14:21 Методика вивчення та оцінка показників смертності |
| Перинатальний періодскладається з: 1. антенатального – з 28 тижня вагітності до початку пологів; 2. інтранатального – період пологів; 3. постнатального – 7 повних днів життя новонародженого чи 168 годин після народження. Рівень перинатальної смертності визначається за формулою:
Число дітей,що народилися мертвими +Число дітей, що померли протягом перших семи днів * 1000 Число дітей, що народилися живими та мертвими
Таким чином, перші сім днів життя враховуються для розрахунку показників смертності немовлят і перинатальної смертності. У структурі смертності немовлят перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді; на другому – вроджені вади розвитку, на третьому -хвороби органів дихання, на четвертому – нещасні випадки, отруєння, травми Ризик смерті для немовлят найбільший у неонатальному періоді, при цьому він піддається найважче контролю та зниженню, оскільки пов’язаний з важкокерованими на сьогодні ендогенними чинниками. Якщо смертність немовлят на першому місяці життя в переважній більшості випадків спричиняється станами, що виникають у перинатальному періоді (приблизно 2/3) і вродженими аномаліями (більш ніж на 1/4), то за межами першого місяця серйозною загрозою життю немовлят є, перш за все, захворювання органів дихання (20 % всіх випадків смерті в постнеонатальному періоді), інфекційні та паразитарні хвороби (майже 15 %), травми в результаті нещасних випадків (майже 10 %). Велике практичне значення для оцінки регіональних особливостей смертності немовлят має визначення співвідношення між неонатальною та постнеонатальною смертністю у відсотках. Для цього досить визначити питому вагу неонатальної смертності в загальній смертності немовлят. Цей показник, у свою чергу, дає можливість визначити так званий тип смертності немовлят. Розрізняють три типи смертності немовлят: тип А – на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального числа дітей, померлих на 1-му році; тип В – на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлих на 1-му році; тип С – менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта- в постнеонатальному періоді. Якщо розглядати два крайніх типи А та С, то при типі А більша частина дітей помирає на першому місяці життя від станів, що виникли в перинатальному періоді. Ці діти часто знаходяться в дуже важкому незворотному стані. В той же час при типі С переважна частина дітей помирає в постнеонатальному періоді. Провідними причинами їх смерті є хвороби органів дихання, травми та інфекційні захворювання, які необхідно попереджувати та можна лікувати. Ось чому більш сприятливим у порівнянні крайніх типів смертності є тип А. ніж С. Наявність типу смертності С при навіть незначних рівнях смертності немовлят свідчить про недоліки в організації лікувально-профілактичної допомоги дітям першого року життя. В Україні (1999 р.)на неонатальний період припадає 53,0 % випадків смерті немовлят (у містах- 62,9 %, у селах – 38,5 %). За світовими оцінками питома вага неонатальної смертності на рівні 70-80 % вважається ознакою високого ступеня соціального контролю смертністю немовлят. Нині такі показники зафіксовані в тих розвинутих країнсвіту, що мають найнижчі рівні смертності немовлят. Рівень смертності немовлят з 1950 по 1999 рр. скоротився майже . За період з 1990 по1999 рр. відмічається позитивна динаміка як серед сільського населення, так і серед міського населення Найнижчою за повоєнні роки смертність немовлят була в 1990. 1999 рр. – 12,8 %о. Смертність хлопчиків першого року життя на 30 % виша, ніж дівчат цього ж віку. Для смертності дітей віком до одного року характерна значна територіальна диференціація показників. Найвищі показники смертності немовлят у 1999 р. зафіксовані в місті Севастополі, Львівській, Донецькій, Івано-Франківській, Харківській областях, а відносно низькі – в Волинській та Вінницькій областях. Найбільш високі показники реєструються в Південно-Східному та Південному регіонах, анайменші – в Центральному. Хоча рівні смертності немовлят в Україні в 90-х роках стали значно нижчими, ніж у минулому, однак за сучасними європейськими стандартами вони є занадто високі. В 1999 році загальний показник смертності немовлят в Україні (12,8 %о) майже вдвічі перевищував аналогічний в Західній Європі (6,5 %о). Основні групи чинників, що впливають на формування рівнясмертності:
|
|
|
