РЕТИКУЛОЦИТИ — молоді форми еритроцитів, які містять зернисто-нитчасту субстанцію, що виявляється за допомогою спеціального суправітального фарбування. У нормі Р. становлять 0,2–1% усіх циркулюючих у крові еритроцитів, з кров’ю циркулюють 30–70·10⁹/л Р. Час дозрівання Р. — 4,5 дня, з них протягом 3 днів вони дозрівають у периферичній крові, після чого стають зрілими еритроцитами. Кількість Р. у крові відображає регенеративні властивості кісткового мозку. Збільшення її спостерігається при посиленій регенерації кровотворення, а зниження — при пригніченні регенераторної функції кісткового мозку. Підвищення кількості Р. можливе після крововтрати, при гемолітичних анеміях, особливо в період кризу (кількість Р. може підвищуватися до 20–30% і більше), а також на тлі лікування ціанокобаламіном В₁₂-дефіцитної анемії (ретикулоцитарний криз — підвищення кількості Р. на 5–9-й день лікування). Ретикулоцитарний криз відзначається також на 3–5-й день лікування залізодефіцитної анемії парентеральним уведенням препаратів заліза. Основні причини, що призводять до зміни вмісту Р., наведено в таблиці.

Таблиця. Захворювання й стани, що супроводжуються зміною кількості Р.

Бышевский А.Ш., Терсенов О.Л. Биохимия для врача. — Екатеринбург, 1994; Иньков А.Н. О чем говорят анализы. — Ростов н/Д., 2000; Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи. — М., 1998; Лабораторные методы исследования в клинике / В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др. — М., 1997; Цынко Т.Ф. Диагностика заболеваний по анализам крови и мочи. — Ростов н/Д., 2004.

Кіреєв І.В