Реконструкція грудей покращує психоемоційний стан, самооцінку, фізичну активність, а також сімейну і, зрозуміло, сексуальне життя жінки. Так, в 2008 році у Франції було проведено дослідження, яке показало, що 64% сімей розпадається після того, як дружині у зв'язку з раком видалили груди. Але при виконанні реконструкції цей же показник становив лише 13%.
Коли вже можна
Про реконструкцію грудей багато жінок (особливо молоді) замислюються ще до її видалення або відразу ж після. Але на питання, коли можна провести відновлення, не можна відповісти однозначно. Багато що залежить від стадії захворювання і типу пухлини, з якими пов'язаний ризик розвитку рецидиву, а також від того, чи проводилася пацієнтці променева і / або хіміотерапія або це тільки належить. Тому з цим питанням потрібно звертатися тільки до лікаря. Не можна приступати до пластики, поки післяопераційне лікування не буде виконано в повному обсязі.
Крім того, є і протипоказання як абсолютні, які роблять таку операцію неможливою в принципі, так і відносні (в цьому випадку втручання доведеться відкласти до кращих часів). Серед абсолютних протипоказань:
- пізня стадія або місцево поширений рак молочної залози (від IIIb стадії), а також поєднаний рак;
- важкі супутні патології (в тому числі цукровий діабет, погане згортання крові, порушення функцій ендокринної системи);
- виник рецидив захворювання.
Відносними протипоказаннями є:
- несприятливий молекулярний тип РМЗ (це умовне протипоказання, воно говорить лише про підвищений ризик розвитку рецидиву);
- інфекційні захворювання та будь-які хвороби в стадії загострення;
- захворювання молочних залоз (в тому числі мастопатія);
- хронічні гнійні процеси;
- неповнолітній вік;
- вагітність;
- виражена променева реакція шкіри після радіотерапії.
Кому довіритися
Клінік пластичної хірургії сьогодні море. Але пацієнтки, що перенесли мастектомію, - це особлива категорія. І їм точно не варто робити собі нові груди в звичайній клініці. Пластична онкохірургія - досить трудомістка область, а головна її складність полягає в тому, щоб визначити, яка ймовірність успішного результату лікування раку. Від цього залежить рішення, варто чи ні проводити реконструкцію.
Тому відновленням молочної залози повинен займатися реконструктивний хірург-онколог з досвідом саме в онкомаммології. Або до операції обов'язково повинен мати місце очний консиліум двох фахівців (пластичного хірурга і онколога).
Як це робиться
«Золотий стандарт» - це двоетапна реконструкція грудей. Перший етап, який проводять або відразу при видаленні молочної залози, або пізніше, під час іншої операції, вже після проведеного комплексного лікування, полягає в установці тканинного експандера (розширювача). У нього на протязі 1-2 місяців періодично закачують стерильний фізіологічний розчин, завдяки чому він роздувається і розтягує шкіру до необхідного обсягу.
Другий етап - заміна експандера силіконовим імплантом (обраного обсягу і форми). На цьому етапі може проводитися і корекція інших (здорових) грудей для досягнення максимальної симетрії. Її можна збільшити імплантом, підтягнути або зменшити.
Третій етап - це відновлення соска, який пізніше можна доповнити татуажем, що імітує зовнішній вигляд ареоли, і ліпофіллінг - для вирівнювання нерівностей грудей, особливо в пахвовій зоні, де виддалялися лімфовузли.
Є ще й маса альтернативних методик - наприклад, реконструкція власними тканинами пацієнтки зі спини, живота, сідниць. Такі клапті можуть застосовуватися в поєднанні з імплантами. Якщо клапоть береться з живота, то одночасно виконується і абдомінопластика, і пацієнтка набуває не тільки красиві груди, але і більш струнку талію. Але клаптеві операції технічно більш складні.
Це не небезпечно
Багато жінок побоюються, що реконструкція грудей в майбутньому може ускладнити проведення обстежень. Але для цієї мети ні клапоть власних тканин, ні імплант не заважають, тим більше що для контролю захворювання частіше використовується не мамографія, а КТ або МРТ. Але з однією умовою: всі дослідження повинні проводитися кваліфікованими фахівцями в профільному онкологічному закладі, краще їх робити в одному і тому ж місці і в одного фахівця, щоб була можливість порівняти картину в динаміці. Також важливо дотримуватися необхідної періодичності досліджень (через півроку, рік, два, три і т. д.).
|
