Під поточним станом організму розуміється рівень його здоров'я і працездатності в даний відрізок часу. Для оцінки поточного стану організму використовується велике коло показників, які умовно можна розділити на дві групи:

1. Суб'єктивні показники, що відносяться до самооценке людиною свого поточного стану здоров'я. Передусім, сюди потрібно віднести самопочуття як інтегральну оцінку свого стану. Важко точно обкреслять коло відчуттів, що формують саме поняття самопочуття, оскільки у кожної людини він свій, визначуваний рівнем його знань про свій організм і умінням аналізувати свої відчуття. Однак визначено до суб'єктивних критеріїв можна віднести такі, як відсутність або наявність хворобливих відчуттів, міра бажання займатися повсякденною діяльністю і фізичною культурою, відношення до навколишнього, настрій, бажання працювати, втома і т. д.- все те, що можна визначити як життєвий тонус. До суб'єктивних же показників відносять повноцінність сну, апетит, бадьорість (або слабість) і інш.

Суб'єктивні показники не завжди відповідають об'єктивному стану здоров'я людини, оскільки багато в чому визначаються його індивідуальними психофізіологічними якостями і життєвими установками, що складаються в цей час і обставинами, тому людина може іноді себе добре відчувати при хворобливих змінах, що вже починаються.

2. Об'єктивні показателисостояния людини виражаються в таких критеріях, які виявляються незалежно від волі людини, можуть бути визначені іншою людиною і порівнянні з попереднім станом і з нормативними характеристиками. До об'єктивних відносять масу тіла, кола тіла і його частин, динамометрию кисті і становую, частоту і ритмічність пульсу і дихання, температуру тіла, забарвлення шкіри, характер потоотделения, стійкість уваги, координацію рухів і т. д. Важливим доповненням до об'єктивної самооценке показників здоров'я може бути реакція і режим відновлення відмічених показників (частіше за все для цього використовується частота серцевих скорочень) на дозоване фізичне навантаження (наприклад, 20 присідання за 30 секунд або перехід з положення лежачи на спині в положення стоячи).

Комплексна самооцінка поточного рівня здоров'я дозволяє людині контролювати свій образ життя і своєчасно коректувати його (в тому числі і фізичні навантаження) з метою забезпечення здоров'я. Необхідність же самооценки не викликає сумніву, оскільки в процесі повсякденної діяльності організм як цілісна, інтегральна система чуйно реагує на всі види навантажень, які йому доводиться виконувати - фізичні, психічні, професійні, побутові і інш. Оцінка поточного стану організму повинна провестися в системі, що включає різну міру глибини лікарсько-педагогічного обстеження і з певною періодичністю. Зокрема, в такій системі повинні бути передбачені:

- Самоконтроль, що передбачає виконання людиною певних тестових завдань і порівняння результатів останніх з попередніми;

- Періодичний контроль (наприклад, щомісячний), що проводиться поданим аналізу щоденника;

- Поточний контроль, що проводиться постійно самою людиною (якщо є можливість, то і з участю фахівця - педагога або медика) і що включає вказані вище суб'єктивні і об'єктивні показники. При цьому важливо уміння що займається фізичною культурою оцінювати своє самопочуття і зміни, що відбуваються в організмі. Результати поточного контролю дозволяють приймати рішення про необхідність внесення принципових змін в програму тренувань, об міри стомлення і його відповідність втоми, про взаємозв'язок цих показників з характером образу життя в даний період часу і т. д. Тобто поточний контроль дозволяє провести оперативну корекцію тренувального процесу і образи життя;

- Етапний контроль, що проводиться приблизно два рази в рік, являє собою поглиблене лікарсько-педагогічне обстеження людини. Воно повинно включати антропометричні, функціональні, лабораторні, інструментальні методи. Результати етапного контролю дають уявлення про ефективність тренувального процесу і про зміни, що відбулися в його результаті в організмі з метою подальшого впливу на організм з орієнтуванням на саму слабу функціональну систему і т. д.

Об'єктивна оцінка поточного стану організму повинна включати зв'язок отриманих показників з всім комплексом впливів, які привели до розвитку саме цього стану. У цьому відношенні важливо враховувати не тільки виконане фізичне навантаження, але і буквально всі характеристики образу життя, які супроводили поточному періоду: побутові і професійні особливості, характер сну і живлення, психологічні і кліматичні чинники і т. д. Тобто в кінцевому результаті тренувальний процес повинен в кожний даний тимчасової відрізок бути складовою частиною образу життя, покликаною оптимізувати останній з точки зору здоров'я.