23:17 Малярія |
| Етіологія. Збудники малярії відносяться до типу найпростіших, класу споровиків, родини Plasmodidae, роду Plasmodium. У людини паразитує чотири види малярійного плазмодія: P. vivax – збудник триденної малярії; Plasmodium malariae – збудник чотириденної малярії; Plasmodium falciparum – збудник тропічної малярії; Plasmodium ovale – збудник овале-малярії. Кожний вид має свої морфологічні ознаки. Розвиток плазмодіїв здійснюється в організмі людини і в організмі самки комара роду Anopheles. У організмі людини паразити розмножуються в клітинах печінки (гепатоцитах) – тканинна шизогонія і в еритроцитах – еритроцитарна шизогонія. В еритроцитах розвиваються також статеві форми, гамонти (гаметоцити). У тілі комара відбувається статевий цикл розвитку паразита (спорогонія). Поза організмом хазяїв плазмодії швидко гинуть. Процес спорогонії в організмі самки комара відбувається за температури від 17 до 40ºС і триває від 7-и до 45-ти днів. Зниження температури до 0ºС і нижче призводить до загибелі плазмодіїв у організмі комара. За температури 4-10ºС життєздатність плазмодіїв зберігається. У процесі спорогонії після насмоктування крові в шлунок самки комара потрапляють статеві форми плазмодіїв, які перетворюються у зрілі мікро- і макрогамети, після злиття яких утворюється зигота, яка пізніше розвивається в оокінету. Остання проникає під зовнішню оболонку шлунка комара і перетворюється в ооцисту. Кількість ооцист може бути від кількох одиниць до сотень. Ооциста росте, вміст її багаторазово ділиться і утворюється велика кількість (до 10000) інвазивних форм – спорозоїтів. Останні концентруються в слинних залозах комара, де можуть знаходитись протягом 2-21/2 місяців, зберігаючи інвазивні властивості. Вони досягають високої інвазивності через 2 тижні після попадання у слинні залози самки комара. Безстатевий цикл розвитку (шизогонія) розпочинається з часу укусу людини інфікованого самкою комара роду Anopheles і проникнення збудника на стадії спорозоїта у периферійне кров'яне русло. Через 30-45 хвилин після укусу спорозоїти потрапляють у гепатоцити, де з них послідовно утворюються тканинні трофозоїти, шизонти і велика кількість тканинних мерозоїтів (до декількох тисяч із одного спорозоїта). Тривалість цієї фази становить: 6 діб – у Р. fal-ciparum, 8 – у P. vivax, 9 – у Р. ovale, 15 – у P.malariae. Доведено, що спорозоїти P. vivax і Р. ovale фенотипічно неоднорідні і здатні розвиватися в гепатоцитах як безпосередньо після інокуляції ("тахіспорозоїти"), так і через 1,5-2 роки після неї ("бради- або гіпнозоїти"), що є причиною віддалених рецидивів хвороби. Після закінчення тканинної шизогонії мерозоїти поступають у кров. Мерозоїт взаємодіє з рецепторами еритроцита і прикріплюється до нього, після чого мембрана останнього деформується і мерозоїт проникає в еритроцит. Цей процес відбувається тільки при наявності на поверхні еритроцитів відповідних рецепторів. Для P. vivax такими рецепторами є ізоантигени групи крові за Даффі. Після проникнення в еритроцити мерозоїти збільшуються, перетворюються в трофозоїти і шизонти з утворенням після поділу від 4-х до 24-х еритроцитарних мерозоїтів, які потрапляють із зруйнованих еритроцитів у плазму крові, частина їх гине, а інша проникає в нові еритроцити, де цикл їх розвитку повторюється. Частина мерозоїтів у еритроцитах трансформується в статеві форми паразита – чоловічі і жіночі гаметоцити. Зрілі гематоцити P. vivax, Р. ovale, P.malariae з'являються в периферійній крові вже з перших днів, а при тропічній малярії – з 8-10 дня хвороби і можуть зберігатися протягом декількох тижнів. Тривалість еритроцитарної шизогонії у P. vivax, Р. ovale, Р. falciparum становить 48 годин, а у P.malariae – 72 години. Еритроцитарна шизогонія P. Vivax, Р. ovale, P. malariae відбувається у периферійній крові, тому в її мазках можна виявити всі стадії розвитку паразита. При тропічній малярії в еритроцитах периферійної крові можна виявити тільки кільцеві трофозоїти і гаметоцити тому, що еритроцити, які інвазуються Р. falciparum, затримуються у капілярах внутрішніх органів. Проміжні форми у периферійній крові виявляються лише у випадках злоякісного перебігу захворювання. Епідеміологія. Джерелом збудника інфекції є інвазована людина, у крові якої є гаметоцити, тобто хвора людина і паразитоносій. Механізм передачі – трансмісивний, через укус самки комара роду Anopheles. Інвазований комар може заразити відразу кілька людей, тому що багаторазово їх кусає. Самка комара, в якої завершився цикл спорогонії, заразна від кількох діб до 2,5 місяців, а людина – впродовж усього періоду носійства збудника, який триває від одного року (при тропічній малярії) до десятків років (при чотириденній). Відомі випадки зараження при переливанні крові, а також через медичні інструменти при порушенні правил асептики. Описана й вертикальна передача інфекції: від хворої матері – плоду (при тропічній малярії). Сезонність – весняно-літньо-осіння в залежності від вогнищевого ландшафту. Відповідно до класифікації ВООЗ, розрізняють такі варіанти зараження малярією:
|
|
|
