Для чіткого визначення положення, розмірів, просторових відношень судин, органів у порож-нинах тіла людини, проекції органів на ділянки її тіла користуються поняттями площин і осей. Тіло людини в нормальній анатомії вивчають у верти-кальному положенні з кінцівками спрямованіми донизу, а долоні рук обернуті вперед. 
Існує три основні, взаємно перпендикулярнї площини (plana), які умовно можна проводити через будь-яку точку органа чи ділянки тіла лю-дини, причому, кількість площин може бути дові-льною (мал. 10). 
Ці площини такі: горизонтальна (plana horizontalia); фронтальна, лобна (plana frontalia); сагітальна, стрілова (plana sagittalia). Площини проводяться відносно вер-тикальної осі тіла людини.
Горизонтальна (horizontalis – паралельно го-ризонту) площина перетинає тіло чи орган упо-перек, поділяючи їх на верхню та нижню частини. Для позначення утворень розташованих вище від горизонатальної площини застосовують термін “верхній” (superior), або “черепний” (cranialis), що означає розташований ближче до головного кінця тіла. Терміном “нижній” (inferiror), або “хво-стовий” (caudalis) визначається положення ниж-че від горизонтальної площини, тобто ближче до хвостового кінця тіла.
 
Мал. 10. Площини та осі тіла людини (схе-ма)
1. Фронтальна (лобна) площина.
2. Горизонтальна площина.
3. Сагітальна (стрілова) площина.
А – Вертикальна ось.
В – Фронтальна ось.
С – Сагітальна ось.

Фронтальна, лобна площина (plana frontalis) проводиться паралельно площині лоба, поділяю-чи тіло на передній і задній відділи. Терміном “передній” (anterior) та його синонімом “черев-ний” (ventralis) позначаються органи, утворення або частини тіла, розташовані попереду від лоб-ної площини, тобто ближче до його передньої поверхні. Для визначення органів чи утворень, розташованих позаду від лобної площини засто-совують термін “задній” (posterior) та його сино-нім “спинний” (dorsalis).
Третя площина йде під прямим кутом до лоб-ної і горизонтальної площин, проводиться в на-прямку стріли, що пронизує тіло вздовж – спере-ду назад. Цю площину називають сагітальною, стріловою (plana sagittalis). Її проводять по сере-дині тулуба, поділяючи його на праву (правий – dexter) і ліву (лівий - sinister) симетричні поло-вини і називають серединною площиною (planum medianum). Розташування частин тіла, органів чи ліній відносно стрілових площин по-значають термінами: медіальний, “присередній” (medialis) – розташований ближче до середини і “бічний” (lateralis) - розташований збоку, далі від середини.
Відповідно до трьох площин виділяють осі, які дозволяють орієнтувати різні анатомічні утворен-ня, органи відносно вертикального положення ті-ла. Осі також визначають напрямок рухів у сугло-бах. Фронтальна, лобна (поперечна) співпадає з лобною площиною. Наприклад, навколо лобної осі здійснюються нахили тулуба вперед і назад. Сагітальна, стрілова вісь проходить спереду на-зад у відповідній площині. Як приклад руху на-вколо цієї осі – нахили тулуба в правий і лівий боки. Вертикальна вісь проходить зверху вниз у стріловій площині. Навколо цієї осі тулуб людини повертається вправо й вліво.
Крім цих найменувань є широко вживані в ана-томії і в клінічній практиці спеціальні терміни. Так, для визначення порівняльних розмірів схо-жих утворень користуються термінами “більший” (major), “менший” (minor) і “найменший” (minimus). Терміни величини – “великий” (magnus), “малий” (minor). Для позначення час-тин кінцівок використовують терміни: “ближчий” (proximalis), тобто розташований ближче до ту-луба і “дальший” (distalis) – віддалений від тулу-ба. Коли характеризують положення органів, які розташовані в порожнинах тіла і в його частинах, застосовують термін “внутрішній” (internus) і “зо-внішній” (externus). Терміном “поверхневий” (superficilis) позначають поверхневе розташу-вання відносно поверхні тіла чи органа; глибоке розташування позначають терміном “глибокий” (profundus).

Ділянки тіла людини
В анатомії просторова характеристика тіла людини, його частин розглядається від вихідного вертикального положення з опущеними донизу верхніми кінцівками і повернутими вперед доло-нями. Саме з урахуванням цього положення ха-рактеризують проекцію внутрішніх органів на сті-нки грудної і черевної порожнин, визначають ме-жі різних топографоанатомічних ділянок, частин тіла, описують проекцію місць розташування су-дин і нервів.
Голова (caput): лоб (sinciput), потилиця (occiput), скроня (tempora), вухо (auris), око (oculus), щока (bucca), ніс (nasus), рот (os), під-боріддя (mentum), лице (facies). 
Ділянки голови (мал. 11 a,б): лобна (regio frontalis), тім’яна (regio parietalis), потилична (regio occipitalis), скронева (regio temporalis), слу-хова (regio auricularis), соскоподібна (regio mastoidea), лицева (regio facialis), очноямкова (regio orbitalis), щічна (regio buccalis), вилична (regio zygomatica), привушно-жувальна (regio parotideomasseteri-ca), носова (regio nasalis), ро-това (regio oralis), підборідна (regio mentalis).
Ділянки шиї (cervix) такі (мал. 11 a,б): передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior), груднин-но-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternocleido-mastoidea), бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), задня шийна ділянка (regio cervicalis piosterior). 
 
Мал. 11. Ділянки голови і шиї (a — вигляд спереду і з права; б— вигляд ззаду і зліва):

1 - regio frontalis; 
2 - regio parietalis; 
3 - regio occipitalis; 
4 - regio temporalis; 
5 - regio auricularis; 
6 - regio mastoidea; 
7 - regio orbitalis; 
8 - regio buccalis; 
    
9 - regio zygomatica; 
10 - regio infraorbitalis; 
11 - regio nasalis; 
12 - regio oralis; 
13 - regio mentalis; 
14 - regio cervicalis anterior; 
15 - regio sternocleidomastoidea; 
16 - regio cervicalis lateralis; 
17 - regio cervicalis piosterior.
Тулуб (truncus), на ньому визначають: грудну клітку (thorax), груди (pectus), живіт (abdomen), таз (pelvis), спину (dorsum) (мал. 12).
 
Мал. 12. Ділянки тулуба і кінцівок людини. Вигляд спреду:

1 - regio presternalis; 
2 - fossa infraclavicularis; 
3 - regio pectoralis; 
4 - regio pectoralis lateralis; 
5 - regio mammaria; 
6 - regio inframammaria; 
7 - regio axillaris; 
8 - hypochondrium, regio hypochondriaca; 
9 – epigastrium, regio epigastrica; 
10 - latus, regio lateralis; 
11 – umbo, regio umbilicalis; 
12 – inguen, regio inguinalis; 
    13 – hypogastrium, regio pubica; 
14 - regio deltoidea; 
15 - regio brachii anterior; 
16 - regio cubitalis anterior; 
17 - regio antebrachii anterior; 
18 - regio antebrachii posterior; 
19 - regio carpalis; 
20 - regio dorsalis manus; 
21 - digiti manus; 
22 - regio femoris anterior; 
23 - regio genus anterior; 
24 - regio cruris anterior; 
25 - dorsum pedis; 
26 - digiti pedis.

Ділянки грудної клітки: передгрудннина ділян-ка (regio presternalis), підключична ямка (fossa infraclavicularis), грудна ділянка (regio pectoralis), бічна ділянка грудної клітки (regio pectoralis lateralis), ділянка груді (regio mammaria), підгруд-на ділянка (regio inframammaria), пахвова ділянка (regio axillaris).
Ділянки живота: підребер’я; підреброва ділян-ка (hypochondrium; regio hypochondriaca); надч-рев’я; надчревна ділянка (epigastrium; regio epigastrica); бік; бічна ділянка (latus; regio lateralis); пупок; пупкова ділянка (umbo; regio umbilicalis); пахвина; пахвинна ділянка (inguen; regio inguinalis); підчрев’я; лобкова ділянка (hypogastrium; regio pubica).
Ділянки спини (див. мал. 13): хребтова (regio vertebralis), крижова (regio sacralis), лопаткова (regio scapularis), підлопаткова (regio infrascapularis), поперекова (regio lumbalis).
 
Мал. 13. Ділянки тулуба і кінцівок людини. Вигляд ззаду:

1 - regio vertebralis; 
2 - regio suprascapularis; 
3 - regio scapularis; 
4 - regio infrascapularis; 
5 - regio lumbalis; 
6 - regio sacralis; 
7 - regio deltoidea; 
8 - regio brachii posterior; 
9 - regio cubitalis posterior; 
10 - regio antebrachii posterior; 
11 - regio antebrachii anterior; 
12 - regio carpalis;     13 - regio palmaris; 
14 – thenar; 
15 – hypothenar; 
16 - digiti manus; 
17 - regio glutealis; 
18 - regio coxae; 
19 - regio femoris posterior; 
20 - regio genus posterior; 
21 - regio cruris posterior; 
22 - regio surae; 
23 – planta; 
24 - digiti pedis.

Промежинна ділянка (мал. 14) (regio perinealis) поділяється на відхідникову ділянку (regio analis) і сечово-статеву ділянку (regio urogenitalis).
Верхні кінцівки (membri superiores). На кожній з них знайдіть: грудний пояс (cingulum pectorale); плече (brachium), лікоть (cubitus), передпліччя (antebrachium); кисть (manus). Кисть утворюють: зап’ясток (carpus), п’ясток (metacarpus), долоню (palma; vola), тил кисті (dorsum manus), пальці кисті (digiti manus).
Ділянки верхньої кінцівки (див. мал. 12, 13) – дельтоподібна (regio deltoidea); плечова (regio brachialis), яка поділяється на передню плечову (regio brachii anterior), задню плечову (regio brachii posterior); ліктьова (regio cubitalis), у якій виділяють передню (regio cubitalis anterior) і зад-ню ліктьову (regio cubitalis posterior) ділянки; пе-редплічна (regio antebrachii), що поділяється на передню передплічну (regio antebrachii anterior) і задню передплічну (regio antebrachii posterior); ділянку кисті (regio manus), яку поділяють на зап’ясткову (regio carpalis) і тильну ділянку (regio dorsalis manus); долонну ділянку (regio palmaris), у якій виділяють підвищення великого пальця (thenar) і підвищення мізинця (hypothenar); п'яст-кову ділянка (regio metacarpalis); пальці кисті (digiti manus).
 
Мал. 14. Промежинна ділянка:
1 - regio perinealis; 
2 - regio urogenitalis.

Пальці кисті: великий, або перший, палець [I] (pollex; digitus primus [I]); вказівний, або другий, палець [II] (index; digitus secundus [II]); середній, або третій, палець [III] (digitus medius; digitus tertius [III]); престневий, або четвертий, палець [IV] (digitus anularis; digitus quartus [IV]); мізи-нець, або п’ятий, палець [V] (digitus minimus; digitus quintus [V]).
Нижні кінцівки (membri inferiores). Кожна з них складається з тазового пояса (cingulum pelvicum), сідниці (nates), кульші (coxa) стегна (femur), гомі-лки (crus) і стопи (pes).
У межах тазового пояса виділяють сідничну (regio glutealis) і кульшову (regio coxae) ділянки.
Стегнову ділянку (regio femoris) поділяють на передню стегнову (regio femoris anterior) і задню стегнову (regio femoris posterior) ділянки; колінну ділянку (regio genus) на - задню колінну (regio genus posterior) і передню колінну (regio genus anterior); гомілкову ділянку (regio cruris) на - пе-редню гомілкову (regio cruris anterior) і задню го-мілкова (regio cruris posterior), у склад якої відно-сять литкову ділянку (regio surae). Також до діля-нок нижньої кінцівки відносять: передню надп’ятково-гомілкову (regio talocruralis anterior), задню надп’ятково-гомілкову (regio talocruralis posterior), присередню закісточкову (regio retromalleolaris medialis), бічну закісточкову (regio retromalleolaris laterlis). Ділянку стопи (regio pedis) поділяють на: п’яткову ділянку (regio calcanea), тил стопи (dorsum pedis); підошву (planta) а також на заплеснову (regio tarsalis), плеснову (regio metatarsalis) ділянки та пальці стопи (digiti pedis).
Пальці стопи: великий, перший, палець стопи [I] (hallux; digitus primus [I]), другий палець [II] (digitus secundus [II]), третій палець [III] (digitus tertius [III]); четвертий палець [IV] (digitus quartus [IV]); мізинець, або п’ятий палець [V] (digitus minimus; digitus quintus [V]).