Анатомія шпора 3 - 1 - медичні статті - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Веб-портал
для студентів - медиків
Анатомія Оперативна хірургія

Категорії розділу

1 [33]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Медицина

Головна » Файли » медичні статті » 1 [ Додати матеріал ]

Анатомія шпора 3
07.03.2015, 00:56

ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ, PARS ABDOMINALIS AORTAE
Топографія. Черевна частина
розташовується у черевній порож-
нині на протязі від hiatus aorticus
діафрагми до біфуркації аорти на
рівні IV поперекового хребця. Аорта лежить уздовж хребта на його передній поверхні і дещо зміщена вліво від середньої лінії. Справа від аорти розташована нижня порожниста вена.
Черевна частина аорти віддає
вісцеральні (парні і непарні) та
парієтальні гілки. До непарних віс-
церальних гілок належать три великі артерії: черевний стовбур, верхняі нижня брижові артерії, кожна з яких утворює свою систему розгалужень.
Непарні вісцеральні гілки
черевної частини аорти
1. Черевний стовбур, truncus
coeliacus.
Черевний стовбур, truncus coeliacus,
відходить у верхньому відділі
черевної аорти на рівні XII грудно-
го хребця. Він представляє собою
товстий, але короткий (1-2 см) ар-
теріальний стовбур, який ділиться
на три гілки (цей поділ називали
tripus Halleri, триніг Галлера), ліву
шлункову, загальну печінкову і се-
лезінкову артерії (рис. 99).
Ліва шлункова артерія, а. gastrica
sinistra, йде вліво і вгору, в
напрямку до вхідної частини шлунка. Потім повертає вниз і розташовується на малій кривині шлунка.
Тягнучись по цій кривині впра-
во, артерія анастомозує з правою
шлунковою артерією. Крім гілок до шлунка, ліва шлункова артерія віддає гг. oesophageales до черевної частини стравоходу.
Загальна печінкова артерія, а.
hepatica communis, від місця свого
початку йде вправо уздовж верх-
нього краю головки підшлункової
залози і ділиться на три гілки:
• а. hepatica ргоргіа, власна пе-
чінкова артерія, проходить в lig.
hepatoduodenale до воріт печін-
ки, де ділиться на праву (r. dexter)
і ліву (r. sinister) гілки. Крім
того, від неї відходить жовчно-
міхурова артерія, а. cystica, яка
постачає кров'ю жовчний міхур;
• а. gastrica dextra, права шлунко-
ва артерія, йде до малої кривини
шлунка, де анастомозує з одной-
менною лівою артерією. Права
шлункова артерія може відходи-
ти від власної печінкової артерії;
• а. gastroduodenalis, шлунко-
во-дванадцятипалокишкова ар-
терія, прямує вниз позаду два-
надцятипалої кишки і ділиться
на дві гілки:
а) а. pancreaticoduodenalis supe-
гіог, верхня підшлунково-дванад-
цятипалокишкова артерія, йде
вниз, даючи гілки до дванадця-
типалої кишки і головки під-
шлункової залози;
б) а. gastroomentalis dextra, права
шлунково-чепцева артерія, пря-
мує вліво до великої кривини
шлунка, проходить уздовж неї і віддає гілки до шлунка і вели-
кого чепця. Вона анастомозує з
однойменною лівою артерією (із
селезінкової артерії).
Селезінкова артерія, а. lienalis,
є найбільшою гілкою черевно-
го стовбура. Звиваючись, артерія
тягнеться вліво вздовж верхнього
краю підшлункової залози до воріт
селезінки, де ділиться на декілька
гілок (гг. lienales), що входять у се-
лезінку. Крім того, селезінкова ар-
терія віддає такі гілки:
гг. pancreatici, гілки підшлунко-
вої залози, йдуть вниз до тіла і
хвоста підшлункової залози;
а. gastroomentalis sinistra, ліва
шлунково-чепцева артерія, про-
ходить в lig. gastrolienale до ве-
ликої кривини шлунка, прямує
вправо і анастомозує з одной-
менною правою артерією;
аа. gastricae breves, короткі
шлункові артерії, їх є декіль-
ка, вони через lig. gastrolienale
йдуть у ділянку дна шлунка.
2. Верхня брижова артерія,
a. mesenterica superior.
Топографія. Верхня брижова
артерія — досить велика гілка че-
ревної аорти, яка відходить від неї
на 1 см нижче від черевного стов-
бура на рівні першого попереково-
го хребця. Вона йде вниз і вперед,
розташовуючись позаду головки
підшлункової залози. Вийшовши
з-під залози, артерія лягає на пе-
редню поверхню горизонтальної
частини дванадцятипалої кишки
і проникає у брижу тонкої кишки,
