23:19 Бінокулярний зір, кольоровідчуття та світловідчуття |
При аналізі параметрів якості життя у пацієнтів на фоні значного зниження зорових функцій виявлено: • погіршення емоційного фону; • зниження соціальної активності; • негативна песимістична оцінка оточуючого середовища, перспективи на майбутнє; • тривога за майбутнє; • відсутність надії на сприятливий наслідок захворювання. При дослідженні психологічних особливостей пацієнтів із хронічною патологією нейрорецепторного апарату ока та зорових шляхів (значного покращання зору у них не було), встановлено: • низьку наполегливість у досягненні соціально значущих цілей; • відсутність нових вражень; • негативну песимістичну оцінку оточуючої дійсності з тривожними очікуваннями. У той же час при прогресуючому зниженні зорових функцій пацієнти у більшій мірі здатні до самоконтролю та адаптації до свого стану. Труднощі соціально-психологічної адаптації для них у першу чергу пов’язані з неминучістю визнання власної безпорадності та фізичного безсилля перед сліпотою, що насувається, та слабобаченням. Бінокулярний зір – узгоджений зір обома очима. Характеризується повним злиттям ретинальних зображень кожного ока у кірковому відділі зорового аналізатора. Для того, щоб це відбулося, необхідно, щоб отримані на сітківці зображення відповідали одне одному за формою та величиною та потрапляли на строго ідентичні ділянки сітківки. Ці точки або ділянки сітківки називають кореспондуючими. Кореспондуючі точки сітківки – це перш за все центральні ямки, далі точки, розташовані в обох очах в одинакових меридіанах та на однаковій відстані від центральних ямок. Неідентичні точки – це безліч пар асиметричних, неоднаково розташованих точок, віддалених на різні відстані від центральних ямок або від них на рівних відстанях, але з різними знаками. Вони називаються диспарантними. Якщо зображення предмета потрапляє на диспарантні точки сітківки, то вони не зіллються в єдиний образ, предмет буде сприйматися подвоєним, виникне двоїння. Бінокулярний зір дає можливість стереоскопічного зору, можливість бачити оточуючий світ у 3-х вимірах, визначати відстань між предметами, сприймати глибину оточуючого світу. В основі стереоскопічного зору та визначення відстані між предметами лежить фізіологічне двоїння. При ньому зображення отримуються в неідентичних, диспарантних точках, симетрично розташованих відносно жовтої плями, що дає фізіологічне двоїння, яке не заважає зору, але дає в кору сигнали про розташування предметів, більш близьких чи більш віддалених від точки фіксації. Нейтралізація цього двоїння відбувається в корі головного мозку. Людина, яка не має бінокулярного зору, не може працювати по тій професії, де потрібна моментальна оцінка глибини, відстані між рухомими об’єктами (пілот, машиніст потягів, лікар-стоматолог та ін.). Нормальний бінокулярний зір є можливим, якщо є нормальний тонус всіх зовнішніх м’язів обох очей. При м’язевій рівновазі зорові осі очей розташовані паралельно. Ця рівновага носить назву ортофорії. Основним чинником, який забезпечує наявність бінокулярного зору, є фузійний рефлекс, який приводить зорові осі до нормального паралельного положення у випадках прихованої косоокості. Розвиток бінокулярного зору починається з рефлексу бінокулярної фіксації, який виникає приблизно на 3-му місяці життя, а формування його закінчується до 12 років. При справжній косоокості буває або монокулярний, обо одночасний зір. При одночасному характері зору обидва зображення сприймаються, але через відсутність або пригнічення фузійного рефлекса не зливаються в одне. При монокулярному зорі у вищих кіркових центрах сприймається зображення тільки одного з очей. Орієнтовні методи оцінки характеру зору: – тест із визначенням установочного руху ока; – тест із викликаним двоїнням (з тестовою фігурою Грефе або циліндром Маддокса). Приладні методи оцінки характеру зору: побудовані на застосуванні принципу розділу та маркування поля зору правого та лівого ока за допомогою кольорових скелець (анагліфна гаплоскопія), поляризаційних плівок або “смужкових” скелець Баголіні: – чотирьохточковий кольоротест; – синоптофор. |
|