Тести до теми:Хронічний гастрит, гастродуоденіт - Терапія - Медичні дисципліни - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Веб-портал
для студентів - медиків
Анатомія Оперативна хірургія

Категорії розділу

Терапія [26]
Педіатрія [0]
Хірургія [1]
Оперативна хірургія [29]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
АДМІН

Медицина

Головна » Файли » Медичні дисципліни » Терапія [ Додати матеріал ]

Тести до теми:Хронічний гастрит, гастродуоденіт
30.03.2016, 19:07

1.Який найсильніший подразник шлункової секреції:

А. виноградний сік

В. алкоголь

С. кофеїн

Д. інсулін

Е. пентагастрин

2.В яких одиницях визначають кислотність шлункового соку:

А. у кілограмах

В. у титраційних одиницях

С. у відсотках

Д. у проміле

Е. у грамах

3.Вміст вільної соляної кислоти у здорової людини натще:

А. 60-80 титраційних одиниць

В. 20-40 титраційних одиниць

С. 50-70 титраційних одиниць

Д. 10-30 титраційних одиниць

Е. 20-60 титраційних одиниць

4.Як називається відсутність вільної соляної кислоти в шлунковому сокові?

А. гіпохлоргідрія

В. астенія

С. гіповолемія

Д. ахлоргідрія

Е. ахалазія

5.Для якого захворювання найбільш характерна шлункова гіперсекреція?
А. хронічний гастрит, тип А

В. рак шлунка

С.хронічний гастрит,тип В

Д. холецистит

Е. функціональний  пілороспазм

 

6..Для якого захворювання характерна ахілія?

А. ерозивного гастриту

В. виразкової хвороби

С. раку шлунка

Д.гострого гастриту

Е. хронічного гастриту тип В

7.Про яке захворювання свідчить позитивна реакція на молочну кислоту в
шлунковому сокові?

А. гастрит

В, виразкову хворобу

С. спазм воротаря

Д. рак шлунка

Е. поліпоз

 

 

8.Яка  рН   базальної  секреції  характерна для хронічного гастриту з різко підвищеною секреторною функцією шлунка?

А. рН менше ніж 1,2

В. рН більше ніж 2,0

С. рН більше ніж 2,5

Д. рН більше ніж 3,0

Е. рН більше ніж 4,5

9.Яка величина рН у разі максимальної стимуляції гістаміном характерна
для хронічного гастриту зі зниженою секреторною функцією шлунка?

А. рН 1.3 - 2,0

В. рН більше ніж 2,1

С. рН менше ніж 2,0

Д. рН менше ніж 2,5

Е. рН більше ніж 1,0

 

10.Яка величина нормальної базальної секреції в тілі шлунка?

А. рН 1,6 - 2,0

В. рН 2,1 - 5,0

С. рН 1,2 - 1,5

Д. рН більше 6,0

Е. рН менше 1,2

 

11.Яка величина базальної секреції при помірно зниженій  кислотності в тілі шлунка ?

А. рН 1,6 - 2,0

В. рН 2,1 - 5,0

С. рН 1,2 - 1,5

Д. рН більше 6,0

Е. рН менше 1,2

 

12.Яка величина базальної секреції при різко зниженій  кислотності в тілі шлунка ?

А. рН 1,6 - 2,0

В. рН 2,1 - 5,0

С. рН 1,2 - 1,5

Д. рН більше 6,0

Е. рН менше 1,2

 

13.Яка величина базальної секреції при помірно підвищеній кислотності в тілі шлунка ?

А. рН 1,6 - 2,0

В. рН 2,1 - 5,0

С. рН 1,2 - 1,5

Д. рН більше 6,0

Е. рН менше 1,2

14.Яка величина рН у разі максимальної стимуляції пентагастрином характерна
для хронічного гастриту із різко зниженою секреторною функцією шлунка?

А. рН більше ніж 6,0

В. рН більше ніж 2,1

С. рН менше ніж 2,0

Д. рН менше ніж 2,5

Е. рН більше ніж 1,0

15.Яка величина рН у разі максимальної стимуляції пентагастрином характерна
для номальної секреторної функції шлунка?

А. рН більше ніж 6,0

В. рН більше ніж 2,1

С. рН 1,1-1,2

Д. рН 1,3-2,0

Е. рН менше ніж 1,0

                                                     

16.Яка величина рН у разі максимальної стимуляції пентагастрином характерна
для помірно підвищеної  секреторної функції шлунка?

