Смертність серед сільського населення в 1,5 раза виша, ніж серед міського. В 1999 році вонастановила відповідно 18,7 %о і 13 %о, в той час як стандартизовані за вікомпоказники як для сільського, так і для міського населення були однакові. Ці дані свідчать про те, що різниця в смертності сільського та міського населення в значній мірі обумовлена різницею у віковій структурі населення (серед сільського населення більше осіб старшого віку).

В Европі середній показник смертності – 10,5 %о (1995 рік). Найнижчий рівень у Нідерландах – 8,6%о.

Серед деяких зарубіжних країн смертність становить (1995 р.): в Китаї -7%о, США – 9%о, країнах африканського континенту – 14%о.

До так званих “демографічно еталонних” країн, у тому числі й за показниками загальної смертності, належать Японія (найнижчий рівень смертності в світі протягом багатьох років – близько 5 %о), країни північної Європи та країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

В Україні показники загальної смертності як чоловіків, так і жінок вищі, ніж у зазначених “демографічно еталонних” країнах.

Смертність населення в статево-віковому розрізі має досить стабільні особливості, а саме смертність чоловіків у всіх вікових групах вища за смертність жінок. Ця особливість проявляється в усьому світі, але міра переважання чоловічої смертності над жіночою в різних країнах різна.

Різниця особливо проявляється в працездатному віці. Якщо у 15-19-річних чоловіків смертність перевищує жіночу в 1,5 рази, то в 40-49 років це перевищення вже становить 3,5рази.

Структура загальної смертності серед населення України, зогляду на окремі причини, із року в рік досить стабільна. Перше місце займають хвороби системи кровообігу (60,5 %), на другому місці – злоякісні новоутворення (13,5 %), на третьому – нещасні випадки, отруєння та травми (9,7), на четвертому — хвороби органів дихання (6,9). Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.

В економічнорозвинутих країнах, як і в нових незалежних державах, що утворились на території колишнього СРСР, питома вага померлих від серцево-судинних захворювань становить близько 50 %.

Підвищення рівнів смертності в Україні за останні роки відбулося, в основному, за рахунок серцево-судинних хвороб, нещасних випадків, отруєнь і травм, а також за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб. 

У структурі смертності дитячого населення (0-14 років) перші місця посідають нещасні випадки, травми та отруєння (22,5 %о у 1997 р.). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в автокатастрофах. На другому місці в структурі загальної смертності дітей – вроджені аномалії (15,7 %). Хвороби нервової системи та органів дихання посідають третє та четверте місця (по 7,8 %).

Структура причин смертності за статтю дещо відрізняється. Перше місце як у чоловіків, такі у жінок посідають хвороби системи кровообігу. Серед чоловіків друге місце займають нещасні випадки, отруєння та травми, а третє – злоякісні новоутворення. В жінок на другому місці – злоякісні новоутворення, а третє займають нещасні випадки, отруєння та травми.

Підвищення смертності в Україні за останні роки пов’язане не тільки з постарінням. Воно відбулося також у значній мірі за рахунок населення працездатного віку.

Структура та рівні смертності населення в працездатному віці мають свої особливості. Перші два рангових місця займають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми.

У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнє десятиріччя підвищився в основному за рахунок нещасних випадків, отруєнь і травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб – в першу чергу, туберкульозу, дифтерії, СНІДу.

Більш різке зростання рівня смертності в працездатному віці спостерігається серед чоловіків, у яких перші два місця в структурі смертності посідають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми. Взагалі, рівні смертності чоловіків працездатного віку від хвороб системи кровообігу перевищують показники жінок в 3-4 рази, а від нещасних випадків, отруєнь і травм – у 5-6разів.

На основі рівнів смертності в статево-вікових групах розраховується ще один статистичний показник, який розкриває причини формування смертності в різних вікових групах.Це показник дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року,до 15 років, до 45 років, до 65 років,

В Україні показники дожиття до основних життєвих рубежів мають суттєву статеву різницю, яка збільшується з віком. Так, до 45 років доживає 93,8 % жінок і лише 83,1 %чоловіків, до 65 років відповідно 77 % і 46,7 %.

За останні роки в міжнародній практиці використовується ще один інтеграційний показник, що пов’язує смертність від окремих причин з потенційною втратою років життя. Показник потенційно втрачених років життяза період 0-65 років серед чоловіків майжев 3 рази вищий, ніж у жінок, які помирають у значно старшому віці.

Смертність чоловіківв Україні можна визначати як надсмертність. Порівняно з розвинутими країнами зарубіжжя вона призводить до скорочення їх життя на 10-15 років.

Материнська смертність

Материнська смертність- це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.

Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше одного року після закінчення вагітності.

Смерть, що пов’язаназ вагітністю, – це смерть жінки під час вагітності чи в межах 42 діб після її закінчення, незалежно від причини смерті.