ЙОДБАЛАНС

Йодобаланс 100

• 1 таблетка містить 130,8 мкг калію йодиду, що відповідає 100 мкг йоду. Йодбаланс 200
• 1 таблетка містить 261,6 мкг калію йодиду, що відповідає 200 мкг йоду.

Спосіб застосування

• - Дорослим і підліткам по 100-200 мкг йоду / добу (1-2 табл. Йодбаланс 100 або /г -1 табл. Йодбаланс 200);
• - При вагітності і в період лактації - 200 мкг йоду / добу (1 табл. Йодбаланс 200 або 2 табл. Йодбаланс 100). Добову дозу слід приймати за 1 прийом, після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Слід враховувати, що на тлі терапії препаратом у хворих з нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії.

ЙОДОМАРИН

Йодомарин 100

1 таблетка містить 131 мкг калію йодиду, що відповідає 100 мкг йоду.

Йодомарин 200

1 таблетка містить 262 мкг калію йодиду, що відповідає 200 мкг йоду.

Спосіб застосування

Дорослим і дітям віком понад 12 років - у дозі, що відповідає 100-200 мкг йоду / добу.

При вагітності і в період лактації - у дозі, що відповідає 200 мкг/добу.

Препарат приймають після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. При застосуванні у дітей рекомендується заздалегідь розчинити препарат у молоці або соку.

КАЛІЮ ЙОДИД

КАЛІЮ ЙОДИД-табл. 0,04 г; 0,125 г; 0,25 г; 0,5 г.

Спосіб застосування.

При ендемічному зобі - по 0,04 г 1 раз на тиждень.

При дифузному зобі - по 0,04 г 3 рази на добу, потім по 0,25 г 1 - 2 рази на добу, курсами до 20 діб з перервою на 10 діб.

АНТИСТРУМІН

АНТИСТРУМІН - табл. 1,0 мг

Спосіб застосування

Для профілактики ендемічного зоба - 1 мг (1 табл.) 1 раз на тиждень, тривалість призначення - протягом кількох років.

При дифузному зобі - по 1-2 мг 2-3 рази на тиждень.

Раціональна схема призначення препаратів йоду

При дифузному (ендемічному) еутиреоїдному зобі призначається калію йодид по 150-200 мкг 1 раз на добу під контролем розмірів щитоподібної залози (поступове зменшення розмірів).

Особливості застосування калію йодиду при вагітності та лактації.

Під час вагітності та годуванні груддю можливе застосування тільки у фізіологічних (профілактичних) дозах. Застосування під час вагітності може призвести до пригнічення функції щитоподібної залози (гіпотиреозу) і збільшення її розмірів у плода, а в період годування груддю - до появи висипу і зниження функції щитоподібної залози у новонародженого (при дозах понад 300 мкг йоду на добу грудне вигодовування слід припинити).

Якщо при лікуванні зоба II ступеня препаратами йоду зоб не зменшується або зменшився всього менше, ніж на 50% при рівні ТТГ> 2,5 МО д/л, призначається комбінована терапія: калію йодид по 100 мкг на добу + левотироксин по 50-100 мкг (левотироксин починають по 25 мкг 1 раз на добу вранці з поступовим збільшенням дози щотижня на 25 мкг). Одночасно з левотироксином призначають прийом продуктів, що містять кальцій.

Тривалість лікування: 6 місяців - 2 роки - до нормалізації розмірів щитоподібної залози.

При зобі з гіпотиреозом призначається замісна терапія препаратами тиреоїдних гормонів. Левотироксин застосовують постійно з розрахунку 1,7-1,8 мкг/кг маси тіла під контролем ТТГ 1 раз на 2 місяці до досягнення оптимального рівня ТТГ (0,5-2,5 МО д/л), надалі 1 раз на 6 - 12 місяців (див. глава 5).

Критерії ефективності лікування

• - зменшення або нормалізація розмірів щитоподібної залози (УЗД контроль 1 раз на 6 місяців);
• - підтримка еутиреозу (ТТГ 0,5 -2,5 МО д/л).

При нормалізації розмірів щитоподібної залози після курсу лікування призначається йодопрофілактика для попередження рецидиву зоба.

Показання для оперативного лікування

- наявність компресійного синдрому;

- наявність вузлів у щитоподібній залозі і збільшення їх розмірів більш, ніж на 50% за 6 -12 місяців;

- косметичний дефект або прихильність хворого до операції;

• - підозра на рак щитоподібної залози або наявність патоморфологічних даних;
• - тиреоїдна автономія з тиреотоксикозом.

Для профілактики дифузного нетоксичного зоба необхідно поліпшення соціально-побутових і гігієнічних умов. Для категорії осіб, що є групою ризику по розвитку йододефіцитних станів, і для населення, що мешкає в ендемічних регіонах, використовується масова, групова та індивідуальна йодопрофілактика.

Масова йодопрофілактика проводиться у масштабі популяції за допомогою вживання в їжу харчової солі, молока, хліба, цукерок, соняшникової олії, які містять йод (рис. 3).

Рис. 3. Йодовані продукти харчування.

Досвід більшості країн свідчить, що найбільш ефективним методом вважається використання йодованої солі.