де й розгалужується (рис. 100). До
її гілок належать:
Нижня підгилунково-дванадця-
типалокишкова артерія, а. рапсге-
aticoduodenalis inferior, йде вгору
між головкою підшлункової залози і дванадцятипалою кишкою, де анастомозує з однойменною верхньоюартерією. Вона постачає кров'ю головку підшлункової залози і дванадцятипалу кишку.
Кишкові артерії (12-15) відходять від лівого краю верхньої брижо-
вої артерії і тягнуться рямолінійно
вліво до порожньої і клубової ки-
шок (аа. jejunales et аа. ileales). Ди-
хотомічно розгалужуючись, киш-
кові артерії з'єднуються декілько-
ма рядами дугоподібних анасто-
мозів, які називаються аркадами.
У порожньої кишки утворюються
три ряди аркад, у клубової — два.
Від останнього ряду анастомозів
тягнуться численні паралельні су-
дини, які розділяються і кільце-
подібно охоплюють тонку кишку.
Клубово-ободовокишкова ар-
терія, а. ileocolica, починається
від правого боку верхньої брижовоїартерії і йде косо вниз та вправо до клубово-сліпокишкового кута, де розпадається на гілки. Ці гілки анастомозують з кишковими артеріями і гілками правої ободової артерії.
Від аркад, утворених анастомо-
зами, відходять артерії до сліпої
кишки (аа. caecales anterior et posterior), ервоподібного відростка
(a. appendicularis), кінцевого відді-
лу клубової кишки (rr. ileales).
Права ободовокишкова артерія,
а. colica dextra, відходить від пра-
вого боку верхньої брижової артерії
і прямує поперечно до висхідної
ободової кишки, де ділиться на висхідну і низхідну гілки. Низхіднагілка анастомозує з клубово-обо-довокишковою, а висхідна із серед-
ньою ободовокишковою артерією,
угворюючи аркади.
Середня ободовокишкова арте-
рія, а. colica media, відходить вище
від правої ободової артерії (іноді
спільним з нею стовбуром) і йде
вгору до поперечної ободової киш-
ки, розташовуючись у її брижі. Білякраю кишки артерія ділиться направу та ліву гілки, які, утворивши аркади, анастомозують з правою і лівою ободовокишковими артеріями.
3. Нижня брижова артерія,
а. mesenterica inferior
Топографія. Нижня брижо-
ва артерія відходить від передньої
поверхні аорти на 4-5 см вище її біфуркації, на рівні ІІІ-го поперекового хребця (рис. 101). Вона йде вниз та вліво попереду від лівої загальної клубової артерії і розгалужується на такі гілки:
Ліва ободовокишкова артерія,
а. colica sinistra, утворює дугу,
прямуючи вгору і вліво до низхід-
ної ободової кишки. Досягнувши
кишки, артерія ділиться на висхід-
ну і низхідну гілки, які утворюють
аркади та анастомозують із гілка-
ми середньої ободовокишкової та
сигмоподібної артерій.
Сигмоподібні артерії, аа. sigmoideae
(2-3), розташовуються у брижі
сигмоподібної кишки і прямують
вниз та вліво. Утворивши аркади,
сигмоподібні артерії настомозують з гілками лівої ободової та верхньоїпрямокишкової артерій.
Верхня прямокишкова артерія,
а. rectalis superior, це досить ве лика гілка, яка йде вниз попереду
від мису крижової кістки. Вона
залягає у брижі прямої кишки та
анастомозує із сигмоподібними артеріями та середньою прямокишковою артерією.
Анастомози
Внаслідок великих анастомозів
між артеріями ободової кишки на
всьому її протязі утворюється не-
перервна артеріальна дуга. В ді-
лянці лівого згину ободової кишки утворюється міжсистемний анас-
томоз, тут анастомозують гілки
верхньої брижової артерії (а. соїіса
media) і нижньої брижової артерії
(а. соїіса sinistra). Цей анастомоз
отримав назву Ріоланової дуги (аг-
cus Riolani).
Парні вісцеральні гілки черевної
частини аорти
Ниркова артерія, а. renalis, парна, досить велика (діаметр 4-8 мм),
відходить від аорти на рівні першого поперекового хребця на 1-2 см
нижче верхньої брижової артерії. 
Від місця свого початку обидві артерії йдуть латерально і вниз до воріт відповідної нирки, де розгалужуються на передні та задні гілки, які входять у
нирки. Права ниркова артерія дов-
ша за ліву; вона проходить позаду
нижньої порожнистої вени, перетинаючи хребет. Від кожної нирковоїартерії відходить нижня надниркова артерія, а suprarenalis inferior, і невеликі гілочки до сечоводу (гг.ureterici). Варіанти кількості ниркових артерій трапляються часто. 

