Умови, за яких відбулось ушкодження ока, та причини його дають змогу розрізняти такі види травм очей: промислові, сільськогосподарські, побутові, дитячі, бойові, кримінальні та спортивні.

Кожний вид має свої характерні особливості.

Промислові травми, як правило, виникають унаслідок ушкодження очей осколками металу, стружкою,будівельним матеріалом. У 40,6% випадків їх зараховують до важких проникних поранень, нерідко з потраплянням стороннього тіла в порожнину ока.

Сільськогосподарські травми, у зв’язку з широким впровадженням техніки, за характером наближені до промислових. Проте трапляються суто специфічні для сільської місцевості поранення — рогом худоби, дзьобом птиці, батогом тощо, котрі супроводжуються значним інфікуванням.

Побутові травми вкрай різноманітні:  проколи голкою, шилом, порізи ножем і склом, удари кулаком, палицею; 53,7% із них належать до важких поранень.

Дитячі травми виникають унаслідок небезпечних ігор (стрільба з рогатки, лука, пустощі з вибухонебезпечними речовинами, вогнем та ін.) або недотримання техніки безпеки підлітками під час роботи вдома та на уроках праці в школі.

Бойові ураження очей характеризуються значними ушкодженнями тканин ока та очної ямки, множинним проникненням осколків (нерідко амагнітних), частим поєднанням із травмами обличчя та інших частин тіла.

Кримінальна травма ока подібна до бойової.

У зв’язку з неоднаковістю травм ока їх розрізняють за такими ознаками:

характер пошкодження:

механічні пошкодження: контузія, непроникне поранення, проникне поранення;

опіки: хімічний, термічний, термохімічний, променевий;

локалізація пошкодження:

допоміжні органи та очниця: очниця, повіки, слізні органи, кон”юнктива;

фіброзна капсула ока: рогівка, склера;

внутрішні відділи ока: райдужка, кришталик, скловидне тіло, сітківка, судинна оболонка, зоровий нерв;

ускладнюючі чинники: сторонні тіла, порушення внутрішньоочного тиску, інфекція, внутрішньоочні крововиливи;

ступінь тяжкості: легкий, середній, тяжкий, особливо тяжкий.

Визначення ступеня тяжкості

А. Механічні ушкодження:

І – легкі ушкодження, що не загрожують втратою функцій ока;

ІІ – ушкодження середнього ступеня тяжкості, що загрожують зниженням функції ока;

ІІІ – тяжкі ушкодження, що загрожують втратою функцій ока;

IV – особливо тяжкі ушкодження, що загрожують втратою ока (руйнування очного яблука).

Б. Опіки (обмороження):

І – легкі (гіперемія кон’юнктиви, ерозія, легкий набряк рогівки);

ІІ – середньої тяжкості (хемоз, ішемія, некротична плівка кон’юнктиви, поверхневий набряк, інтенсивне помутніння поверхневих шарів, ерозії рогівки);

ІІІ – тяжкі (некроз шкіри, кон’юнктиви та склери не більш ніж на 1/2 поверхні, різка ішемія лімба до 1/2 кола, глибоке помутніння всіх шарів рогівки («матова рогівка») або її дефект, порушення гідродинаміки ока, іридоцикліт, токсична катаракта);

IV – особливо тяжкі (некроз шкіри, кон’юнктиви та склери більш ніж на 1/2 поверхні, різка ішемія лімба більше 1/2 кола, глибоке ураження всіх шарів рогівки – “порцелянова рогівка”, можливі вторинна глаукома, увеїти, токсична катаракта або дефект тканини рогівки, перфорація).