Дійсно, сіль використовується практично усім населенням постійно. При додаванні до неї йоду не змінюється колір, смак. Йодування солі не потребує високих технологій, і контроль здійснюється достатньо легко.

Для виробництва йодованої солі додають 20-40 мг калію йодату на 1 кг солі. Застосування в такій дозі калію йодату забезпечує надходження 150 мкг йоду щодня, а також підвищує якість йодування солі і збільшує термін її зберігання до 1 року.

Йодування солі є найбільш простим і дешевим способом у порівнянні з йодуванням хліба, води, кондитерських виробів. Крім того, сіль - продукт, який більшість людей використовують незалежно від соціального та економічного статусу.

Слід враховувати, що зберігання солі пов'язано зі зменшенням вмісту йоду в ній. Сіль повинна бути розфасована у водонепроникні пакети у зв'язку з можливістю потрапляння води, а це, у свою чергу, викликає втрату необхідних якостей солі, як і вплив сонячних променів.

Також під час приготування їжі (варіння, піджарка) йод частково випаровується, тому їжу потрібно солити в кінці приготування. До того ж йодована сіль не викликає ніяких побічних реакцій і не впливає на смакові властивості їжі.

Проте у регіонах із слабким йодним дефіцитом вживання солі не повинно перевищувати 25 мг калію йодату на 1 кг солі у зв'язку з наявністю ризику виникнення йод-індукованого тиреотоксикозу.

При цьому в регіонах, де є труднощі для використання йодованої солі, для йодопрофілактики застосовується йодована соняшникова олія.

Йодована соняшникова олія має переваги перед йодованою сіллю, тому що соняшниковій олії властиві енергетична та харчова цінність через наявність у ній жирних ненасичених кислот. Крім того, соняшникова олія, на відміну від солі, не потребує жорсткого контролю у використанні через ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Також застосовується препарат йодованої олії - ліпоїдол, 38% якого складає йод. Ліпоїдол протипоказаний особам після 45 років через високу поширеність медулярного раку щитоподібної залози та можливості розвитку тиреотоксикозу.

Групова йодопрофілактика проводиться групам осіб, які мають підвищену потребу в йоді - жінки в період вагітності і лактації, діти, підлітки. Даній категорії осіб призначаються тривало препарати йоду у фізіологічних дозах (Йодбаланс, Йодомарин).

Особливу групу складають вагітні. Під час вагітності підвищується продукція гормонів щитоподібної залози, зростає ниркова екскреція йоду, підвищуються потреба в йоді для забезпечення розвитку плода, що вимагає додаткового приймання препаратів йоду в дозі 25 мкг/добу за рекомендаціями ВООЗ.

Також призначаються комплексні полівітаміни з мінеральними добавками, наприклад мультитабс класичний..

Склад 1 таблетки мультитабсу класичного: ретинол (2666 МО), вітамін В (200 МО), тіамін (1,4 мг), рибофлавін (1,6 мг), токоферол (14,9 МО), піридоксин (2 мг), цианокобапамін (1 мкг), кислота аскорбінова (60 мг), нікотинамід (18 мг), кислота пантотенова (6 мг), кислота фолієва (200 мкг), магній (75 мг), залізо (14 мг), цинк (15 мг), мідь (2 мг), хром (50 мкг), марганець (2,5 мг), селен (50 мкг), йод (150 мкг).

Спосіб застосування

Мультитабс класичний приймається внутрішньо після прийому їжі або під час їжі, для дітей у віці понад 4 роки і дорослих — по 1 табл. на добу, тривалість 1-2 місяці.

При цьому категорично забороняється використання для йодопрофілактики крапель спиртового розчину йоду або розчину Люголя, так як в одній краплі розчину Люголя міститься йоду в 100 разів більше, ніж добова потреба організму. Надмірне надходження йоду може призвести до несприятливих наслідків.

Обов'язковою умовою застосування препаратів йоду є регулярність, а також здійснення контролю профілактики шляхом дослідження показника медіани йодурії.

Індивідуальна йодопрофілактика включає призначення окремим особам тривалого прийому препаратів, що містять йод, або вживання в їжу продуктів з підвищеним вмістом йоду (морепродуктів).

Дані про вміст йоду в деяких продуктах наведені нижче в табл. 2.

Таблиця 2

Вміст йоду в продуктах харчування

Показання для індивідуальної йодопрофілатики

• - жінки за рік до планованої вагітності;
• - реконвалесценти після важких соматичних і інфекційних захворювань;
• - пацієнти після курсів антибіотикотерапії (еритроміцин, пеніцилін, стрептоміцин) або сульфаніламідів;
• - при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, пов'язаних зі зниженням всмоктування.

Для немовлят надходження йоду в організм забезпечується за допомогою молока матері. Тому грудне вигодовування є дуже важливим і необхідним, особливо у перші півроку.

У випадках неможливості грудного вигодовування застосовується штучне вигодовування. При цьому доза йодиду становить:

для доношених дітей - 20 мкг на 100 мл молока, для недоношених дітей - 10 мкг на 100 мл молока.

Нижче в табл. З наведені оптимальні дози споживання йоду для окремих осіб.

Таблиця 3

Рекомендації фізіологічних доз йоду окремим контингентам (ВООЗ, 2007)