Всі оперативні втручання на хребті можна розділити на декомпресивні (спрямовані на декомпресію елементів нервових структур: лямінектомія, гемілямінектомія, інтерлямінектомія, флавектомія, фасетектомія, парціальна фасетектомія, корпоректомія, форамінотомія) та стабілізуючі (спрямовані на стабілізацію ушкодженого сегменту: транспедикулярна фіксація, трансламінарна фіксація, окципітоспонділофіксація, транскорпоральна фіксація). Стабілізуючі оперативні втручання (інструментарції) доповнюються кістковою пластикою для досягнення зрощення між хребцями (спонділодез). Спонділодез буває переднім, заднім, задньобоковим, комбінованим.

Оперативному лікуванню, також, підлягають наслідки травм хребта, із значним зниженням передніх опорних структур, що супроводжуються порушенням статики та динаміки хребетного стовпа, звуженням хребтового каналу. Такі пошкодження потребують не тільки задньої стабілізації транспедикулярними системами, а й відновлення передніх елементів.

Пошкодження таза і тазових органів

Механізми травми

Прямий

1. Удар по тазу

2. Удар тазом у сторонній предмет

Непрямий

1. Стискання таза в сагітальній чи фронтальній площинах

2. Різке скорочення м'язів, що прикріплюються до кісток таза (відривні переломи)

3. Навантаження на нижні кінцівки по повздовжній осі (переломи вертлюгової впадини)

Класифікація пошкоджень таза і тазових органів

І група. Переломи кісток, які не входять до складу тазового кільця – крайові переломи (крила клубових гребенів, куприк і крижової кістки нижче крижово-клубового суглоба, горби і горбки сідничних, лобкових і клубових кісток).

ІІ група. Переломи кісток, які входять до складу тазового кільця, але без порушень його безперервності (ізольовані переломи однієї гілки сідничної чи однієї гілки лобкової кісток, а також одночасні переломи цих кісток, але в різних половинах таза).

ІІІ група. Пошкодження (переломи, розриви) з порушенням безперервності тазового кільця (в передньому відділі – переломи обох гілок лобкових чи лобкової і сідничної кісток з однієї чи двох сторін таза, розрив лобкового симфізу; у задньому відділ – вертикальний перелом клубової кістки; розрив крижово-клубового суглоба; перелом крижі по лінії тазових крижових отворів, вертикальні переломи крижі; в обох відділах – одночасний односторонній вертикальний перелом переднього і заднього напівкільця – перелом Мальгеня, аналогічний перелом, але з обох сторін; перелом заднього напівкільця з одного боку, а переднього – з іншого і навпаки – діагональні переломи Вуаллемье).

ІV група. Переломи вертлюгової впадини ("даху", "дна", центральний вивих).

V група. Переломи кісток таза з пошкодженням (забій, повний і неповний розрив) тазових органів (сечовий міхур, уретра, пряма кишка, внутрішні статеві органи).

Пошкодження таза.

Необхідно звернути увагу на можливі механічні пошкодження таза – прямий удар, падіння, здавлення в різноманітних площинах – сагітальній, фронтальній, в діагональному направленні, одномоментне здавлення і поворот навколо вертикальної осі тулуба, відриви діафізів.

При огляді хворого звертають увагу на положення його в ліжку / положення по Волковичу – валик в підколінні ямки з розведеними ногами/ , наявнісь гематом . При пальпації про водяться діагностичні прийоми для виявлення симптомів характерних для переломів кісток таза: пальпа ція лобкових і сідничих кісток, лонного зєднання , куприка , крижової кістки , крил повздовжніх кісток , крижово-здухвинних зчленувань , симптом Вернейля – стиснення клубових кісток в поперечному направленні ззовні до середини . Симптом Ларрея – розведення передніх верхніх остей і гребенів клубових кісток від серединної лінії назовні . Симптом вертикального руху – від горба сідничної кістки до гребеня клубових кісток . Необхідно розглянути методику дослідження таза при переломах дна вертлюгової западини поперечних переломах крижової кістки і куприка , симптоми "прилипшлої п?ятки", задн ього ходу . Симптом "прилип лої п?ятки" характер ний при переломі горизонтальної гілки лобкової кістки – хворий самостійно не може підняти розігнуту ногу з відповідної сторони .

Симптом "заднього ходу" /Лозинс ь кого/ – хворий не може рухатися вперед, а рухається назад – при переломі передньої верхньої ості. Необхідно звернути увагу на розбір рентгенограм / обов?язково у двох проекціях, особливо для жінок /.

Розглянути можливі ускладнення при переломах к істок таза, / пошкодження уретри, сечового міхура , прямої кишки, промежини /, які залежать ^: від зміщення кісткових осколків і механізму травми, а також шоковий стан хворого.

Лікування переломів таза починається з місця пригоди , такі хворі транспортуються в положенні лежачи на спині з напівзігнутими нижніми кінцівками , на жо р стких носилках.

Якщо травмований знаходиться в шоковом у стані , проводит ь ся комплекс протишокових маніпуляцій і обов?язково внутр ішньотазове обезболення по Школьнікову-Селіванову. Хворі з переломами кісток таза лікуються на жорсткому ліжку . Крайові переломи і переломи без порушення непреривності тазового кільц я лікуються укладкою по Волкову протягом 2-х тижнів . Після цього дозволяється ходити на милицях . Працездатність через 1- 1,5 місяц я .

Переломи кісток таза з порушенням його непре ривності лікуються в положен ні " жабки " 2-4 тижні /двох кісток – 2 тижні , трьох – 3, ч отирьох – 4 тижні/ .

Працездатність при переломах 2-х к істок відновлюється через 2 місяці, 3-х – через 3 місяці і 4-х – через 4 місяці.