А. рН більше ніж 6,0

В. рН більше ніж 2,1

С. рН 1,1-1,2

Д. рН 1,3-2,0

Е. рН менше ніж 1,0

17.Яка величина рН у разі максимальної стимуляції пентагастрином характерна
для різко підвищеної  секреторної функції шлунка?

А. рН більше ніж 6,0

В. рН більше ніж 2,1

С. рН 1,1-1,2

Д. рН 1,3-2,0

Е. рН менше ніж 1,0

 

18.До прямих методів діагностики Неlісоbасtеr руlоrі відноситься:

А.Швидкий уреазний тест

В.Серологічний метод

С.Дихальний тест

Д.Імунокопрологічний тест

Е.Загальний аналіз крові

 

19.До прямих методів діагностики Неlісоbасtеr руlоrі відноситься:

А. Дихальний тест

В.Серологічний метод

С.Бактеріологічний метод                                             

 Д.Імунокопрологічний тест

 Е.Загальний аналіз сечі

 

20.До непрямих методів діагностики Неlісоbасtеr руlоrі відноситься:

 А. Дихальний тест

 В. Бактеріологічний метод 

 С.Гістологічний метод                                           

 Д.Швидкий уреазний тест

 Е.Загальний аналіз сечі

 

21.До непрямих методів діагностики Неlісоbасtеr руlоrі відноситься:

 А.Загальний аналіз крові

 В. Бактеріологічний метод 

 С.Гістологічний метод                                           

 Д.Швидкий уреазний тест

 Е.Серологічний метод

 

22.Для підтвердження діагнозу  хронічного гастриту застосовують:

А.Загальний аналіз крові

В.Дихальний тест

С. Швидкий уреазний тест

Д.Фіброгастроскопію з біопсією

Е.Імунокопрологічний тест

 

23.Хронічний гастрит типу А –це:

А.Аутоімунний фундальний гастрит

В.Хімічний гастрит

С.Бактеріальний антральний гастрит

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

 

24.Хронічний гастрит типу В –це:

А.Аутоімунний фундальний гастрит

В.Хімічний гастрит

С.Бактеріальний антральний гастрит

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

 

25.Хронічний гастрит типу С –це:

А.Аутоімунний фундальний гастрит

В.Хімічний гастрит

С.Бактеріальний антральний гастрит

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

 

26.При хронічному гастриті В в крові виявляється:

А В12-дефіцитна анамія

В.Антитіла до паріетальних клітин

 С.Гіпохромна анемія

Д.Антитіла до Неlісоbасtеr руlоrі

Е.Гіпергастринемія

 

27.При хронічному гастриті А в крові виявляється:

А Залозодефіцикна анемія

В.Антитіла до паріетальних клітин

С.Гіпохромна анемія

Д.Антитіла до Неlісоbасtеr руlоrі

Е.Апластична анемія

 

28.До антигелікобактерних препаратів відноситься:

А.Де-нол

В.Омепразол

С.Ранітидин

Д.Альмагель

Е.Церукал

29.До антигелікобактерних препаратів відноситься:

А.Омепразол

В.Амоксицилін

С.Ранітидин

Д.Альмагель

Е.Церукал

 

30.До антигелікобактерних препаратів відноситься:

А.Омепразол

В.Фамотидин

С.Кларитроміцин

Д.Альмагель

Е.Церукал

 

31.До антигелікобактерних препаратів відноситься всі, крім:

А.Левофлоксацину

В.Тетрацикліну

С.Кларитроміцину

Д.Метронідазолу

Е. Омепразолу

 

32.До антисекреторних препаратів відноситься:

А.Церукал

В.Гентаміцин

С.Фамотидин

Д.Кларитроміцин

Е.Метронідазол

 

33.До антисекреторних препаратів відносяться всі,крім:

А.Пантопразолу

В.Маалоксу

С.Гастроцепіну

Д.Атропіну

Е.Метронідазолу

 

34.До складу препарату Пілобакт Нео входять:

А.Омепразол,кларитроміцин,метронідазол

В. Омепразол,кларитроміцин,де-нол

С. Омепразол,кларитроміцин,фамотидин

Д. Омепразол,кларитроміцин,амоксицилін

Е.Фамотидин, кларитроміцин,амоксицилін

 

