Харчові токсикоінфекцїї – гострі кишкові захворювання, пов’язані з вживанням харчових продуктів, що містять патогенні або умовно-патогенні мікроорганізми та їх токсини і клінічно характеризуються явищами загальної інтоксикації, гострого гастроентериту та короткочасним перебігом.

Етіологія. Найчастіше збудниками харчових токсикоінфекцій є умовно-патогенні мікроорганізми, які продукують екзотоксини поза організмом людини в різноманітних харчових продуктах. Серед збудників харчових токсикоінфекцій, здатних продукувати ентеротоксини, є: C. Perfringens, Proteus vulgaris, Bacilus cereus, ентеропатогенні стафілококи, ентерококи, деякі гемофільні вібріони. Ентеротоксини також утворюють збудники роду Klebsiela, Enterobakter, Citrobakter, Pseudomonas. Всі вони термолабільні, за винятком ентеротоксину St. aureus, який є термостабільним.

Епідеміологія. Збудники харчових токсикоінфекцій поширені в природі, виділяються з випорожненнями людей, тварин, потрапляють у воду, повітря, на різні предмети, тому інколи важко встановити джерело інфекції. Джерелом інфекції найчастіше є люди, хворі на піодермію, панарицій, гнійні рани, ангіни, ларингіти, трахеобронхіти, бактеріоносії, які займаються приготуванням їжі, а також хворі тварини на гнійний мастит (кози, вівці, корови).

Факторами передачі за стафілококової токсикоінфекції є молоко, молочні продукти, креми, кондитерські вироби. Протеї, клостридії добре розмножуються в продуктах з високим вмістом білка (м’ясо, риба, молоко). Захворювання спостерігаються впродовж року, але найчастіше літом і восени, що пов’язано з погіршенням умов зберігання харчових продуктів. Імунітет до кінця не вивчено.

Клініка. Інкубаційний період за харчової токсикоінфекції короткий (в середньому 1-12 годин). Якщо хвороба спричинена стафілококом, то він скорочується до 30 хвилин, а якщо етіологічним фактором є C. perfringens – до 24 годин. Навідні симптоми: гострий початок хвороби, нудота, блювання, біль в епігастрії, пронос. Опорні симптоми: груповий спалах хвороби, короткочасне підвищення температури тіла, запаморочення, явища гастриту, гастроентериту, гастроентероколіту, сухість і блідість шкірних покривів, тахікардія, гіпотонія, болючість в епігастральній ділянці та навколо пупка, швидкий зворотний розвиток хвороби. Вирішальним у верифікації діагнозу є дані бактеріологічних і серологічних методів дослідження.

Для підтвердження діагнозу харчової токсикоінфекції застосовують:

Бактеріологічний метод: посів блювотних мас, промивних вод шлунка, випорожнень, решток їжі. 2. Серологічний метод: РА й РНГА з аутоштамами мікробів (діагностичний титр 1:200). 3. Копроцитограма в межах норми, іноді знаходять слиз, підвищену кількість лейкоцитів, еритроцитів.

Критерії для етіологічного розшифрування харчових токсикоінфекцій:

•    Одержання ідентичного збудника з блювотних мас, промивних вод, випорожнень, решток їжі, яку вживав хворий.

•    Виділення ідентичного мікроба у кількох осіб, що вживали один і той же продукт і захворіли на харчову токсикоінфекцію.

•    Позитивні результати реакцій з аутоштамами збудників і наростання титру антитіл у динаміці хвороби.

Диференційний діагноз проводиться з гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини, сальмонельозом, шигельозом, абдомінальною формою інфаркту міокарда, гіпертонічним кризом, менінгітом тощо.

За гострого апендициту, на відміну від харчових токсикоінфекцій, виникає інтенсивний гострий біль у животі, який на початку хвороби локалізується в правій здухвинній ділянці і в епігастрії. Блювання 1-2 рази, рідкі випорожнення не частіше 5-7- ти раз на добу, без домішок слизу і крові. Визначаються ознаки подразнення очеревини, в крові значний лейкоцитоз.

За абдомінальної форми інфаркту міокарда велике значення має наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця, відсутність на початку захворювання симптомів інтоксикації, підвищення температури тіла, частих рідких випорожнень. Біль з’являється раптово, постійний, іррадіює в ліве плече, спину. Часто настає колапс. Вирішальне значення має ЕКГ.

У разі гіпертонічного кризу і гострого порушення мозкового кровообігу слід з’ясувати можливий зв’язок захворювання з фізичними та психічними перенавантаженнями, перепадом атмосферного тиску, наявністю в минулому гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та іншої патології серцево-судинної системи. За обстеження можна виявити загальномозкові та вогнищеві неврологічні симптоми, температура тіла залишається нормальною, або вона підвищується через 1-2 дні після появи неврологічних симптомів, немає болю в животі та діареї. За геморагічного інсульту, субарахноїдального крововиливу ліквор буде кров’янистий.

Інколи перебіг менінгітів різної етіології відбувається під маскою харчових токсикоінфекцій. У хворих на менінгіт блювання пов’язано з внутрішньочерепною гіпертензією та інтоксикацією. Але воно виникає раптово, часто без попередньої нудоти, супроводжується інтенсивним головним болем, швидко з’являються менінгеальні симптоми. Вирішальне значення в діагностиці має люмбальна пункція й дослідження ліквору.

Проводячи диференційну діагностику сальмонельозу і харчових токсикоінфекцій, необхідно звернути увагу на епіданамнез (груповий спалах захворювання, уживання недоброякісного харчового продукту), тривалість інкубаційного періоду (за харчових токсикоінфекцій він коротший), більш гострий початок хвороби, швидкий розвиток клінічних симптомів і короткочасний перебіг.

Харчові токсикоінфекції, на відміну від гастроентероколітного шигельозу, починаються гостро з нудоти і блювання, болю у верхній половині живота. Випорожнення водянисті, без домішок крові і слизу. Тенезмів немає. Після блювання та промивання шлунка, хворий відчуває значне покращання самопочуття. Захворювання нерідко є груповими, пов’язані з уживанням недоброякісних харчових продуктів.