Хворому, 56 років, провели зшивання пересіченої внаслідок ножового поранення підколінної артерії. На 7-й день у хворого підвищилася температура тіла до 38,8 С, з’явилися болі в нозі і гнійні виділення з рани. Після зняття швів із рани виникла інтенсивна артеріальна кровотеча, яку було тимчасово припинено накладанням еластичного джгута.
Ваша наступна тактика?
Хворого, який отримав ножове поранення правого плеча, доставили каретою швидкої допомоги у травмпункт. Після зняття джгута виникла кровотеча із рани. Кров витікає струменем, під тиском, вона яскраво-червоного кольору, витікання супроводжується шипінням.
Яка судина пошкоджена?
Молодий чоловік, 20 років, під час бійки отримав ножове поранення шиї. Рясну кровотечу зупинив, притискаючи ділянку шиї кулаком. Зі слів потерпілого відомо, що втратив він близько 500-600 мл крові, яка була темного кольору, витікала повільним струменем.
Яка судина пошкоджена?
Хвора, 62 років, має ПТФС лівої нижньої кінцівки більше 20 років. Три роки тому з’явилася трофічна виразка, яка поступово збільшилася в розмірі. Під час роботи на присадибній ділянці виникла рясна кровотеча із виразки. Родичі хворої наклали імпровізований джгут на стегно, але кровотеча не зменшилася.
Що слід зробити для зупинки кровотечі?
Жінка, 54 років, на другий день після екстирпації матки відчула біль та важкість у правій нозі, які наростали. Кінцівка набрякла й синюшна, порівняно з лівою, температура шкіри правої ноги знижена, пульсація артерій на правій нозі послаблена. Хворій призначили гепарин по 5000 тис. од. підшкірно 4 рази на добу. Вранці хвора раптово відчула нестачу повітря (тахіпное, диспное), з’явився кашель, тахікардія, біль у грудній клітці, ціаноз обличчя, набухли шийні вени. АТ – 60/20 мм рт. ст.
Які ускладнення після операції виникли у хворої?
Хворий, 64 років, звернувся до невропатолога зі скаргами на головний біль, запаморочення, шум у вухах, похитування при ходьбі, періодичну слабкість у правій руці. При обстеженні виявили відсутність пульсу на правій променевій артерії та зниження артеріального тиску на правій руці на 60 мм рт. ст., порівняно з лівою. При аорто-артеріографії виявили оклюзію проксимального сегмента правої підключичної артерії, задовільне заповнення сонних артерій та ретроградне заповнення правої вертебральної артерії контрастом.
Назвіть описаний синдром. Якою буде ваша тактика лікування?
Хвора, 36 років, тривало лікується від артеріальної гіпертензії. Гіпертензія має стійкий характер і практично не піддається консервативній терапії. Для виявлення причин артеріальної гіпертензії хворій виконали аорто-артеріографію, на якій виявили звуження лівої ниркової артерії у середньому сегменті. Особливим було те, що ділянки кільцеподібного звуження чергувалися з ділянками розширення артерії.
Який патологічний процес виявили у хворої? Яка тактика її лікування?
Хворого, 17 років, непокоять головний біль, кровотечі з носа, відчуття холоду в ногах. Об’єктивно: м’язи плечового поясу добре розвинені, нижні кінцівки гіпотрофічні. Пульсація на стегнових артеріях та на артеріях стоп різко послаблена. АТ-150/90 мм рт. ст. на руках , 90/60 мм рт. ст. на ногах. Над сонними артеріями систолічний шум. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки видно узурацію ребер. Хворому вирішено виконати аорто-артеріографію. Після пункції стегнової артерії за Сельдінгером зонд не проходить у дугу аорти.
Яке захворювання у хворого? Яка тактика його лікування?
Хворому, 65 років, із явищами хронічної ішемії нижніх кінцівок ІІІ стадії виконали аорто-артеріографію за Сельдінгером через ліву плечову артерію. Виявили дефекти заповнення термінального відділу аорти, оклюзію правої загальної клубової артерії, стеноз лівої загальної клубової артерії та оклюзію лівої зовнішньої клубової артерії. Стегнові артерії заповнилися задовільно.
Який патологічний процес (синдром) у хворого? Яка тактика його лікування?
Пацієнт, 26 років, скаржиться на біль у ногах, під час ходьби, мерзлякуватість стоп, пальців. Хворіє протягом 2 років. Об’єктивно: шкіра ніг бліда, прохолодна, тургор знижений, пальці правої стопи багряно-ціанотичні. Реографічний індекс 0,6 зліва, 0,4 справа. На ангіограмі виявили прохідність стегнових артерій, конічне звуження підколінних артерій. Справа: оклюзія в середній третині гомілки передньої та задньої тибіальних артерій, оклюзія в нижній третині малогомілкової артерії. Зліва: прохідна малогомілкова артерія, оклюзія передньої та задньої тибіальних артерій. Візуалізується слабо розвинена колатеральна сітка.