35.Один з варіантів терапії 1-ї лінії хронічного гастриту типу В включає (за Маастріхтським протоколом II):

А.Омепразол, амоксицилін, метронідазол

В. Омепразол, амоксицилін, де-нол

С. Омепразол, амоксицилін, левофлоксацин

Д. Омепразол, амоксицилін, кларитроміцин

Е. Омепразол, амоксицилін, тетрациклін

 

 

 

 

36.Один з варіантів терапії 2-ї лінії хронічного гастриту типу В включає (за Маастріхтським протоколом II) :

А.Омепразол, пеніцилін, метронідазол, де-нол

В. Омепразол, амоксицилін, де-нол, левофлоксацин

С.Омепразол, кларитроміцин, де-нол, фамотидин

Д. Омепразол, амоксицилін,стрептоміцин, де-нол

Е. Омепразол, тетрациклін, метронідазол, де-нол

 

37. До антигелікобактерних препаратів відноситься:

А.Омепразол

В.Фамотидин

С.Метронідазол

Д.Альмагель

Е.Гастроцепін

 

38.Головні клітини слизової оболонки шлунку продукують:

А.Соляну кислоту

В.Пепсиноген

С.Слиз

Д.Гастромукопротеїн

Е.Гастрин

 

39.Парієтальні клітини слизової оболонки шлунку продукують:

А.Соляну кислоту

В.Пепсиноген

С.Слиз

Д.Холецистокінін

Е.Гастрин

 

40.Парієтальні клітини слизової оболонки шлунку продукують:

А.Гастромукопротеїн

В.Пепсиноген

С.Слиз

Д.Холецистокінін

Е.Гастрин

 

41.G- клітини слизової оболонки антрального відділу шлунка продукують:

А.Гастромукопротеїн

В.Пепсиноген

С.Слиз

Д.Соляну кислоту

Е.Гастрин

 

42.Гастрин регулює продукцію:

А.Холецистокініну

В.Пепсиногену

С.Слизу

Д.Соляної кислоти

Е.Секретину

 

 

 

43.При хронічному гастриті типу А в слизовій оболонці шлунку домінують явища:

А.Запалення

В.Атрофії

С.Метаплазії

Д.Ерозивного процесу

Е.Виразкового процесу

 

44.При хронічному гастриті типу В в слизовій оболонці шлунку домінують явища:

А.Запалення

В.Атрофії

С.Метаплазії

Д.Ерозивного процесу

Е.Виразкового процесу

 

45.Етіологічним чинником хронічного гастриту типу В є:

А. Неlісоbасtеr руlоrі

В.Нераціональне харчування

С.Антитіла до парієтальних клітин

Д.Нестероїдні протизапальні препарати

Е.Жовчні кислоти

 

46.Етіологічним чинником хронічного гастриту типу С є:

А. Неlісоbасtеr руlоrі

В.Нераціональне харчування

С.Антитіла до парієтальних клітин

Д.Стрес

Е.Рефлюкс жовчних кислот

 

47.У хворого, 60 років, під час обстеження виявлено хронічний аутоімунний гастрит із секреторною недостатністю. Який препарат найбільш показаний даному хворому?

А.        Ранітидин.

В.        Де-нол.

С.        Шлунковий сік.

Д.        Алмагель.

Е.         Омепразол

48.Жінка,   56  років,  скаржиться   на  загальну  слабкість,   відчуття  тяжкості  у
надчеревній ділянці та відрижку після їди. Об'єктивно: температура тіла -    36,
6°С,ЧД -.20 за 1 хв, пульс - 96 за 1 хв., АТ - 115/70 мм рт. ст. Шкіра та видимі
слизові оболонки бліді. Аналіз крові: ер. - 2,0 -10І2/л, НЬ - 100 г/л, КП - 1,5, ШОЕ -
28 мм/год., мегалобласти, мегалоцити. Виявлені антитіла до парієтальних клітин шлунка.    Ваш попередній діагноз:

А.Аутоімунний фундальний гастрит

В.Хімічнообумовлений гастрит

С.Бактеріальний антральний гастрит

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

49.Жінка,     60  років,  скаржиться   на  загальну  слабкість,   відчуття  тяжкості  у
надчеревній ділянці та відрижку після їди. Об'єктивно: температура тіла -    36,
6°С,ЧД -.20 за 1 хв, пульс - 96 за 1 хв., АТ - 115/70 мм рт. ст. Шкіра та видимі
слизові оболонки бліді. Аналіз крові: ер. - 2,0 -10І2/л, НЬ - 100 г/л, КП - 1,5, ШОЕ -
28 мм/год. Виявлені антитіла до парієтальних клітин шлунка. Яка найкраща тактика
лікування анемічного синдрому в даної хворої?

