GLANDULAE SUPRARENALES

Надниркові залози є парним очеревинно на верхньому полюсі органом, який розташований заочеревинно на медіальному краї нирки. Права надниркова залоза має трикутну форму, ліва — півмісяцеву. Розміри їх становлять 50x30x5 мм, маса близько 12 г. В кожній наднирковій залозі розрізняють передню, задню і ниркову поверхні, які відокремлені верхнім та присереднім краями. На передній поверхні розташовані ворота надниркової залози.

Топографія надниркових залоз. Надниркові залози розташовані на рівні ХІ-ХІІ грудних хребців (права дещо нижче лівої). Права надниркова залоза ззаду прилягає до поперекової частини діафрагми, спереду — до вісцеральної поверхні печінки і низхідної частини дванадцятипалої кишки, внизу — до верхнього полюса правої нирки, медіально — до нижньої порожнистої вени. Ліва надниркова залоза присереднім краєм прилягає до аорти, передньою поверхнею — до хвоста підшлункової залози і кардіальної частини шлунка, задньою поверхнею — до діафрагми і нирковою поверхнею — до верхнього полюса лівої нирки.

Будова. Надниркова залоза має жовтуватий колір, покрита зовні сполучнотканинною капсулою. Вона складається з кіркової речовини, яка лежить по периферії і становить 90% її маси, та мозкової, яка розташована у центрі і становить 10% маси залози. Кіркова і мозкова речовини мають різне походження, чітко розмежовані і виділяють різні гормони.

Коркова речовина (cortex)

розвивається з інтерреналової тканини, яка утворюється із мезодерми у вигляді клітинного скупчення в ділянці кореня дорсальної брижі. У зв'язку з тим, що зачатки кіркової речовини розміщені між закладками нирок, їх тканина дістала назву інтерреналової (inter — між, ren —нирка). В процесі розвитку первинний зачаток кіркової речовини оточується вторинним мезодермальним скупченням клітин. В ембріональному періоді клітини первинної кіркової речовини розростаються і утворюють основну масу надниркової залози. Кора надниркової залози має клубочкову, пучкову та сітчасту зони. Вони виділяють гормони, які регулюють ріст і розвиток плода. Після народження первинна кіркова речовина зазнає інволюції і замінюється вторинною (дефінітивною) кірковою речовиною, яка функціонує впродовж усього життя.

Мозкова речовина (адреналова тканина).

Розвивається з ектодермальних клітин, які утворюють симпатичні вузли (симпатобласти). Частина клітин симпатичних вузлів, які розвиваються, мігрує у напрямку до кіркової речовини і скупчується усередині надниркової залози, утворюючи її мозкову речовину. Внаслідок того, що мозкова речовина мігрує до нирки, її називають адреналовою (ad — до, ren — нирка). Ця речовина добре забарвлюється солями хрому в коричневий колір, тому її ще називають хромафінною тканиною.

Функція. Кіркова речовина продукує велику кількість гормонів, які мають загальну назву кортикостероїдів; їх поділяють на три групи — глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і статеві гормони. Вони впливають на білковий та вуглеводний обміни, пригнічують активність імунної системи (кортизон, кортикостерон і гідрокортизон), регулюють обмін натрію та калію (альдостерон), а також впливають на статеву систему (андрогени, естроген, прогестерон) та інші життєво важливі функції. Мозкова речовина виробляє два споріднені гормони — адреналін і норадреналін (катехоламіни), дія яких подібна до дії симпатичного відділу вегетативної нервової системи (підвищення кров'яного тиску, посилення серцебиття тощо). Тому фізіологи виділяють поняття симпато-адреналової системи.

Під час стресових ситуацій, які супроводжуються емоціональними реакціями (страх, лють), відбувається посилене виділення адреналіну і норадреналіну. Проте ефект взаємодіі двох гормонів може бути протилежним (вплив на серце). Адреналін є антагоністом інсуліну, він здатний стимулювати основний обмін. Катехоламіни впливають на обмін білків, жирів, вуглеводів.

Практичні зауваження. При емоційному напруженні може виникнути адреналінова гіперглікемія — збільшення вмісту глюкози в крові. Гіпофункція кори надниркових залоз веде до розвитку хвороби Адіссона. Дефіцит гормонів викликає найрізноманітніші розлади обмінних процесів з порушенням функції органів і систем. Гіперфункція надниркових залоз пов'язана із розвитком гормонально-активних пухлин мозкової, або ж коркової речовин.

Кровопостачання наднирникових залоз здійснюється за допомогою верхньої наднирникової артерії (а. suprarenalis superior — гілка нижньої діафрагмальної артерії),

середньої наднирникової артерії (а. suprarenalis media — гілка черевної частини аорти) та нижньої наднирникової артерії (а. suprarenalis inferior — гілка ниркової артерії). Кіркова та мозкова речовини отримують артеріальну кров окремо. Венозна кров збирається у синусоїдні капіляри а звідти - у центральну вену, яка у правої залози впадає у нижню полу вену, а у лівої — у ліву ниркову вену.

Лімфатичні судини від надниркових залоз впадають у поперекові лімфатичні вузли.

Інервація: n. vagus, plexus coeliacus.