Який патологічний процес у хворого? Яка лікувальна тактика?
Хвора 52 років скаржиться на різкий біль у лівій гомілці та стопі, похолодання, оніміння стопи. Хворіє на мітральну ваду серця та миготливу аритмію. Лікувалася самостійно протягом 3-х діб. Об’єктивно: пальці та стопа „мармурового” відтінку, холодні на дотик. Відсутні активні рухи в стопі, при пальпації має місце субфасціальний набряк, парціальна контрактура пальців стопи. Пульсація виявлена тільки на стегновій артерії. Ургентно виконана артеріографія, під час якої виявлили оклюзію (обрив контрасту в зоні біфуркації артерії) глибокої та поверхневої артерій стегна, „бідну” колатеральну сітку на стегні, відсутність кровотоку на гомілці.
Яке захворювання у хворої? Яка тактика її лікування?
Хворому після стегново-підколінного автовенозного шунтування призначено непрямі антикоагулянти. Протягом перших двох місяців хворий приймав фенілін по ½ табл. х 2 рази на день. Потім перейшов на прийом синкумара по 1 табл. х 2 рази і через 2 тижні зробив коагулограму. Отримано такі показники: час рекальцифікації більше 180 сек, толерантність плазми до гепаріну – менше 4 хвилин, протромбіновий індекс не визначається.
Що із хворим? Чи слід змінювати тактику його післяопераційного лікування?
Хворий, 48 років, госпіталізований для операційного лікування з приводу варикозного розширення вен лівої нижньої кінцівки. 10 років тому отримав перелом гомілки, який лікували накладанням гіпсової пов’язки. При обстеженні виявлений набряк лівої гомілки у верхній третині 2 см, в нижній третині 3 см. Виконана дистальна флебографія, на якій виявлені дефекти наповнення задніх та передніх тибіальних вен, недостатність клапанів перфорантних вен, скид крові в поверхневу венозну систему. Підколінна та стегнова вени прохідні.
Яке захворювання у хворого? Як слід його лікувати?
Відповіді.
Перев’язати артерію на протязі та прошити її в рані.
(тактика лікування при зовнішній артеріальній кровотечі, Б.12, п.2).
Плечова артерія.
(діагностика зовнішньої артеріальної кровотечі, Б.11, п.1).
Зовнішня або внутрішня яремна вена.
(діагностика венозної кровотечі, Б.23, п.1).
Підвищене положення кінцівки, туга пов’язка на рану. Джгут при необхідності накладають нижче трофічної виразки.
Джгут, накладений на кінцівку вище трофічної рани, лише підсилює венозну кровотечу.
(тактика при зовнішній венозній кровотечі, Б 24, п.2).
Гострий післяопераційний клубово-стегновий венозний тромбоз, який потім ускладнився тромбемболією легеневої артерії.
(ТЕЛА, діагностика, Б 26, п.1).
Синдром хребцево-підключичного обкрадання (subclavian steal-syndrome). Слід виконати сонно-підключичне шунтування або імплантацію підключичної артерії в сонну.
( Б.26, п.3).
ВРГ, фіброзно-м’язова дисплазія середнього сегмента ниркової артерії.
Слід виконати резекцію сегмента артерії з накладанням анастомозу „кінець в кінець” або резекцію з наступною автовенозною (автоартеріальною, ало-) пластикою.
(Б.20, п.4. вазоренальна гіпертензія).
Коарктація аорти. Слід виконати операційне втручання – резекцію низхідної грудної аорти з накладанням анастомозу „кінець в кінець”.
(Б.20, п.4).
Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Синдром Леріша.
Показане оперативне втручання – аорто-стегнове біфуркаційне алошунтування.
(Б.16, п.4, ангіографія).
Облітеруючий тромбангіїт (ендартеріїт) нижніх кінцівок. Показана поперекова симпатектомія, тривала консервативна терапія.
(Б. 18, п.4 ангіографія).
Гостра емболія біфуркації лівої стегнової артерії, гостра ішемія нижньої кінцівки ІІІ-А, ІІІ-Б ст. Реконструкційна операція не показана. Показана висока первинна ампутація лівої нижньої кінцівки у верхній третині стегна.
(Б 2, п. 4 ангіографія).
У хворого наслідки передозування непрямими антикоагулянтами.
Необхідно відмінити синкумар на 2-3 доби, ввести хворому антидот – вікасол в/м. Зменшити дозу синкумара. Контроль протромбінового індекса щотижня.
(Б 8, п. 3, коагулограма).
Реканалізована форма посттромбофлебітного синдрома. При вираженому варикозному розширенні вен показана операція – флебектомія за Бебкоком-Наратом із перев’язкою перфорантних вен за Кокетом та Лінтоном.
(Б 19, п. 4, ангіографія, флебографія).
