Анемія – це клініко-гематологічний синдром, який характеризується зменшенням вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові нижче нормального для певного віку та статі показника.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, критерієм анемії для чоловіків є зниження концентрації гемоглобіну нижче 130 г/л, для жінок – нижче 120 г/л (під час вагітності – нижче 110 г/л), для дітей – нижче 110 г/л.

У більшості випадків анемія також супроводжується зменшенням кількості еритроцитів (чоловіки < 4 Т/л, жінки < 3,5 Т/л), однак деякі варіанти малокрів'я можуть перебігати і без еритроцитопенії (залізодефіцитна анемія, таласемія).

По суті анемічний синдром є проявом багатьох захворювань, і у великій кількості випадків анемія має вторинний характер. Проте враховуючи важливість цього синдрому та значне його розповсюдження анемія фактично має нозологічну самостійність. Існують різні підходи до її вивчення та класифікації.

КЛАСИФІКАЦІЯ

За етіологією:

– анемії, зумовлені внутрішньоеритроцитарними факторами (аномалії мембрани, ферментопатії, гемоглобінопатії та ін.) – зазвичай вроджені;

– анемії, зумовлені позаеритроцитарними факторами – зазвичай набуті.

За ступенем тяжкості:

– тяжкий ступінь (вміст гемоглобіну менше 70 г/л);

– середній ступінь (вміст гемоглобіну 70-90 г/л);

– легкий ступінь (вміст гемоглобіну більше 90 г/л).

За морфологією еритроцитів:

– мікроцитарні (середній діаметр еритроцитів < 6,7 мкм, MCV < 80 мкм³);

– нормоцитарні (середній діаметр еритроцитів 7-8 мкм, MCV = 80-100 мкм³);

– макроцитарні (середній діаметр еритроцитів > 8 мкм, MCV > 100 мкм³);

За ступенем насичення гемоглобіном:

– гіпохромні (КП < 0,85; MCHC < 30 г/дл; MCH < 26 пг);

– нормохромні (КП=0,86-1,05; MCHC=30-37 г/дл; MCH=26-34 пг);

– гіперхромні (КП > 1,05; MCHC > 37 г/дл; MCH > 34 пг).

За кількістю ретикулоцитів:

– гіпорегенераторні (кількість ретикулоцитів < 0,2%);

– норморегенераторні (кількість ретикулоцитів 0,2-1,2);

– гіперрегенераторні (кількість ретикулоцитів >1,2%)

За клініко-патогенетичними ознаками:

І.Анемії, зумовлені крововтратою:

• 1.1 Гостра постгеморагічна анемія.
• 1.2 Хронічна постгеморагічна анемія.

ІІ. Анемії, зумовлені порушенням кровотворення:

2.1 Анемії, зумовлені порушенням утворення гемоглобіну:

• – анемії, зумовлені дефіцитом заліза;
• – анемії, зумовлені перерозподілом заліза (при інфекції та запаленні);
• – анемії, зумовлені порушенням синтезу або утилізації порфіринів;
• – анемії, зумовлені порушенням синтезу гему та глобіну.

2.2 Анемії, зумовлені порушенням синтезу ДНК або РНК (мегалобластні анемії).

2.3 Анемії, зумовлені порушенням процесу поділу еритроцитів (дизеритропоетичні).

2.4 Анемії, зумовлені пригніченням проліферації клітин кісткового мозку.

2.5 Анемії, зумовлені заміщенням кровотворного кісткового мозку пухлинними клітинами.

2.6 Анемії, зумовлені порушенням вироблення еритропоетину або виявленням інгібіторів до еритропоетину.

ІІІ. Анемії, обумовлені підвищеним руйнуванням еритроцитів (гемолітичні анемії):

3.1 Спадкові гемолітичні анемії (СГА):

• – СГА зумовлені порушенням структури мембрани еритроцитів (мембранопатії);