6. Нешкідливі для тривалого використання, ефективніші за ІАПФ, ефек¬тивні у комбінації з ІАПФ.

Негативні:

1.Функція AT 1-рецепторів до кінця не вивчена.

2.Вивчається вплив на захворюваність та смертність.

3.Не вивчено вплив на виживаність мультирецепторної блокади (бета-блокатор + антагоніст рецепторів до ангіотензину II).

Діуретики

У лікуванні ХСН найбільш широке застосування знайшли петльові діуретики (фуросемід, торасемід, буметанід, етакринова кислота), які діють на рівні петлі Генле. Менш ефективними при ХСН є тіазидові діуретики (гідрохлортиазід, метолазон). Клінічний ефект більшості діуретиків заснований на змен¬шенні об’єму циркулюючої рідини за рахунок зниження реабсорбції натрію і хлору в різних ділянках ниркових канальців. У лікуванні ХСН застосовують також калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, верошпірон, амілорид, три-амтерен).

При призначенні діуретичної терапії слід враховувати, що:

– поліпшення симптоматики ХСН відбувається швидше, ніж при застосуванні інших препаратів;

– діуретики – це препарати, які ефективно знижують затримку рідини при ХСН;

– комбінована терапія з іншими ліками може підвищувати ефект діуретиків;

– неадекватне використання діуретиків може призводити до зниження ефективності терапії ХСН (збільшити гіпотензивний ефект вазодилятатора, блокатора бета-адренорецепторів і ІАПФ, викликати ниркову дисфункцію).

Побічні дії діуретичної терапії:

1.Електролітні порушення (гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія).

2.Порушення метаболічного профілю (гіперурекемія, гіпергликемія, по¬рушення ліпідного обміну, метаболічний алкалоз, азотемія).

3.Артеріальна гіпотензія.

Діуретики помітно впливають на нейрогуморальну активацію при ХСН: збільшують активність реніну плазми крові, підвищують рівень ангіотензину II у плазмі крові, змінюють концентрацію альдостерону, знижують концентрацію катехоламінів у плазмі крові.

В зв’язку з цим діуретики не слід призначати як монотерапію навіть при помірно вираженій ХСН через підсилення нейрогуморальної активації під дією даної терапії, їх варто сполучати з ІАПФ або блокаторами β-адренорецепторів. Лікування діуретиками треба починати з низьких доз. Дозу пре¬парату підвищують доти, доки не буде отриманий достатній діуретичний ефект, який виражається у зменшенні маси тіла щоденно на 0,5–1,0 кг. Переважно необхідно використовувати петльові діуретики, при поєднанні з артеріальною гіпертензією – тіазидові.

Діуретики при ХСН