А. Призначити вітамін В12.

В. Призначити препарати соляної кислоти.

С. Призначити препарати заліза перорально.

Д. Призначити препарати заліза парентерально.

Е. Призначити переливання еритроцитарної маси.

50.У   пацієнта    45    років,    який    хворіє    на    хронічний    гастрит,    під    час
внутрішньошлункової рН  -  метрії  встановлено,  що  рН   в  області  тіла та дна
становить 6,0, а в області антрума - 7, 0. Який з типів хронічного гастриту найбільш
імовірний в цьому випадку?

А. Аутоімунний пангастрит.

В. Нр - асоційований антрум - гастрит.

С. Криптогенний ерозивний антрум - гастрит.

Д. Рефлюксний антрум - гастрит.

Е. Гастрит при хворобі Крона.

51.Хворий, 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, переважно до м'ясної їжі,
тяжкість у надчеревній ділянці, нудоту, загальну слабкість. Хворіє останні 2 місяці;
схуд на 4 - 5 кг. Язик блідий, обкладений, сухий, надчеревна ділянка болюча,
черевна стінка резистентна. У калі позитивна реакція на приховану кров. У крові: л.
-  II  • 109/л,    НЬ - 96 г/л, п - 14%, ШОЕ - 48 мм/год. Який метод дослідження
найбільш доцільний?

А. Ретроградна холангіографія.

В. ФГДС з біопсією.

С. Колоноскопія з біопсією

Д. Пункційна біопсія печінки.

Е. Ректороманоскопія з біопсією.

 

52.Чоловік, 20 років, скаржиться на пекучий стисний біль у надчеревній ділянці, печію,    відрижку    кислим.    Об'єктивно:стан    задовільний.    Під   час    пальпації визначається  болючість  в   надчеревній  ділянці. ФГДС  з  морфологією  біоптатів патології з боку слизової оболонки не виявила. Призначення якого препарату буде найбільш ефективним для курсового лікування виявлених симптомів?

А. Гастроцепіну.

 В. Альмагелю. 

С. Де - нолу.

 Д. Рабепразолу.

 Е. Метоклопраміду.

53.У чоловіка, 52 років, що хворіє на ерозивний гастрит, прогресує загальна слабкість, серцебиття, запаморочення. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, ангулярний стоматит. Пульс – 104 уд за 1 хв, тони серця приглушені, систолічний шум біля верхівки й основи серця. АТ - 130/75 мм. рт. ст. Печінка та селезінка не пальпуються .У крові виражена гіпохромна анемія. Який патогенетичний фактор може бути найважливішим у розвитку анемії в даному випадку?

А. Дефіцит вітаміну Ві2.

В. Крововтрата.

С. Інтоксикація.

Д. Гемоліз еритроцитів.

Е. Дефіцит фолієвої кислоти.

54.Чоловік, 62 років, скаржиться на загальну слабкість, жар у язиці, оніміння
нижніх кінцівок. Об'єктивно: шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-
червоний, смакові сосочки згладжені. Печінка виступає на 3 см з-під краю ребрової
дуги. Дані гастроскопії: атрофія слизової оболонки. Аналіз крові:   ер. - 1,2 *10І2/л,
НЬ - 56 г/л, КП - 1,4; макроцитоз, л. - 2,8 109/л, є. - 2%, п. - 4%, сегм. - 50%, лімф. -
42%, мон. - 5%, рц. - 0,1 %, тр. – 120 109/л,    ШОЕ - 26 мм/год, білірубін - 29 ммоль/л,
непрямий - 26 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

А.Аутоімунний фундальний гастрит

В.Хімічний гастрит

С.Бактеріальний антральний гастрит

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

55.Жінка, 59 років, протягом 8 років перебуває на диспансерному обліку з приводу
хронічного гастриту, тип А. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 20 за 1 хв,
пульс - 80 за 1 хв, АТ - 120/75 мм. рт. ст. Яка скарга хворої може найбільш імовірно
підтвердити клінічний діагноз?

