на одинаковій відстані від лобкового симфізу і крижової кістки.

Матка дорослої жінки грушоподібна, сплющена в передньо-задньому напрямку, поверхня її рівна.

При огляді матка неболюча, рухома у всіх напрямках, її консистенція в нормі тугоеластична.

Після обстеження матки пальпують додатки (яйники і маткові труби). Можливо пропальпувати яєчники у вигляді еластичних неболючих утворів. Труби, зв’язки, клітковина в нормі не визначаються.

Ректально-абдомінальне обстеження.

Якщо огляд через вагіну неможливий (у дівчат, при атрезії вагіни, пухлинних утворах), проводять ректальне комбіноване дослідження .

Дослідження проводять на гінекологічному кріслі в резиновій стерильній рукавиці, яка змащена вазеліном. Попередньо потрібно призначити очисну клізму.

Комбіноване ректально-вагінально-абдомінальне обстеження проводять при підозрі на наявність патологічних процесів у стінці вагіни чи прямій кишці. Для цього у вагіну вводять вказівний палець, у пряму кишку – середній палець правої руки, а лівою рукою пальпують тазові органи через черевну стінку.

Додаткові методи дослідження використовують для уточнення діагнозу гінекологічних хворих, а особливо жінок, які проходять профілактичні огляди.

Взяття мазків на ступені чистоти піхви, гонорею, онкоцитологічне дослідження, «гормональне дзеркало».

Для взяття будь-якого мазка потрібно підготувати:

• піхвові дзеркала;

• ложечку Фолькмана чи гінекологічний шпатель;

• пінцет;

• предметне скельце;

• ватну кульку;

• розчин антисептика;

• бланк направлення в лабораторію.

Підготовка хворої:

• покласти хвору на гінекологічне крісло;

• провести туалет зовнішніх статевих органів;

• ввести гінекологічне дзеркало в піхву, вивести шийку матки в дзеркалах.

Бактеріоскопічне дослідження вагінального вмісту дає можливість визначити ступінь чистоти, мікробну флору піхви, наявність протипоказань до різних діагностичних маніпуляцій. Цей метод дає змогу діагностувати запальний процес.

Техніка взяття мазка на ступінь чистоти піхви:

• ввести у піхву гінекологічне дзеркало;

• гінекологічним пінцетом, шпателем, жолобкуватим зондом чи ложечкою Фолькмана взяти частину виділень із заднього склепіння піхви і штрихоподібними рухами тонко нанести на предметне скельце; у випадку, якщо дослідження передбачає забір мазка CVU –матеріал забирається з трьох точок – з цервікального каналу, з вагіни та з уретри, та, відповідно, наносять, на три лунки на предметному склі.

• вийняти дзеркало із піхви;

• написати направлення в лабораторію.

Даючи оцінку мазку, лаборант визначає кількість епітеліальних клітин, лейкоцитів, характер мікрофлори (палички Додерлейна, патогенна флора – грамнегативні палички, коки, гриби, трихомонади, гонококи), а також реакцію вапнального вмісту.

Відповідно до характеру мазка розрізняють 4 ступені чистоти вапни.

Мазок на наявність гонореї. Матеріал для дослідження беруть аналогічно з цервікального каналу, з уретри (до акту сечовипускання після легенького масажу задньої стінки уретри), з прямої кишки, наносять на скельце у вигляді окремих штрихів.

Бактеріологічне дослідження проводять з метою виявлення збудників та їх чутливості до антибіотиків. Матеріалом для дослідження може бути вміст цервікального каналу, вагіни, уретри, пунктат. Цей матеріал відразу ж після отримання слід направити в бактеріологічну лабораторію. У направленні необхідно вказати дату і час, коли взято матеріал.

Онкоцитологічне дослідження (зокрема, цитологічне дослідження мазка з шийки матки) проводять з метою ранньої діагностики онкологічних захворювань.

Техніка взяття мазка на онкоцитологічне дослідження:

• ввести дзеркало;

• обережно ватною кулькою, затиснутою в пінцеті, зняти залишки слизу з шийки матки;

• матеріал для дослідження беруть гінекологічним одноразовим дерев’яним шпателем із цервікального каналу та піхвової частини шийки матки, а також, прицільно з патологічно-змінених її ділянок, виявлених під час кольпоскопії;

• нанести на предметні скельця;