Розрізняють первинний (виникає в якості основного захворювання) і вторинний (розвивається на тлі інфекції - вітряної віспи, кору, грипу, паротиту) серозний менінгіт. У групі ризику - переважно діти до 10 років, оскільки їх організм ще не здатний повною мірою самостійно боротися з різними інфекційними агентами. До того ж саме діти найбільше схильні до різних інфекційних захворювань. Відсутність кваліфікованого лікування цих захворювань часто призводить до розвитку менінгіту.

Причини серозного менінгіту

Основна причина розвитку хвороби - проникнення в організм людини хвороботворного агента, в даному випадку вірусу. Збудником серозного менінгіту вважають ентеровіруси. Опинившись в нашому організмі, інфекція швидко поширюється і може вражати практично будь-яку його систему, зокрема головний та спинний мозок.

Ентеровірус передається різними способами:

• повітряно-краплинним, при близькому знаходженні хворого зі здоровою людиною, при вдиханні насиченого мікробом кисню;
• харчовим, у разі вживання в їжу не промитих овочів, фруктів, іноді - води, заражених вірусом.

Існує ймовірність роздобути вірус у свій організм, купаючись в різних водоймах (річка, озеро), відвідуючи басейн. Укус кліща також може стати причиною запалення мозкових оболонок. Рознощиками інфекції також вважаються миші, що живуть у полях і в безпосередній близькості від людського житла.

Наявність в організмі ентеровірусу ще не означає стовідсоткову ймовірність розвитку захворювання, адже інфекція може і не отримати поширення на мозок.

До причин, за якими віруси в організмі викликають менінгіт, відносяться:

• ослаблений імунітет;
• дитячий вік;
• наявність хронічних захворювань;
• онкологічні захворювання;
• хвороби, пов'язані з різким зниженням захисних сил організму.

Постійне перебування в стані стресу, занепад сил, нестача вітамінів також можуть стати вирішальними в розвитку запального процесу.

Симптоми серозного менінгіту

У людини з ослабленим організмом захворювання проявляється через 8-13 діб з моменту попадання вірусу в кров. Перші його прояви незначні. Це можуть бути: загальна слабкість, розбитість, слабка головний біль, першіння та біль у горлі, кашель, нежить. Подібні симптоми характерні для різних ГРВІ, легко піддаються лікуванню, тому більшість хворих на них не звертають особливої уваги, в крайньому випадку - починають приймати різні препарати, спрямовані на поліпшення самопочуття.

Явними ознаками серозного менінгіту вважаються:

• висока температура тіла;
• головний біль за типом мігрені, безупинна навіть після прийому знеболюючого засобу;
• блювання без нудоти, незалежно від вживання їжі;
• озноб, лихоманка, помутніння свідомості;
• стан марення, галюцинації;
• біль у животі, порушення травлення, діарея;
• дратівливість;
• відсутність апетиту;
• судоми, втрата свідомості (в тяжких випадках).

У спинномозковій рідині хворого відзначається підвищений рівень лімфоцитів. Діагностика ґрунтується на даних люмбарной пункції, лабораторної діагностики крові та сечі.

Лікування серозного менінгіту

Терапія призначається з урахуванням причини, по якій виник запальний процес. Якщо в ході діагностики захворювання в якості збудника була виявлена бактерія, показані антибіотики. Серозний менінгіт звичайно пов'язаний з наявністю в організмі хворого вірусу, а отже, і лікування його передбачає використання противірусних засобів (Інтерферон, Ацикловір).

При перших ознаках менінгіту слід звертатися за медичною допомогою. Яскраво виражена симптоматика хвороби є показанням для госпіталізації хворого, будь то дитина або доросла людина. З першого дня лікування йому показаний постільний режим і прийом лікарських препаратів, призначених лікарем.

Полегшення стану і поліпшенню самопочуття хворого сприяє внутрішньовенне введення дезінтоксикаційних розчинів (Альбумін, глюкоза). У випадку тривалого підвищення внутрішньочерепного тиску призначається люмбарная пункція. Процедура позитивним чином позначається на самопочутті пацієнта, у нього проходить головний біль, повертається апетит.

Як доповнення при серозному менінгіті можуть бути призначені антигістамінні засоби, вітаміни, імуностимулятори. При правильному лікуванні захворювання проходить протягом 1-2 тижнів, не супроводжується ускладненнями і не викликає небезпечних наслідків.

Серозний менінгіт у дітей

Запалення оболонок мозку у дитини може виникнути на тлі практично будь-якої інфекції. Саме серозний менінгіт частіше діагностується у дітей від 2 до 7 років. Починається хвороба зазвичай повільно. Спочатку у хворого відзначаються ознаки вірусної інфекції: біль у горлі, чхання, головний біль, субфебрильна температура тіла, зниження рухової активності. Якщо спробувати на даному етапі розвитку хвороби кваліфіковано лікувати її симптоми, бурхливого перебігу менінгіту можна уникнути. Однак батьки в таких випадках зазвичай не звертаються до фахівця і намагаються допомогу своєму малюкові самостійно. В підсумку через 4-5 днів дитини доводиться госпіталізувати з такими симптомами, як:

• блювання;
• сильний головний біль;
• сплутаність свідомості;
• порушення травлення;
• геморагічна висипка на тілі;
• висока температура.

Для лікування викликаного вірусами запалення мозкових оболонок у дітей призначають противірусні препарати, при сильній блювоті - розчини від зневоднення внутрішньовенно, проводять дезінтоксикаційну терапію.

Наслідки серозного менінгіту

Серозний менінгіт у дорослих і дітей рідко призводить до небезпечних для здоров'я і життя наслідків. У разі правильного лікування хвороба відступає через 8-10 днів, деякі її симптоми (слабкість, головний біль) можуть зберігатися протягом декількох тижнів.

При відсутності своєчасної терапії існує ймовірність розвитку таких ускладнень серозного менінгіту, як порушення мови, галюцинації, параліч, кома, летальний результат.