Оперативні втручання на шиї мають певні особливості, що повязано з топографоанатомічними характнристиками шийного відділу. Так, на шиї розташовані початкові відділи органів травлення, дихання, щитоподібна залоза, багато лімфатичних судин,, зокрема грудна протока. У цьому відділі є великі життєво важливі кровоносні судини та сплетення спинномозкових нервів, нервові сплетення органів і судин. До того ж судинно - нервові утворення та лімфатичні шляхи вкриті лише мякими тканинами, і тому спереду та з боків шиї практично не захищені. Поранення судин шиї можуть у короткий термін призвести до загибелі людини. Наприклад, поранення загальної чи внутрішньої сонної артерії зумовлює недостатність мозкового кровообігу, а поранення вен, які зяють на шиї, спричинюють гостре розширення правого відділу серця та його зупинку під час діастоли.

Межі. Верхньою межею шиї є нижній край і кут нижньої щелепи, нижній край зовнішнього слухового отвору, соскоподібний відросток, верхня каркрва лінія. Знизу шия обмежена лінією, що проходить верхнім краєм яремної вирізки, ключицею, верхівкою акроміона й умовною лінією, яка зєднує його верхівку з остистим відростком VII хребця (vertebra prominens).

 Таким чином, у ділянці шиї близько одне до одного розташовані життєво важливі утворення, тому знання її орієнтирів має практичне значення для виконання як обстеженння, так і оперативного втручання. Посередині складки шкіри, що формується в разі нахилу голови, під нижньою щелепою визначають тіло підязикової кістки, а з боків від нього - її великі ріжки. Нижче підязикової кістки можна пропальпувати пластинки щитоподібного хряща та місце їх зєднання (Адамове яблуко). Посередині передньої поверхні зазначеного хряща проектується голосова щілина, нижче нього розташований перснеподібний хрящ. Біля переднього краю груднинно-ключично-соскоподібного мяза відповідно до рівня зазначеного хряща вглибині визначають поперечний відросток VI шийного хребця (сонний горбок). До нього притискають загальну сонну артерію, щоб спинити кровотечу з її гілок. У кутку, що утворений заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного мяза та ключицею, до І ребра можна притиснути підключичну артерію. Під час обстеження ділянки шиї та проведення операцій на її органах треба памятати, що розташування цих органів і судинно-нервових утворень відносно одне одного змінюється внаслідок змінення положення голови.

  Форма шиї залежить від типу будови тіла. В осіб з брахіморфною будовою тіла шия зазвичай коротка та широка, доліхоморфною — довга і тонка. Іноді форма шиї нагадує усічений конус, верхівка якого спрямована вгору.

  Анатомічна форма шиї визначає топографію її органів. У людей з короткою та широкою шиєю стравохід розташований ліворуч від серединної лінії, а з довгою і вузькою — майже на ній.
  В осіб з брахіоморфним типом будови тіла поворотний нерв гортані лежить у трахео-стравохідній борозні (sulcus tracheoesophageus), а судини, що відходять від дуги аорти (плечо-головний стовбур, ліва загальна сонна артерія, підключична артерія), розташовані далеко одна від одної. Лімфатична грудна протока (ductus thoracicus) у таких людей формує ліворуч, у місці впадання в лівий венозний кут, пологу дугу, що спереду майже закрита ключицею.
  У людей з доліхоморфним типом будови тіла правий поворотний нерв гортані лежить майже на передній стінці стравоходу, а судини, що відходять від дуги аорти, тісно прилягають одна до одної. При цьому лімфатична грудна протока до влиття в лівий венозний кут піднімається над ключицею дугою у 3—4 см.
  Особливості анатомічної будови шиї у дітячому віці. У дітей шия коротка, широка, містить багато міжфасціальної клітковини. Голосова щілина у них вузька, перешийок щитоподібної залози широкий, підгортанний простір вузький. Це зумовлює особливості оперативних втручань на шиї у дітей. Так, у дітей на відміну від дорослих виконують нижню трахеотомію.
  Умовно розрізняють ділянки шиї, межі яких збігаються з її зовнішніми орієнтирами. Фронтальна площина, проведена через соскоподібний відросток і акроміон, розділяє шию на передній і задній відділи. Задній відділ називають задньою шийною, або карковою, ділянкою (regio nuchae). Він містить добре розвинені м'язи, що вкривають хребці. Ці м'язи, своєю чергою, вкриті ремінним м'язом шиї (m. splenius cervicis) і трапецієподібним м'язом. У передньому відділі шиї, або власне шиї, розташовані її органи, основні судини та нерви. Також у цьому відділі виділяють серединний трикутник шиї, обмежений нижньою щелепою і передньовнутрішніми краями груднинно-ключично-соскоподібних м'язів. Серединна лінія шиї розділяє трикутник на два присередніх трикутники шиї (trigonum colli mediale), які розташовані між нижнім краєм нижньої щелепи, переднім краєм груднинно-ключично-соско-подібного м'яза та серединною лінією шиї.
  Парний бічний трикутник шиї (trigonum colli laterale) обмежений заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, верхнім краєм ключиці та краєм трапецієподібного м'яза. Ділянку шиї, яку займає груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, через його топографоанатомічну важливість виділяють в окрему парну ділянку — груднинно-ключично-соскоподібну, межі якої відповідають межам розташування цього м'яза.
  Горизонтальна площина, умовно проведена через тіло та великі роги під'язикової кістки, розділяє серединний трикутник шиї на дві ділянки: надпід'язикову (regio suprahyoidea) та підпід'язикову (regio infrahyoidea). У зазначених ділянках, обмежених зовнішніми орієнтирами шиї, виділяють трикутники, границями яких є м'язи шиї, що лежать глибше. Так, у надпід'язиковій ділянці виділяють непарний підпідборідний трикутник (trigomum submentale), обмежений передніми черевцями двочеревцевих м'язів і тілом під'язикової кістки.
  Межами піднижньощелепного трикутника (trigonum submandibular) є нижній край нижньої щелепи, передні та задні черевця двочеревцевого м'яза. Тут розташований язиковий трикутник (Пирогова).
  У підпід'язиковій ділянці містяться сонний і лопатково-трахейний трикутники. Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежений заднім черевцем двочеревцевого м'яза, верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза (m. omohyoideus) і переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Лопатково-трахейний трикутник (trigonum omotracheale) утворений переднім краєм груднинно-ключично-соско-подібного м'яза, верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза та серединною лінією шиї (або трахеї).
  У бічному трикутнику шиї виділяють лопатково-трапецієподібний (trigonum omotrapezoideum), обмежений зовнішнім краєм трапецієподібного м'яза, нижнім черевцем лопатково-під'язикового та заднім краєм груднинно-ключично-соско-подібного м'язів, і лопатково-ключичний (trigonum omoclaviculare), межами якого є ключиця, нижнє черевце лопатково-під'язикового та задній край груднинно-ключично-соскоподібного м'язів.