А. Відчуття тяжкості в надчерев'ї після їди.

В. Голодний біль у надчерев'ї.

С. Інтенсивний біль у надчерев'ї після їди.

Д. Печія, кисла регургітація.

Е. Блювання, яке не приносить полегшення.

56.Жінка, 36 років, скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після їди,
нудоту,    відрижку,    нестійкість    випорожнень.    Хвороба    поступово    прогресує
приблизно 2 роки. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри, язик обкладений, вологий з
відбитками зубів по краях. Під час пальпації живота: поширений біль в надчеревній
ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження в даному випадку слід
застосувати?

А. Фракційне дослідження шлункової секреції.

В. Розгорнутий клінічний діагноз крові.

С. Рентгенологічне дослідження шлунка і кишок.

Д. Фіброгастроскопію з біопсією слизової оболонки шлунка.

Е. Комп'ютерне дослідження черевної порожнини.

57.У хворого, 60 років, під час обстеження виявлено хронічний аутоімунний
гастрит із секреторною недостатністю. Який препарат не показаний даному
хворому?

А.Плантаглюцид

В.Мезим форте 

С.Шлунковий сік.

Д.Пентагастрин.

Е.Омепразол

 

58.У хворого, 32 років з хронічним гастритом типу В при рН-метрії

шлункового   соку   встановлено,   що   базальна   рН   тіла   шлунку   досягає   0,9,   а

антрального відділу- 1,6.

Ваше заключення за даними рН-метрії :

А. Помірно знижена кислотоутворююча функція шлунку, субкомпенсований стан.

В.Помірно підвищена кислотоутворююча функція шлунку, компенсований стан.

С. Нормальна кислотоутворююча функція шлунку, компенсований стан.

Д. Різко підвищена кислотоутворююча функція шлунку,субкомпенсований стан.

Е. Різко знижена кислотоутворююча функція шлунку, декомпенсований стан.

59.У хворої 44 років на протязі останніх 5 років спостерігаються важкість у животі, відрижки після їжі, останні 2 роки - знижений апетит та помірне схуднення. При первинному обстеженні : ендоскопічно - явища дифузного гастриту. Дані рН-метрії:   базальна   рН   тіла   шлунку-   7,2-7,8;   антрума-   7,6-7,8;   стимульована пентагастрином рН тіла шлунку- 6,8-7,4; антрального відділу- 6,9-7,4.

Як трактувати дані показники рН ?

А. Нормальна кислотність шлунку.

В. Різко підвищена кислотність шлунку.

С. Різко знижена кислотність шлунку.

Д. Помірно знижена кислотність шлунку.

Е. Помірно підвищена кислотність шлунку.

 

60.У хворої, 36 років, що лікується в ендокринолога з приводу аутоімунного

тиреоїдиту, спостерігаються скарги на знижений апетит, важкість, дискомфорт в

животі, метеоризм та відрижки після їжі. Ендоскопія: явища гастриту в області дна і

тіла шлунку. Лабораторно виявлено помірну анемію. Підвищений титр антитіл до

внутрішнього фактору Кастла. Яка патологія органів травлення має місце у хворої?

А.Функціональна  диспепсія.

В. Хронічний гастрит, тип А.

С. Рефлюкс - гастрит.

Д. Ригідний антральний гастрит.

Е. Хронічний гастрит, тип В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді до тестів на тему:Хронічний гастрит, гастродуоденіт.

 

Відповідь

Відповідь

Відповідь

1

Е

21

Е

41

Е

2

В

22

Д

42

Д

3

В

23

А

43

В

4

Д

24

С

44

А

5

С

25

В

45

А

6

С

26

Д

46

Е

7

Д

27

В

47

С

8

А

28

А

48

А

9

В

29

В

49

А

10

А

30

С

50

А

11

В

31

Е

51

В

12

Д

32

С

52

Д

13

С

33

Е

53

В

14

А

34

Д

54

А

15

Д

35

Д

55

А

16

С

36

Е

56

Д

17

Е

37

С

57

Е

18

А

38

В

58

Д

19

С

39

А

59

С

20

А

40

А

60

В

 

Категорія: Терапія | Додав: АДМІН
Переглядів: 254 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Імя*:
Код *:
div id="footer">Copyright MyCorp © 2016 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz