Хребтовий стовп (columna vertebra-lis) складається з окремих хребцiв (vertebrae), з’єднаних мiж собою в єдине ціле (мал. 16).
Видiляють шийні, грудні, поперекові, крижові та куприкові хребці.
Шийних хребців (vertebrae cervicales; CI-СVII) є сім, грудних - (vertebrae thoracicae; ТI-ТXII) дванадцять, поперекових - (vertebrae lubales; LI-LV) п’ять, крижових - (vertebrae sacrales; SI -SV) п’ять, вони зрослися в одну крижову кiстку (os sacrum). Куприковi хребці (vertebrae coccygeae) рудиментарнi, їх 3-5, вони також зрослися в одну куприкову кiстку (os coccygis).

Загальна будова хребців
Хребець (vertebrae) складається з тiла (corpus vertebrae) та дуги (arcus vertebrae), що з’єднуються ніжками дуги (pediculi arcus vertebrae). Між тiлом та дугою хребця розташо-вується хребцевий отвiр (foramen vertebrale). Хребцевi отвори всiх хребцiв формують хребто-вий канал (canalis vertebralis). На початку дуги мiж тiлом хребця i суглобовими вiдростками зна-ходяться верхня та нижня хребцевi вирiзки (incisura vertebralis superior et inferior). Нижня хребцева вирiзка верхнього хребця разом з верх-ньою хребцевою вирiзкою нижнього хребця об-межовують мiжхребцевий отвiр (foramen intervertebrale), крiзь який проходять нерви i су-дини. 
На дузі знаходяться сім відростків, назад вiдходить найдовший відросток - остистий (processus spinosus), в сторони вiдходять по-перечнi вiдростки (processus transversus) - пра-вий i лiвий. Також є чотири невеликих суглобових відростків - верхнi та нижнi (processus articulares superiorеs et inferiores). На сугло-бових вiдростках розташовані гладенькi суглобовi поверхнi, які спрямованi в залежності від відділу хребтового стовбура. 

 
Мал. 16. Хребтовий стовп (вигляд з лівого боку):
а – шийні хребці; б – грудні хребці; в – поперекові хребці; г – крижова кістка; д – куприк;
1 – lordosis cervicalis; 2 - lordosis lumbalis; 3 - kiphosis thoracicа; 4 - kiphosis sacralis.

Шийні хребці 
(vertebrae cervicales CI -СVII)
Особливості будови: 
-    наявність отвору у поперечному вiдростку (foramen transversarium), який утворений вiд рудимента ребра i власне відростка у вигляді двох горбиків - переднього та заднього (tuberculum anterius et posterius), між ними - на верхнiй поверхнi поперечних вiдросткiв є бо-розна спинномозкового нерва (sulcus nervi spi-nalis);
-    суглобові поверхні знаходяться у площині, яка є майже горизонтальною;
-    хребцевий отвір має трекутну форму (окрім СІ);
-    остистий відросток спрямований горизон-тально та роздвоєний (spina bifida) (окрім С1 та СVII);
-    тіла хребців, порівняно з хребцями інших відділів, є меншими.
Перший шийний хребець - атлант (atlas), з’єднується з черепом (мал. 17), не має тiла та остистого вiдростка, за формую нагадує кiльце. Передня частина кiльця утворена передньою ду-гою (arcus anterior atlantis), задня частина кiльця - задньою дугою (arcus posterior atlantis), мiж ними розмiщенi бічні маси (massаe lateralеs atlantis), на яких розташовуються вер-хня суглобова поверхня (facies articularis superior) та нижня суглобова поверхня (facies articularis inferior). Вiд бічної маси вiдходить поперечний вiдросток (processus transversus) з отвором. 
 
Мал. 17. Атлант (вигляд зверху):

1 - arcus anterior atlantis; 
2 - arcus posterior atlantis; 
3 - massa lateralis atlantis; 
4 - facies articularis superior; 
5 – foramen transversarium; 
6 - sulcus arteriae vertebralis; 
7 - tuberculum posterius; 
8 - tuberculum anterius; 
9 - fovea dentis.

Передня дуга має на переднiй поверхнi пе-реднiй горбок (tuberculum anterius), а на заднiй поверхнi - ямку зуба (fovea dentis) для з’єднана iз зубом осьового хребця. На заднiй дузi розмiщений заднiй горбок, а на верхнiй суглобо-вій поверхнi - борозни хребтової артерiї (sulcus arteriaе vertebralis).
Axis – осьовий (ІІ шийний хребець). Вiд тiла хребця вгору вiдходить стовщений вiдросток - зуб (dens axis), на якому є невеликi передня та зад-ня суглобовi поверхнi, передня - для з'єднання з атлантом, до задньої прилягає поперечна зв’язка атланта. По обидва боки вiд зуба розташованi двi верхнi суглобовi поверхнi для з'єднання з атлан-том, знизу розташовані нижнi суглобовi вiдростки (мал. 18).
Шийні хребцi від ІІІ по V мають типову для да-ного відділа будову. Значно більший за розміром переднiй горбок VI шийного хребця дiстав назву сонного (tuberculum caroticum), що дозволяє в разі поранення сонної артерiї притиснути її до цього горбка. Остистий вiдросток VII шийного хребця видовжений, у зв’язку з чим хребець дiстав назву “виступаючий хребець” (vertebra prominens). Вiн є орієнтиром мiж дiлянками шиї та спини (мал. 19).

 
Мал. 18. Осьовий хребець (вигляд збоку):

1 - corpus vertebrae; 
2 - processus transversus; 
3 - processus spinosus; 
4 - foramen transversarium; 
5 – facies articularis superior; 
6 - dens axis; 
7 - facies articularis anterior; 
8 - facies articularis sterior.

 
Мал. 19. Типовий шийний хребець (a - вигляд зверху, б - вигляд з лівого боку):

1 - сorpus vertebrae; 
2 – processus transverses; 
3 – tuberculum anterius; 
4 – tuberculum posterius; 
5 – foramen transversarium; 
6 – foramen vertebrale; 
7 - processus spinosus; 
8 – facies articularis superior.

Грудні хребці
(vertebrae thoracicae ТI - ТXII)
Характернi особливості будови:
-    оскiльки бiльшiсть ребер з’єднуються з тiлами двох сумiжних хребцiв, то тiло хребця має на бічній поверхнi по двi ребровi ямки: на верх-ньому краї тiла хребця - верхню реброву ямку (fovea costalis superior), а на нижньому - нижню (fovea costalis inferior), якi на сумiжних хребцях разом формують ямку для головки ребра. Винят-ком є I, X, XI, XII груднi хребцi: на I хребцi бiля верхнього краю тiла є реброва ямка для I ребра, а бiля нижнього – напiв’ямка для II ребра. X хре-бець має напiв’ямку на верхньому краї тiла для X ребра; XI, XII хребцi мають на бiчнiй поверхнi тiла ямки для кожного з останнiх двох ребер (мал. 20);
-    суглобові певерхні знаходяться у пло-щині, що наближається до фронтальної (окрім нижніх поверхонь ТXII); 
-    поперечнi відростки вiдхиленi назад, сто-вщенi на кiнцях i мають на переднiй поверхнi ре-брову ямку поперечного вiдрост-ка (fovea costalis processus transversi) для з’єднання з горбком ребра, поперечнi вiдростки XI та XII гру-дних хребцiв таких ямок не мають;
-    остистi вiдростки грудних хребців значно довшi, нiж остисті відростки шийних хребцiв, у верхньому i нижньому вiддiлах хребців вони роз-ташованi горизонтально, в середньому відділі - майже вертикально.

Мал. 20. Грудний хребець (а - вигляд з лівого боку. б – зверху):

1 - corpus vertebrae; 
2 - processus spinosus; 
3 - processus transverses; 
4 - processus articularis superior; 
5 - fovea costalis processus transverse; 
6 - fovea costalis superior; 
7 - fovea costalis inferior; 
8 - icisura vertebralis inferior; 
9 - foramen vertebrale.

Поперекові хребці (vertebrae lubales LI-LV)
Особливості будови: 
-    суглобовi вiдростки масивнi, розташованi в стріловій площинi, причому суглобовi поверхнi верхнiх вiдросткiв спрямовані всередину і ввігнутi, а нижнiх вiдросткiв   спрямованi назовнi й опуклi. Кожен верхнiй суглобовий вiдросток (мал. 22) має сосочкоподiбний відросток (processus mamillaris);
-    поперечнi вiдростки тонкi та плоскі (вони є рудиментами ребер), без отворiв i суглобових ямок, але бiля основи кожного з них є додатковий вiдросток (processus accessorius), можливо, власне поперечний відросток;
-    хребцевий отвір має трикутну форму;
-    велике, овальної форми тiло; 
Поперекові хребці характерних відмін між со-бою не мають.
 
Мал. 22. Поперековий хребець (а - вигляд з лівого боку, б - вигляд зверху):

1 - corpus vertebrae; 
2 – foramen vertebrale; 
3 - facies aticularis superior; 
4 - processus articularis superior; 
5 - processus mammillaris; 
6 - processus trans-verses; 
7 - processus spinosus; 
8 - incisura vertebralis inferior; 
9 - processus articularis inferior; 
10 - processus accessorius.

Крижова кiстка (os sacrum) формується з п’яти крижових хребцiв (vertebrae sacrales SI -SV), якi у дорослих зростаються в одну кiстку. Основа крижової кiстки (basis ossis sacri) спря-мована вгору i з’єднується з V поперековим хре-бцем, утворюючи мис (promontorium). Верхiвка крижової кiстки (apex ossis sacri) обернена до-низу i вперед. Тазова поверхня ввігнута. На нiй видiляються поперечнi лiнiї (lineaе transversaе) i вертикально розташованi чотири пари передніх крижових отворiв (foramina sacralia anteriora). Задня поверхня крижової кiстки опукла, вздовж середньої лiнiї проходить серединний крижовий гребiнь (crista sacralis mediana), який утворю-ється внаслiдок зрощення остистих вiдросткiв. По боках вiд нього розмiщуються невисокi промiжні та бічні крижовi гребенi (crista sacralis intermedia et lateralis), якi утворюються внаслiдок зрощення суглобових та поперечних вiдросткiв. Названi крижовi гребенi розташованi вздовж задніх крижових отворiв (foramina sacralia posteriora;   мал. 23).
 
Мал. 23. Крижова кістка (а - задня поверхня, б - передня поверхня):
 1 - basis ossis sacri; 
2 - apex ossis sacri; 
3 - partes laterales; 
4 - processus articularis superior; 
5 - canalis sacralis; 
6 - crista sacralis mediana; 
7 - crista sacralis medialis; 
8 - foramina sacralia posteriora; 
9 - foramina sacralia anteriora; 
10 - crista sacralis lateralis; 
11 - facies auricularis; 
12 - hiatus sacralis; 
13 - cornu sacrale.
Через крижову кiстку проходить крижовий ка-нал (canalis sacralis), що проходить через усю кiстку. Вгорi вiд задньої частини основи вiдходять два верхнiх суглобових вiдростка (processus articulares superiores), вони розташованi збоку вiд крижового отвору. Знизу крижовий канал закiнчується крижовим розтвором (hiatus sacralis), який обмежований крижовими рогами (cornua sacraliа).
Масивнi бічні частини крижової кiстки (partes laterales) ззаду мають горбистiсть крижової кіст-ки (tuberositas ossis sacri), i на них є вушко-подiбнi поверхнi (facies auriculares), що з’єднуються з клубовими кiстками.
Куприкова кістка (os coccygis). Ця кiстка у дорослої людини складається з III-V рудимент-них хребцiв (vertebrae coccygeae). На першому куприковому хребцi можна розрiзнити залишки суглобових вiдросткiв, якi утворюють куприковi ріжки (cornua coccygea; мал. 24).

Мал. 24. Куприк (вигляд сзаду):
1 - cornu coccygeum.

Будова ребер та груднини
Ребра (costae), їх 12 пар, мають вигляд плос-ких довгих пластинок, що складаються з ребрової кiстки (os cоstale) та ребрового хряща (cartilago costalis). Сiм пар верхнiх ребер (І–VII) ребровим хрящем з’єднуються з грудниною. Їх називають справжнiми ребрами (costae verae). Останнi 5 пар ребер (VIII–XІІ) називають несправжнiми (costae spuriae), серед них XI та XII ребра ко-ливнi (costae flucitantes), що вiльно закiнчуються в м’язах черевної стiнки (мал. 25).
Кiсткова частина ребра подiляється на: голо-вку ребра (caput costae), шийку (collum costae) і тiло ребра (corpus costae). Головка ребра роз-ташована на задньому кiнцi його i має двi сугло-бовi поверхнi, що вiддiляються одна вiд одної гребенем головки ребра (crista capitis costae) за винятком I, XI та XII ребра, головки яких ма-ють тiльки одну суглобову поверхню, тому що з’єднуються тiльки з одним тiлом вiдповiдного хребця. 
За головкою ребра розмiщується найвужча йо-го частина - шийка ребра (collum costae) з гре-бенем шийки ребра (crista colli costae) уздовж верхнього краю. На межі із тілом кісткової части-ни ребра знаходиться горбочок ребра (tuberculum costae), який з’єднується із попере-чним відростком хребця (мал. 26).