Показання: вроджене або набуте стійке розширення вен шиї.

  Положення хворого: лежачи на спині, голову відкинуто та повернуто в бік, про­тилежний втручанню.

  Знеболювання: ендоірахеальний наркоз.

  Техніка операції при флебектазії зовнішніх яремних вен: поперечний розріз шкіри завдовжки 3—5 см проводять безпосередньо над судиною (мал. 119, а). Шкіру мо­білізують тупо і гостро. Спочатку виділяють незмінені сегменти судини, під них підводять шовкові лігатури, які згодом зав’язують трьома вузлами. Потім виділяють розширений відрізок вени (мал. 119, б). На вену вище і нижче ектазії накладають Два затискачі. Пересікають судину між лігатурами та затискачами, розширену ділян­ку видаляють. Кінці перев’язаної вени додатково прошивають шовковими ниткамии і перев’язують дистальніше накладених раніше лігатур. Виконують гемостаз. Під­шкірну жирову клітковину зашивають вузловими кепуговими швами, шкіру — вуз­ловими шовковими. Лінію швів закривають серветкою, просякнутою спиртом, і ватно-марлевою пов’язкою.

  Техніка операції при флебектазії внутрішніх яремних вен: поперечний розріз шкіри завдовжки 5—6 см проводять у середньому відділі грудниннч-ключично-со- скоподібного м’яза (мал. 120, а). Тупо і гостро широко, від кута нижньої щелепи до ключиці, мобілізують шкіру з підшкірною жировою клітковиною.

Підшкірні вени зберігають. За ходом волокон розрізають підшкірний м’яз шиї і передню стінку па­ви груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Останній відводять назовні Розріза­ють задню стінку піхви зазначеного м’яза. Виділення внутрішньої яремної вени починають із здорових ділянок, вище і нижче розширеного сегмента, після чого виділяють розширену ділянку (мал. 120, б). Усі колатералі перев’язують шовковими лігатурами та перетинають. Вимірюють довжину і діаметр розширеної ділянки, піс­ля чого виготовляють трансплантат (фасції, капрон, дакрон, терилен тощо), який після зашивання має накрити здорові ділянки судини на 1—1,5 см з кожного боку від розширеної. Діаметр цього футляра має на 0,5—0,8 см бути більшим, ніж такий здорового сегмента. Трансплантатом обгортають розширену ділянку вени і надають йому вигляд трубки, що постійно зберігає свою форму, а її діаметр може змінюва­тися залежно від кровонаповнення судини. Краї трансплантата зашивають непереривним матрацним і вузловим швами (мал. 120, в, г). Операцію закінчують пошаровим зашиванням рани, м’язи та фасцію зашивають вузловими кетгутовими швами, шкі­ру — шовковими.