Клінічними проявами при переломах поперечних відростків є різкий біль у місці травми, з боку від остистого відростка — припухлість, у цій же ділянці — загострення болю під час пальпації. Активні нахили тулуба в травмова ний бік вільні, тоді як у протилежний — знач но обмежені внаслідок загострення болю. По терпілий не може в положенні лежачи на спині підняти розігнуту в коліні ногу через гост рий біль на рівні ушкодження. Цей симптом зумовлений скороченням клубово-поперекового м'яза, який бере початок з поперечних від ростків, виникає рух відламків, що загострює біль.

Переломи остистих відростків виникають внаслідок прямої травми (удару) і непрямої — при різкому згинанні або розгинанні, а також при тривалих перевантаженнях (робота земле копа). Бувають переломи одного або декількох остистих відростків. Виникає раптовий різкий біль на рівні зламаних остистих відростків, при пухлість, яка згладжує контури відростка. По терпілий уникає згинальних рухів тулуба. Під час пальпації крім болю в місцях зламаних остистих відростків можна відчути патологічну рухомість, відхилення їх від середньої лінії і зміну відстані між ними.

Рентгенівське дослідження пошкодженного відділу хребта проводиться у двох проекціях: передньо- задній і бічній, що дозволяє виявити не тіль ки характер перелому, а й положення відламків у сагітальній і фронтальній площинах. При пошкодженні зубовидного відростку другого шийного хребця на звичайних рентгенограмах шийного від ділу хребта, у переважній більшості випадків, ви явити перелом останнього немож ливо, бо його перекривають тіні нижньої щелепи, тому рентгенівське дослідження необхідно проводити трансорально. Обов'язковим є проведення КТ, або МРТ обстеження, а зарубіжні колеги рахують необхідним обов'язкове проведення стандартної рентгенографії, КТ і МРТ обстеження відразу при поступленні хворого у спеціалізований медичний заклад. Така тактика є логічною, оскільки рентгенографія і комп'ютерна томографія дають важливу інформацію про стан кісткової тканини, тоді як МРТ – діагностика дозволяє в більшій мірі оцінити пошкодження м'яких тканин та нервових структур. Тільки після всебічного обстеження визначають такти ку і метод лікування.

Консервативне лікування:

Транспортна іммобілізація, при пошкодженні шийного відділу хребта, проводиться ор топедичними утримувачами голови, якщо останні відсутні можна при фіксувати голову постраждалого скотчем до жорсткої опори (дерев'яна планка, щит, шина Крамера, тощо). Транспорту ють потерпілого в положенні лежачи на спині. Якщо у хворого запідозрено перелом грудного чи поперекового відділу хребта – тоді транспортна імобілізація проводиться на жорсткій поверхні (щит, двері, жорсткі медичні носилки, тощо).

Переломи шийного відділу хребта (тип А) без зміщення, або з помірною ком пресією лікують консервативно за допомогою іммобілізації комірцем Шанца в різних модифікаціях, тора кокраніальними пов'язками на термін 2,5—3 міс.

При переломах зі значною компресією тіла хребця з кутом зміщення, відкритим наперед, для лікування використовують скелетне витяг нення або петлю Глісона.

Головний кінець ліжка піднімають на 40– 50см. Потерпілого кладуть на спину, наклада ють петлю Глісона за голову. Під лопатки під кладають трикутну ортопедичну подушку так, щоб голова не лежала на ліжку. До петлі Глісо на підвішують вантаж масою 2–3кг і здійсню ють витягнення голови спершу по осі тулуба, а через 2–3год – після розслаблення м'язів по ступово, без ривків виводять голову до повного усунення кутової деформації шиї і відновлення лордозу шийного відділу хребта. Витягнення петлею Глісона проводять протягом 4 тиж, після чого фіксують голову торакокраніальною гіпсо вою пов'язкою або комірцем Шанца.

У випадках, коли деформація компресова них хребців має кут, відкритий назад (падіння на розігнуту голову), потерпілому під голову підкладають подушку і петлею Глісона посту пово усувають розгинання до відновлення осі шиї, досягаючи максимальної реклинації ском- пресованих хребців. Через 4–5 тиж наклада ють торакокраніальну гіпсову пов'язку чи мо дифіковані комірці Шанца на термін 3 міс з дня травми.

Проте витягнення петлею Глісона має свої недоліки. По-перше, неможливо застосувати ван таж масою понад 4–5 кг, по-друге, потерпілий не витримує постійного тиску петлі на щелепи, ділянку підборіддя, по-третє, у разі застосуван ня петлі Глісона виникають труднощі зі спожи ванням їжі, оскільки постійне витягнення не дає змоги повністю відкрити рот. З огляду на за значені недоліки при значних компресіях тіл хребців, при переломовивихах слід застосову вати скелетне витягнення. Його проводять за допомогою скоби Кретчфілда, яка має на кінцях гудзикоподібні розширення, що дають змогу скобам міцно утримуватись у кістці.

З обох боків у ділянці горбів тім'яних кіс ток проводять знеболення 0,5% розчином ново каїну чи 1% розчином лідокаїну і розсікають шкіру, м'які тканини до кістки. Розмір розрізу не більше ніж 3см. Рану розширюють гачками і трепаном просвердлюють отвір у зовнішній плас тинці тім'яної кістки. Аналогічний отвір роблять на протилежному боці голови. Далі у зроблені отвори вводять кінці скоб так, щоб гудзикоподібно розширений кінець щільно зайшов за зо внішню пластину тім'яної кістки. Після цього до клеми (скоби) прив'язують шнур, який перекидають через блок, закріплений на головному кінці ліжка, підв'язують вантаж масою 3–4 кг і тягу спрямовують відповідно до кута зміщення. У разі необхідності масу вантажу можна збіль шувати до повного усунення зміщення відламків, вивиху чи підвивиху хребця. Сьогодні існує багато модифікації скоб Кретчфілда, за допомогою яких можна змонтувати скелетів витяг за декілька хвилин через мінімальні проколи шкіри. Скелетне ви тягнення не завдає потерпілому таких непри ємностей, як петля Глісона, а саме: відсутній постійний тиск на щелепи, підборіддя, не утруд нюється відкриття рота, споживання їжі. Зро щення перелому хребців триває протягом 3– 3,5міс. Працездатність потерпілого, не пов'я зана з фізичною працею, відновлюється через 5–6 міс після травми. Потерпілі, праця яких пов'язана зі значними фізичними навантажен нями, повинні протягом перших двох років після травми перейти на легку роботу.

При переломах зубовидного відростку другого шийного хребця, без зміщення, або з незначним зміщенням лікування проводять пет лею Глісона або скелетним витягненням на термін 2 міс., з подальшим переходом на комірець Шанца (краще використовувати напівкорсет з утримувачем голови протягом 3 міс з дня перелому).