Інші парні вісцеральні гілки.
Крім ниркових артерій, від аорти
відходять такі парні вісцеральні
гілки:
• а. suprarenalis media, середня
надниркова артерія, представляє
собою тонку гілку, яка відходить
вище від ниркової артерії і йде до
наднирника;
• а. testicularis (а. ovarica), яєч-
кова (яєчникова) артерія, довга,
відходить від передньої поверхні
аорти нижче ниркової артерії на
рівні ІІ-го поперекового хребця.
Високе її відходження пов'язане
з особливостями ембріонального
розвитку (закладка статевих за-
лоз відбувається у поперековій
ділянці).
У чоловіків яєчкова артерія вхо-
дить через глибоке пахвинне кільцеу пахвинний канал і досягає яєчка у
складі сім'яного канатика. У жінок
яєчникова артерія спускається в
порожнину малого таза у товщі lig.
suspensorium ovarii і через брижу
яєчника входить у його ворота.
Парієтальиі гілки черевної
частини аорти
До парієтальних гілок черевної
частини аорти належать такі артерії
• а. phrenica inferior, HUDfCHJl
діафрагмова артерія, парна, від-
ходить від аорти у самому верх-
ньому її відділі і йде до діафраг-
ми, даючи декілька дрібних гілочок до наднирника (аа. Suprarenales superiores);
 • аа. lumbales, поперекові артерії
(4 пари), йдуть у латерально-
му напрямку, перехрещуючи
тіла поперекових хребців. Вони
постачають кров'ю хребці, м'язи
спини і стінок живота. Кожна
з них віддає r. dorsalis (спинну
гілку), від якої відходить r. spinalis,
що проникає до спинно-
го мозку через міжхребцевий
отвір.
а. sacralis mediana, серединна
крижова артерія, непарна, йде
від місця біфуркації аорти вниз
по тазовій поверхні крижової
кістки у малий таз
ВНУТРІШНЯ КЛУБОВА
АРТЕРІЯ, А. ILIACAINTERNA
Топографія. Внутрішня клубо-
ва артерія відходить від загальної
клубової артерії під гострим кутом
і, злегка звиваючись, йде вниз у по
рожнину малого таза. Вона є голо-
вною судиною цієї ділянки. Внут-
рішня клубова артерія віддає чис-
ленні гілки, які поділяють на паріє-
тальні та вісцеральні (рис. 102).
Парієтальні гілки:
• а. iliolumbalis, клубово-попереко-
ва артерія, прямує назад і вгору,
даючи гілки до м'язів, клубової
кістки і спинного мозку (rr. spinales);
• аа. sacrales laterales, латеральні
крижові артерії, йдуть до кри-
жової кістки і віддають гілки до
спинного мозку;
• a.obturatoria, затульна артерія,
виходить на стегно через за-
тульний канал і постачає кров'ю
кульшовий суглоб та привід-
ні м'язи стегна. До кульшової
западини і головки стегнової
кістки через lig. capitis femoris
йде кульшовозападинна гілка
(r. acetabularis). Затульна ар-
терія анастомозує з нижньою
надчеревною артерією через
лобкову гілку (r. pubicus). У 25%
випадків цей анастомоз так доб-
ре розвинений, що фактично
затульна артерія відходить від
нижньої надчеревної артерії.
Цей варіант має практичне зна-
чення, тому що артерія прохо-
дить поряд з внутрішнім кільцем
стегнового каналу і може бути
ушкоджена під час ушивання
грижі («согопа mortis»);
• а. glutea superior, верхня сіднич-
на артерія, велика, виходить з
порожнини таза через foramen
suprapiriforme в сідничну ділян-
ку, де розгалужується на гілки, які постачають кров'ю середній і
малий сідничні м'язи;
а. glutea inferior, HMJfCTtfl сіднич-
на артерія, велика, виходить з
порожнини тазу через foramen
infrapiriforme в сідничну ділян-
ку, де постачає кров'ю великий
сідничний м'яз та інші м'язи цієї
ділянки.
Вісцеральні гілки:
а. umbilicalis, пупкова артерія,
в ембріональному періоді пред-
ставляє собою досить велику
судину, яка йде через пупкове
кільце до плаценти. Після на-
родження вона заростає й утво-
рює медіальну пупкову зв'язку.
Початковий відділ артерії має
просвіт і звідси відходять гілки
до сечового міхура (аа. vesicales
superiores);
а. vesicalis inferior, нижня міху-
рова артерія, йде вниз до дна
сечового міхура і у чоловіків дає
гілки до сім'яних пухирців та пе-
редміхурової залози, а у жінок —
до піхви;
а. uterina, маткова артерія, йде
вниз до шийки матки, розташову-
ючись попереду сечоводу. Потім
вона повертає вгору і, сильно
звиваючись, проходить по краю
матки до її дна. Крім матки ця
артерія постачає кров'ю піхву
(rr. vaginales), маткову трубу (г.
tubarius) і яєчник (r. ovaricus);
а. rectalis media, середня прямо-
кишкова артерія, прямує до пря-
мої кишки, у чоловіків, крім того,
забезпечує кров'ю передміхуро-
ву залозу, а у жінок — піхву;
• а. pudenda interna, внутрішня
соромітна артерія, є кінцевою
гілкою внутрішньої клубової
артерії. Вона виходить з порож-
нини таза через foramen infrapiriforme,
огинає ззаду сідничну
ость і через малий сідничний
отвір входить у сідничо-відхід-
никову ямку, де розділяється на
такі гілки:
а) а. rectalis inferior, нижня прямо-
кишкова артерія, йде до відхід-
ника;
б) а. bulbi penis до цибулини стате-
вого члена;
в) а. dorsalis penis (clitoridis) — до
статевого члена (або клітора); ця
артерія проходить під шкірою і
фасцією;
г) а. profunda penis (clitoridis) про-
ходить у товщі органа;
д) а. perinealis до м'язів і шкіри
промежини;
е) rr. labiales posteriores (у жінок)
і гг. scrotales posteriores (у чо-
ловіків).

