Вручення документів про судовий розгляд

1. Вручення документів про судовий розгляд судовим наказом або іншим документом про збудження розгляду проти держави здійснюється:

a) відповідно до будь-якої застосовної міжнародної конвенції, що знаходиться в силі для держави суду і відповідної держави; або

b) відповідно до будь-якої спеціальної угоди про вручення документів між позивачем і відповідною державою, якщо це не виключається законом держави суду; або

с) у відсутність такої конвенції або спеціальної угоди:

i) шляхом напряму по дипломатичних каналах міністерству іноземних справ відповідної держави; або

ii) будь-яким іншим способом, що визнається відповідною державою, якщо це не виключається законом держави суду.

2. Вручення документів про судовий розгляд, вказане в пункті 1сi), вважається здійсненим після отримання таких документів міністерством іноземних справ.

3. Ці документи супроводяться, при необхідності, перекладом на офіційну мову або одна з офіційних мов відповідної держави.

4. Ніяка держава, яка взяла участь в розгляді істоти збудженої проти нього справи, не може потім посилатися на те, що вручення документів про судовий розгляд було зроблене не відповідно до положень пунктів 1 і 3.

Стаття 23

Заочне рішення

1. Проти держави не виноситься заочне рішення, якщо суд не встановив, що:

a) додержані вимоги, передбачені в пунктах 1 і 3 статті 22;

b) закінчилося не менш чотирьох місяців з дати здійснення вручення судового наказу або іншого документа про збудження розгляду або з дати, коли таке вручення вважається здійсненим відповідно до пунктів 1 і 2 статті 22; і

c) справжня Конвенція не перешкоджає йому здійснювати юрисдикцію.

2. Один примірник будь-якого заочного рішення, винесеного проти держави, що супроводиться, при необхідності, перекладом на офіційну мову або на одну з офіційних мов відповідної держави, прямує йому за допомогою одного з способів, вказаних в пункті 1 статті 22 і відповідно до положень цього пункту.

3. Термін для подачі заяви про скасування заочного рішення складає не менш чотирьох місяців і відлічується з дати, коли примірник цього рішення був отриманий або вважається отриманою відповідною державою.

Стаття 24

Привілеї і імунітет в ході судового розгляду

1. Будь-яке упущення або відмову держави виконати постанова суду іншої держави, що є вимогою здійснити певну дію або стриматися від його здійснення, або представити який-небудь документ або будь-яку іншу інформацію для цілей розгляду не спричиняють за собою інакших наслідків, крім тих, які можуть з'явитися результатом такої поведінки відносно істоти справи. Зокрема, ця держава не підлягає штрафові або покаранню внаслідок такого упущення або відмови.

2. Від держави не потрібно надання якого-небудь забезпечення, застави або задатку, як би вони ні іменувалися, з тим щоб гарантувати оплату судових витрат або витрат по будь-якому розгляду, відповідачем по якому воно є, в суді іншої держави.