Хворих з нагнійними процесами в ділянці псевдоартрозу лікують за загальними правилами гнійної хірургії в умовах апаратного остеосинтезу.

При псевдоартрозах, ускладнених остеомієлітом, на віть кол-и є нориця, застосування апарата і створення стабільної фіксації приводить до посилення регенерації, затухання запального процесу, закриття нориці і зрощення кістки. Якщо є сформований секвестр, проводять секвестректомію в апараті або перед його накладенням. За допомогою апаратного остеосинтезу вдається скоротити термін лікування хворих і добитись зрощення кістки.

Неправильне зрощення кісток при переломах

Неправильно зрощеним називають перелом, при якому кістка зрослась з відхиленням від її анатомічної осі і порушенням статико-динамічної функції.

У хворих з переломами кісток, що не лікувались або неправильно лікувались, кістки зростаються переважно із зміщенням відламків. При неправильно зрощених внутрішньосуглобових переломах є інконгруентність суглобових поверхонь або порушення кутових співвідношень суглоба, що веде до порушення функцій кінцівки, контрактури, розвитку післятравматичного деформуючого артрозу і вторинних статичних деформацій.

При діафізарних переломах кістки неправильно зростаються, якщо є неповна репозиція відламків, накладена неповноцінна гіпсова пов'язка або її передчасно знято, внаслідок чого відламки повторно зміщуються.

Дуже часто відламки не вправляються скелетним ви тяганням, коли не дотримуються правил репозиції і не використовують коригуючих тяг, або відламки вторинно зміщуються внаслідок передчасного зняття витягання. Бувають випадки неправильного зрощення кісток, якщо хворий порушує режим лікування.

Лікування хворих з неправильним зрощенням кісток проводять тоді, коли порушується функція кінцівки або має місце вкорочення нижньої кінцівки. Вко рочена верхня кінцівка із збереженими віссю і функцією лікуванню не підлягає. Обов'язково слід усунути кутове зміщення відламків у дітей, оскільки з віком деформація буде збільшуватись.

У випадку неповного зрощення діафізів кісток деформацію можна усунути закритим способом під наркозом. Неправильно зрощені діафізи і епіфізи вимагають оперативного лікування. Найчастіше проводять остеотомію на верхівці деформації діафізу з фіксацією відламків металевим фіксатором і наступним лікуванням, як і при свіжих переломах. Зрощені відламки, зміщені в ширину, під час операції виділяють, освіжають, відкривають кістково-мозкові порожнини, а після репозиції проводять металоостеосинтез.

Білясуглобовою остеотомією обмежуються при порушенні осі кінцівки після внутрішньосуглобового перелому, який обов'язково вимагає відновлення конгруентності суглобових поверхонь. Зміщений відламок відділя ють по мозолю, репонують під візуальним контролем і фіксують так, щоб співпадали суглобові хрящові поверхні. Якщо такої операції неможливо зробити, то проводять артропластику (ліктьового, кульшового, колінного), артродез (гомілково-стопного, колінного) або ендо-протезування (кульшового, колінного, ліктьового суглобів) у людей похилого віку.

При дефектах кістки накладають 4-кільцевий (або й більше) компресійно-дистракційний апарат, проводять однополюсну, а при великих дефектах — двополюсну остеотомію (компактотомію) в метафізарній (губчастій) ділянці кістки (мал. 40, а). Після утворення пер винного клітинного регенерату (7—10 днів) починають опускати середній фрагмент кістки в бік дефекту. Опускання проводять дуже повільно, по 1 мм за добу (в один або два прийоми по 0,5 мм), зближенням між собою середніх кілець апарата. В міру розширення простору в ділянці остеотомії він заповнюється новим регенератом, що поступово зростає.

Коли досягнуто зближення кінців кісткових відламків у місці колишнього дефекту, створюють деяку їх компресію, щоб викликати некробіоз і стимулювати місцевий репаративний процес і зрощення відламків. Для повного кісткового зрощення апарат слід утримувати у нейтральній позиції протягом 2,5—4 міс.

Цей спосіб лікування дає можливість усувати дефекти кісток на значному протязі (15 см і більше).