Демографія – наука про населення (від “демос” – народ, “графо” -описувати), або інакше статистика населення.

Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками:

1.Характеристика населення на певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) – так звана статика населення;

2.Характеристика процесів зміни чисельності населення – динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний рух населення (зміни, що відбуваються під впливом переселень – міграційних процесів) і так званий природний рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності та смертності і характеризують процеси відтворення населення).

Статистика населення – найстаріша галузь статистичної науки. Ще за 22 століття до нашої ери в Китаї збирались дані про чисельність населення за віком і статтю. В Царській Росії систематичний облік населення було започатковано в 1718 р. Петром І.

Основним джерелом інформації про чисельність ісклад населення є перепис населення. Це великомасштабне статистичне дослідження, мета якого встановити точні дані про чисельність і склад населення тієї чи іншої країни. Програма перепису, тобто інформація стосовно кожного громадянина, готується заздалегідь. Перепис населення за повнотою є суцільним дослідженням, а за часом збирання – одночасним, бо проводиться на певну, так звану “критичну дату”.

У періоди між переписами робиться спеціальний перерахунок чисельності населення на основі попереднього перепису, матеріалів про народжуваність, смертність і міграцію на даній території.

У світовій практиці переписи населення проводяться один раз у 5-10 років. Перший і єдиний у царській Росії загальнийп ерепис було проведено в 1897 р.

За роки Радянської влади переписи населення на території України були проведені в 1926, 1939, 1959, 1970, 1979 та 1989 роках.

Постановою Кабінету міністрів України найближчий перепис населення в нашій країні заплановано на 2001 рік. Він стане першим вУкраїні – суверенній державі. До нього буде приурочено проведення комплексного дослідження стану здоров’я населення з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Чисельність і склад населення

За даними ООН, абсолютний щорічний приріст населення Землі становить приблизно 80 млн., головним чином, за рахунок країн, що розвиваються. В економічно розвинутих країнах темпи зростання чисельності населення найнижчі – всього 0,4 % за рік. У жовтні 1999 р. населення Землі досягло 6 мільярдів.

Найбільші за чисельністю населення країни світу:

• Китай (1,2 мільярда);

• Індія (929 мільйонів);

• Сполучені Штати Америки (263 мільйони);

• Індонезія (193 мільйони);

В сільській місцевості на 1 січня 1999 р.показник демографічного навантаження на 1000 осіб працездатного віку становив1019 непрацездатного, в тому числі 430 дітей та 589 осіб старше працездатного віку.

“Демографічне навантаження” працездатного населення в сільській місцевості 16 областей України на початок 1998 року перевищувало одиницю. Особливо значним воно було в Чернігівській(1418 чол.), Сумській (1230 чол.), Хмельницькій (1221 чол.) областях.

Аналізуючи вікову структуру населення, визначаютьу його структурі частку осіб 0-14, 15-49 та 50 років і старше. Це дає змогу визначити тип вікової структури населення, що проживає на тій чи іншій території.

При прогресивному типі вікової структури частка дітей (0-14 років) перевищує частку населення у віці 50 роківі старше.

Для регресивного типу вікової структури характерно, що частка людей старшого віку переважає частку осіб 0-14 років.

Стаціонарним вважається тип вікової структури населення, в якій частка осіб у віці 0-14 років приблизно дорівнює частці осібу віці 50 років і старше.

Для України, в цілому, характерний регресивний тип вікової структури, який притаманний також і сільському населенню, а прогресивний має місце серед міського.

Механічний рух населення

Розрізняють механічній рух населення, або міграцію- переміщення його груп як у самій країні, області, районі – внутрішню міграцію, так і виїзд за межі держави – зовнішню міграцію: еміграцію (виїзд за межі даної країни на постійне проживання) та імміграцію (в’їзд у дану країну на постійне проживання).

У демографії міграційні процеси розрізняють за територіальною ознакою та за тривалістю.

За територіальним принципом міграція поділяється на: 

а) міждержавну (в межах одного континенту, між сусідніми державами); 

б) у межах однієї держави.

За тривалістю міграція може бути:

• постійною, коли мігранти залишаються на новому місці на постійне проживання чи тривалий час;

• сезонною (переїзд на не тривалий час, часто в зв’язку з сезонними роботами);