За даними різних авторів, пухлини головного мозку визначаються у 4-6 чоловік на 100 000 населення. Вони становлять 6% серед усіх онкологічних захворювань людини.

Гістологічна класифікація.

В 1993 році ВООЗ прийнята нова гістологічна класифікація пухлин ЦНС, де виділяють наступні основні групи:

1. Пухлини нейроепітеліальної тканини (астроцитоми, гліобластоми, олігодендрогліоми);

2. Пухлини черепних і спинальних нервів (невриноми);

3. Пухлини оболонок мозку (менінгіоми);

4. Лімфоми і пухлини кровотворної тканини;

5. Пухлини із зародкових клітин (герміноми, тератоми);

6. Кісти і пухлиноподібні процеси;

7. Пухлини ділянки турецького сідла (аденоми гіпофіза);

8. Проростання пухлин із навколишніх тканин (хондроми, карциноми);

9. Метастатичні пухлини;

10. Некласифіковані пухлини.

За даними більшості дослідниківчастіше зустрічаються:

– астроцитоми – 15%,

– гліобластоми – 15%,

– менінгіоми – 15%,

– аденоми гіпофіза – 7-10%,

– олігодендрогліоми – 8%,

– невриноми – 7-8%,

– метастази –8%.

Астроцитома частіше доброякісна і тому повільно проростаюча внутрішньомозкова пухлина. Переважне розташування: лобна, скронева і тім’яна доля (у дорослих); стовбур мозку, мозочок, зорові нерви і хіазма (у дітей). Вона може досягати великих розмірів, уражаючи 2-3 долі мозку або інфільтрувати мозолисте тіло. Деякі види астроцитом можуть володіти відносною чутливістю до променевої терапії. Прогноз може бути достатньо сприятливим.

Астроцитома

Гліобластома високозлоякісна внутрішньомозкова пухлина, частіше вражає чоловіків віком 40-55 років. В 50% випадків вона розташовується у скроневій, дещо рідше в лобній долі. Часто пухлина має двостороннє розташування за рахунок проростання через мозолисте тіло. Перебіг захворювання швидкий, навіть до інсультоподібного, що обумовлено швидким збільшенням маси пухлини, крововиливами в неї. Спостерігається виражена інтоксикація і ранній розвиток вклинення мозку внаслідок частої скроневої локалізації пухлини. Прогноз поганий. 

Гліобластома

Медуллобластома

Менінгіома в основному доброякісна пухлина, розвивається із твердої мозкової оболонки. Росте повільно, частіше розташована супратенторіально. При радикальному видаленні пухлини прогноз сприятливий.

Аденома гіпофіза. Це пухлина з клітин передньої долі гіпофіза (аденогіпофіза). Вона може розташовуватись в порожнині турецького сідла, не викликаючи змін його розмірів. Їх розділяють на гормонально-неактивні і гормонально-активні. Серед останніх виділяють аденоми з підвищеною продукцією пролактина (пролактіноми), гормону росту (соматотропіноми), адренокортикотропного (кортикотропіноми), тиреотропного (тиреотропіноми). Можливе поєднання гіперпродукції декількох гормонів. Гормонально-активні, низькодиференційовані пухлини можуть руйнувати кістки основи черепа, при супраселярному рості вони можуть проникати в речовину мозку (частіше вражається перехрест зорових нервів). 

Аденома гипофіза

Олігодендрогліома також частіше доброякісна і повільно проростаюча внутрішньомозкова пухлина. Розташовується в основному у великих півкулях мозку біля середньої лінії. Тканина пухлини дуже щільна, часто містить ділянки звапнення. Практично нечутлива до опромінення. 

Олігодендрогліома