Техніка операції: розріз завдовжки 4-5 см роблять по середній лінії шиї від кадика вниз (мал1). Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу фасцію. Розташовану біля середньої лінії середню шийну вену зміщують вбік або перерізають після перев'язування. Шийний апоневроз розрізають по жолобуватому зонду, тупо розсовують груднинно-під'язикові і груднинно-щитоподібні  (mm. sternohyoidei, sternothyoidei) м'язи і розводять за допомогою гачків. У поперечному напрямку перерізають фасцію, що фіксує перешийок щитоподібної залози до перснеподібного хряща. Перешийок залози відводять униз за допомогою тупого гачка й оголюють кільця трахеї. За допомогою однозубих гачків фіксують трахею: вколюють в неї два гачки по обидва боки від середньої лінії або одним гачком підхоплюють перснеподібний хрящ. Хірург бере в праву руку скальпель і кладе на бічну поверхню леза вказівний палець з таким, щоб вільний був лише кінчик ножа (не більше 1 см). Це роблять для того, щоб випадково не розрізати задню стінку трахеї.

Мал 1. Трахеостомія

а - трахею взято на гачки та розігнуто її кільця;

б - перший етап введеня трубки;

в - трубку введено в трахею;

У розкриту за допомогою розширювача рану трахеї вводять трахеостомічну канюлю. При цьому щиток її спочатку потрібно розташувати в стріловому напрямку. Після того як кінець канюлі увійде в трахею щиток переводять у лобову площину, канюлю вільно просувають назад і вниз і досягають ним рівня шкіри. За правильного розташування канюлі дихання набуває характерного свистячого відтінку, стає рівним, асфіксія зникає. Провівши гемостаз, шкірну рану зашивають 2-3 швами до канюлі, яку фіксують смужками марлі, підв'язаними до вушок її щитка і обведеними навколо шиї.

  Переваги: добра доступність трахеї завдяки її поверхневому розташуванню і відсутності в цій ділянці великих судин.

  Недоліки: близьке щодо перснеподібного хряща та голосового апарату розташування місця розрізу трахеї і канюлі.

Нижня трахеостомія