medbr.at.ua - Medbrat - медичний портал, анатомія
close

14:21
Захворювання повік і слізних органів
Захворювання повік і слізних органів

Захворювання повік

До патології повік належать природжені аномалії розвитку та розташування, набуті захворювання (гострі та хронічні), котрим властиві зміни в шкірі, хрящі, краях повік та мейбомієвих залозах, дистрофічні зміни, новоутворення.

Природжена патологія

Дія тератогенних чинників на організм жінки в першій половині вагітності може стати причиною розвитку колобоми повік у дитини, аблефарії (цілковита відсутність повік), анкілоблефарону (зрощення повік), природжених завороту або вивороту повік тощо.

З природженої патології найчастіше трапляються епікантус і птоз.

Епікантус

Епікантус – це шкірні складки по обидва боки від спинки носа, що мають форму півмісяця і прикривають внутрішній кут очної щілини. Залежно від розмірів епікантусу потреба в оперативному лікуванні зумовлена не лише косметичними міркуваннями, а й необхідністю розширити поле зору, обмежене шкірними складками.


Лікування: при невеликих складках застосовують U – V – подібні пластики, при великих дефектах – Z – подібні пластики Mustarde .

Природжений птоз

Природжений птоз, на відміну від набутого, частіше є двобічним і має різні ступені — від ледь помітного до майже повного. Характерний зовнішній вигляд хворих: закинута назад голова, підняті брови, глибокі зморшки на чолі. Захворювання здебільшого має сімейний характер. Причинами патології можуть бути недорозвиненість, цілковита відсутність або неправильне прикріплення леватора верхньої повіки, рідше — аплазія ядра окорухового нерва.


Лікування птозу оперативне, здійснюють його в перші 3 роки життя дитини.

Колобома повік .

Вроджений дефект повіки. Буває одностороннім або двостороннім, частковим або проходити через всі шари.


Лікування: При незначних дефектах проводять первинне зашивання. При великих дефектах застосовують шкірні трансплантанти та методики пересадки лоскутів.

Анкілоблефарон.

Зрощення шкіри повік, відсутність очної щілини.

Лікування хірургічне.

Запальні захворювання краю повік.

Етіологія і патогенез. Блефарит виникає внаслідок авітамінозів, глистяних інвазій, тонзилітів, захворювань травної системи, зубів, носа; у разі не-коригованих аномалій рефракції (гіперметропія, астигматизм) тощо. Несприятливі умови зовнішнього середовища (пил, дим, шкідливі хімічні сполуки) також спричинюють розвиток хвороби. У кон’юнктивальній порожнині здебільшого виявляють стрептококи, стафілококи.

Блефарит простий, або лускоподібний. Проявляється відчуттям стороннього тіла під повіками, важчанням і свербіжем повік, зоровою астенопією. Шкіра повік гіперемійована, краї грубі, біля коренів вій відзначаються скупчення відторгнених клітин епідермісу і загуслого секрету мейбомієвих залоз у вигляді білуватих лусочок. Шкіра над ними також гіперемійована, проте без виразок.


Виразковий блефарит. Характеризується більш різкою гіперемією, ніж за умов простого, а також набряками краю повік з поодинокими гнійними кірочками та гнійничками. Усе це є наслідком нагноєння волосяних мішечків і сальних залоз. При видаленні кірочок поверхня повік під ними кровоточить, у подальшому рубцюється, після чого можливий неправильний ріст вій (трихіаз) та їх випадіння. Хронічний перебіг захворювання призводить до загрубіння і гіпертрофії краю повік, що спричинює їх мозолястий вигляд.

 

Мейбомієвий блефарит виникає в разі порушення функції мейбомієвих залоз. Край повіки грубшає, шкіра і кон’юнктива гіперемійовані. Під час масажу повік скляною паличкою з вивідних проточок мейбомієвих залоз виділяється масний білий секрет, а в кутах очних щілин збираються білі пінисті виділення. Хвороба має хронічний характер із схильністю до рецидивування.

Як правило, блефарити супроводжуються хронічними кон’юнктивітами, подеколи кератитами.

Лікування блефаритів передусім полягає в усуненні причини захворювання. Залежно від клінічної форми місцеве лікування має деякі відмінності. В умовах мейбомієвого блефариту рекомендований масаж повік скляною паличкою з метою пожвавлення відпливу секрету мейбомієвих залоз. З інтермаргінального простору секрет видаляють ватним тампоном, змоченим у суміші рівних частин 70% спирту та ефіру. Після цього знежирені краї повік змащують розчином брильянтового зеленого.

Переглядів: 244 | Додав: АДМІН | Теги: Офтальмологія | Рейтинг: 0.0/0