Роль старших (батьків, педагогів) може бути дуже вели-. ка, якщо вони допоможуть підлітку знайти цікаву справу, яка дозволить йому реалізувати себе, свої уявлення про власні можливості, виявити себе в новій «дорослій» якості. Цікава самостійна справа, адекватна психофізіологічним можливостям підлітка, розвиває особистість, допомагає їй побачити свою життєву перспективу, співвіднести її з прийнятими в суспільстві ідеалами. Цікава справа для підлітка - найбільш природний спосіб дозволу одного з найважливіших протиріч віку: між високим рівнем психічного розвитку і недоліком можливостей його використання. Таким чином, цікава справа дозволяє підлітку самоутвердиться.

Інтерес, який виявляють дорослі до занять підлітка, необхідна допомога в рішенні якихсь задач створюють умови, при яких підліток з розумінням відноситься до рад старших. Це дуже важливе для того, щоб допомогти дітям, що подорослішали зрозуміти, що з ними відбувається. Це необхідне, щоб з цікавлячими питаннями підлітки зверталися насамперед до батьків, педагогів, а не шукали відповіді «на стороні» в небажаному середовищі.

У другій фазі підліткового періоду (у дівчинок 13- 15 років, у хлопчиків 15-16 років) можливі порушення психічного балансу, і у підлітків може виявлятися значна образливість, неадекватні реакції на зауваження, спостерігаються різкі перепади настрою, вияву негативізму і запальності. Бурхливі анатомо-фізіологічні перебудови організму підвищують інтерес до власної зовнішності, і підлітки можуть загострено переживати різні відхилення, зміни своєї зовнішності. Наприклад, зайва вага у дівчинок може розбудовувати, викликати переживання, почуття неповноцінності аж до невротичних зривів (відмова від їжі і т. д.). Для хлопчиків же має велике значення рівень фізичного розвитку.

Юнацький вік вже мало відрізняється від зрілого (дорослого), який починається з 21-22 років. Головна відмінна риса цього періоду - підвищена емоційність і як наслідок - більш низька психофізіологічна стійкість в порівнянні з більш зрілими людьми.

Юнацький період - це перехід від «шкільного життя», по якому людину ведуть наставники, до життя дорослого, самостійного. Такий перехід різні молоді люди проходять з різною швидкістю, причому дівчата дещо швидше. Перехід цей торкається як біологічної сторони юнацького організму (завершується статеве дозрівання, остаточно формується скелет), так і соціально-психологічної, особової. Юнаки і дівчата самореализуются, здійснюють свої плани, освоюють професії. Зростає міра самостійності молодих людей - аж до матеріального самообеспечения.

Разом з тим, володіючи всіма правами дорослої людини, юнаки і дівчата часто не можуть знайти себе у дорослому житті, що породжує особливу внутрішню кризу - криза свідомості. Він схожий на підлітковий, але має свої якісні особливості. Основна причина його в тому, що юнаки не можуть відразу добитися великих успіхів, наприклад, в професійній діяльності, у відносинах з людьми і т. д. Освоєння професії вимагає щоденного рутинного труда, уміння правильно розподіляти і витратити свій великий запас життєвих сил, однак внаслідок недостатньої емоційної стійкості молодих людей (це основна психофізіологічна особливість віку) ним важко змиритися з цією обставиною. Емоційна сфера юнацтва вимагає результату «відразу і тут», якщо перетворень, го революційних і т. д. З цієї ж психофізіологічної причини юнакам і дівчатам легше дається робота цікава, а не корисна і потрібна. Це позначається і на сфері особистих взаємовідносин. Юнацький максималізм може погубити на самому початку чудове почуття любові, позначитися і на сімейно-шлюбному союзі, міцність якого залежить від тривалих і спільних зусиль по його створенню.

Незважаючи на те що віковий розвиток до 55-60 років розглядається як єдиний період, психофізіологічна конструкція людини протягом життя зазнає певних змін, насамперед тому, що все більша

соціалізація людини надає дію на багато які його біологічні і психічні функції, хоч і досить повільна. Крім того, у індивідуума спостерігаються природні зміни психофізіологічних процесів, і баланс між збудженням і гальмуванням все більше зсувається у бік гальмування. Цей процес по-різному виражений у людей з різними індивідуальними типологічними особливостями і протікає з різною швидкістю. Поступово меншає швидкість реакцію у відповідь, мислительних процеси. Людям середнього і старшого віку, що навіть має високу рухливість нервових процесів, складніше дається переробка усталених стереотипів. Ці процеси компенсуються підвищенням точності вибору реакції, пов'язаної з накопиченим досвідом. Вікові зміни впливають безперечний чином на індивідуальні характерологические особливості особистості. У багатьох випадках індивідуальні типологічні параметри перекривають вікові, виявляючись до того ж по-різному у чоловіків і жінок.

Психічне здоров'я. Основні поняття