1. ЕПІДЕРМАЛЬНІ ВУЗЛИКИ ГОЛОСОВИХ СКЛАДОК – утворюються на межі передньої та середньої третин голосових складок, на симетричних ділянках, у вигляді напівкулеподібних випинань розміром з макове або просяне зерно. Зазвичай ці утворення виникають при тривалій перенапрузі голосового апарату, особливо часто у співаків, тому їх ще називають співочими вузликами. Епідермальні вузлики в маленьких дітей називають вузликами крикунів. Лікування хірургічне. 

2. МОНОХОРДИТ – виражений стійкий запальний процес у одній голосовій складці. Частіш за все монохорди виникає як професійне захворювання. Монохорди, який має тривалий перебіг, потрібно розглядати як факультативний передрак. Лікування монохордиту консервативне. 

3. ДИСКЕРАТОЗИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ГОРТАНІ –лейкоплакія та пахідермія. Дискератози займають одне з головних місць серед передракових захворювань гортані. Дискератоз – це дисплазія багатошарового плоского епітелію, яка морфологічно представлена гіпертрофією, гіперплазією, гіперкератозом (надмірне потовщення рогового шару), паракератозом (порушення процесу зроговіння – наявність в роговому шарі клітин, що мають ядра та відсутність зернистого шару), спонгіозом (ексудативне запалення епідермісу) та акантозом (потовщення епітелію з подовженням міжсосочкових відростків). Лейкоплакією називається захворювання, яке проявляється появою білих плям на гіперемованій оболонці гортані. Пахідермія також розвивається на фоні запального процесу і характеризується гіперплазією слизової оболонки із зроговінням епітелію. Пахідермія частолокалізується у задніх третинах голосових складок (контактні пахідермії) та міжчерпакуватому просторі.

4. ЛАРИНГІТ ГАЙЕКА – інша назва цієї форми– набряк простору Рейнке. При цій формі ларингіту є набрякові припухлість в передніх двох третинах голосових складок у вигляді паруса. Ведучим симптомом єзміна голосу. Лікування хірургічне – видалення зміненої слизової оболонки зголосових складок. 

5. ГІПЕРПЛАЗІЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ГОРТАННОГО ШЛУНОЧКА, внаслідок чого відбувається її випадіння, пролапс. Клініка захворювання визначається змінами голосу різного ступеню вираженості. Лікування хірургічне: видаляється гіперплазована ділянка слизової оболонки.

ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ЛАРИНГІТ

При атрофічному ларингіті хворих турбує сухість, першіння, відчуття стороннього тіла у гортані, кашель з мокротинням,що погано евакуюється. Характерною є зміна голосу протягом доби. При важкому атрофічному процесі має місце стійке порушення голосу до афонії та порушення дихання при скупченні кірок. При ларингоскопії – атрофія всієї слизової оболонки на всьому протязі. Вона виглядає сухою, шершавою на всьому протязі. Кірки розташовуються як на голосових, так і на вестибулярних складках та в міжчерпакуватій ділянці. Голосові складки при фонації змикаються недостатньо за рахунок слабкості m.vocalis.