Різноманітні причини хребцево-спинномозкової травми можуть бути зведені в наступні групи:

1) падіння з висоти; 

2) авто- і залізнична травми; 

3) колоті і ножові поранення шиї або тулуба; 

4) вогнепальні поранення; 

5) здавлення шиї і тулуба. 

У переважній більшості випадків травма спинного мозку поєднується зушкодженнями його кісткового «футляра».

Виділяють наступні клінічні форми спинальної травми:

1) струс спинного мозку; 

2) забій спинного мозку, 

3) травматичне здавлення спинного мозку (переднє, заднє, внутрішнє); 

закрита і відкрита травма.

Клініка.

Травма спинного мозку приводить до ушкодження корінців мозку. Ушкодження можуть бути як у вигляді здавлення, так і у вигляді повного розриву спинального корінця.

Струс спинного мозку – функціонально оборотна форма. Струс характеризується минущими парезами, гіпестезіями, тазовими дисфункціями. Регрес симптоматики відбувається протягом від декількох хвилин до декількох діб з моменту травми. Цереброспинальна рідина нормальна. 

Забій спинного мозку – осередкове ураження спинальної паренхіми з оборотними функціональнимиявищами. Клінічно нерідко відразу після травмирозвивається синдром повного порушення провідності з пара- (тетра-) плегією на фоні м’язової гіпотонії, арефлексії, порушень чутливості і функції тазових органів. Симптоматика стабілізується в межах 1/2-2 міс. Люмбальна пункція часто виявляє субарахноїдальний крововилив.

Експрес-додаткові методи дослідження. 

Рентгенографія хребта: переломи тіл, вивихи, переломи-вивихи хребців та ін. Найбільш інформативним методом є люмбальна пункція: домішки крові у лікворі, часто позитивні ліквородинамічні проби Стуккея, Квекенштедта та ін.Мієлографія (низхідна та висхідна) радіоізотопна: затримка контрастної речовини, газу на рівні стиснення спинного мозку. Комп‘ютерна томографія:деформація хребетного каналу на рівні пошкодження.

Показання для термінової операції: ознаки компресії спинного мозку.

Кваліфікована та спеціалізована медична допомога при СП. Транспортування хворих: хворий повинен лежати на щиті строго горизонтально, а при пошкодженні шийного відділу хребта, його фіксують в шині ЦІТО.

Протишокові заходи: поліглюкін або реополіглюкін 400 мл в/венно (крапельно), серцеві та знеболюючі препарати.

Нормалізація дихання, кровообігу: при зупинці дихання (при травмі шийних хребців і спинного мозку ) штучне вентиляція легень: “рот у рот”, “рот у ніс”, ШВЛ.

Боротьба з болем: аналгетики: анальгін 50% – 3-4 мл в/м після попереднього введення (за 20-30 хв.) седуксену 0,5% – 2 мл в/м . Можна баралгін. Іноді включають і наркотики (промедол 1% – 1 мл п/шкірно).

Гемостатична терапія і боротьба з анемією (за показаннями): епсилон-амінокапронова кислота (ЕАКК) 5% – 100 мл і/венозно. Можна також використовувати дицинон і вікасол 1% – 3 мл в/м глюконат кальцію 10% – 10 мл або хлористий кальцій 10% – 10 мл в/венно.

Дегідратаційна терапія (при необхідності): манітол 15% – 300-400 мл в/венозно (крапельно), лазикс та інші препарати.

Методи витягування: застосовується петля Гліссона і скелетне витягування при “сковзаючих” вивихах шийних хребців. При вправленні вивиху хребта – фіксація краніоторакальними пов’язками, шиною ЦІТО терміном на 1,5-2 місяці.

Нейрохірургічні операції у залежності від рівня пошкодження хребта та спинного мозку: наростання неврологічних симптомів компресії спинного мозку: операція (протягом перших годин або першої доби) декомпресивної ламінектомії, відкрите вправляння вивихів хребців, фіксація хребта (задній або передній спондильоз), видалення гематом та ін.

Лікування порушень функції сечового міхура та кишечника: Можна застосовувати фурадонін, неграмон, а при тривалих порушеннях функції – накладання епіцистостоми, припливно-відпливної системи (по Монро), показана електростимуляція сечового міхура, у т.ч. радіочастотна стимуляція шляхом вживлення платинових електродів у сечовий міхур, сполучених з приймачем, підшитим під прямий мяз черева – регуляція скорочення і вивільнення сечового міхура за допомогою ручного генератора, який підноситься до черевної стінки. катетеризація з промиванням сечового міхура 2% розчином борної кислоти і розчином

При парезі кишечника: прийом послаблюючих засобів, сифонні клізми, пальцеві вилучення калових мас; прозерин 0,05% – 1 мл в/м (курс лікування).

Попередження пролежнів: часто змінювати положення в ліжку (кожні 2-3 години), губчасті або пневматичні матраци, протирання шкіри камфорним або 96^%спиртом 2-3 рази на день, гумовий круг.