До пахвинної звязки вузловими швами підшивають край верхнього апоневрозу зовнішнього косого мяз, а край нижнього прикриваючи накладені шви, фіксують до апоневрозу вище. Таким чином, спосіб зводиться до утворення дуплікатури з листків розсіченого апоневрозу. 

Недоліком цього метожу є слабкість передньої стінки пахвинного каналу, незважаючи на те, що вона подвійна. Апоневроз зовнішнього косого мяза живота при грижах значно розтягується, через що слабшає.