Як і на поперековому рівні, основний шийний рефлекторний синдром проявляється у формі прострілів – гострого шийного болю – цервікаго, або цервікалгії – підгострого або хронічного шийного болю.

Всі описані больові вертеброгенні синдроми перебігають у формі загострень (1-2 тиж.) і ремісій. Кожне чергове загострення доповнюється новими клінічними синдромами. Як правило, після 60 років у зв’язку з виробленням компенсаторних механізмів приступи стають менш вираженими.

Для уточнення діагнозу, крім оглядових спондилограм використовують КТ або МРТ.

Лікування. В гострому періоді вкладають хворого на тверде ліжко забезпечуючи спокій. Другим лікувальним фактором є розвантаження за рахунок розтягу – тракції ураженого хребцевого сегмента. Третім фактором є закріплення ураженого хребцевого сегмента у “м’язовому корсеті”. Четвертим фактором є дія на патологічні рефлекторні синдроми – м’язово-тонічні і міофасціальні. Напругу м’язів слід усувати введенням новокаїну – блокадами. На всіх етапах використовуються індивідуально підібрані анальгетики, міорелаксанти (баклофен, сирдалуд), нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак та ін.), в затяжних випадках використовують транквілізатори або антидепресанти. Широко використовується мануальна терапія для досягнення м’язової релаксації, зняття м’язових контрактур.