ЗОВНІШНЯ КЛУБОВА
АРТЕРІЯ, А. ILIACA EXTERNA
Топографія. Зовнішня клубова
артерія від місця свого початку йде
вниз по медіальному краю m. psoas
major, проходить через lacuna vasorum
під пахвинною зв'язкою на
стегно, де продовжується у стегно-
ву артерію (див. Рис. 102).
Від зовнішньої клубової артерії
відходять такі гілки:
• а. epigastrica inferior, нижня
надчеревна артерія, починаєть-
ся під пахвинною зв'язкою, йде медіально і вгору по задній по-
верхні передньої черевної стін-
ки, розташовуючись у латераль-
ній пупковій зв'язці. Потім вона
проникає у піхву прямого м'яза
живота, йде по його задній по-
верхні до пупка, де анастомозує
з верхньою надчеревною арте-
рією. На своєму початку нижня
надчеревна артерія з'єднується
невеликою гілкою (r. pubicus) із
затульною артерією;
• а. circumflexa ilium profunda,
глибока огинальна артерія клу-
бової кістки, направляється ла-
терально вздовж пахвинної зв'я-
зки та гребеня клубової кістки
назад і постачає кров'ю м'язи
живота та клубовий м'яз.
СТЕГНОВА АРТЕРІЯ,
А. FEMORALIS
Топографія. Стегнова артерія є
безпосереднім продовженням зов-
нішньої клубової артерії. Межею
між ними є край пахвинної зв'язки.
Вона виходить на стегно через су-
динну лакуну і лежить у стегновому
трикутнику. Латерально від артерії
лежить стегновий нерв, медіально-
стегнова вена (рис. 103). Тут під
пахвинною зв'язкою на стегновій
артерії прощупується пульс. На
стегні артерія йде спочатку по sulcus
iliopectineus, потім по sulcus
femoralis і входить у привідний
канал, через який проникає в під-
колінну ямку. Тут вона має назву
підколінної артерії. Найбільшою
гілкою стегнової артерії є глибока
артерія стегна. Глибока стегнова артерія, а. рго-
funda femoris, має майже такий діа-
метр (5-7 мм), як і стегнова артерія.
Вона відходить на 4-5 см нижче пах-
винної зв'язки, йде вниз та назад, роз-
ташовуючись латерально від стегно-
вої артерії і є головною судиною, яка
постачає кров'ю стегно. Її короткий
стовбур розділяється на такі гілки:
• а. circumflexa femoris medialis,
присередня огинальна артерія
стегна, прямує медіально і ді-
литься на глибоку (r. profundus),
висхідну (г. ascendens) та
поперечну (r. transversus) гілки,
які забезпечують кров'ю м'язи
стегна і кульшовий суглоб, анас-
томозуючи із затульною та ниж-
ньою сідничною артеріями;
• а. circumflexa femoris lateralis,
бічна огинальна артерія стегна,
йде латерально і ділиться на вис-
хідну (r. ascendens) та низхідну
(r. descendens) гілки. Висхідна
гілка анастомозує із сідничними
артеріями
• аа. perforantes, пронизні артерії,
їх 3-4, вони досить великі, про-
низують сухожилки привідних
м'язів і проходять на задню по-
верхню стегна, де постачають
кров'ю м'язи стегна і стегнову
кістку. Потім опускаються в ді-
лянку колінного суглоба і ши-
роко анастомозують з гілками
підколінної артерії. Пронизні ар-
терії мають важливе значення в
розвитку обхідного кровообігу. 
ПІДКОЛІННА АРТЕРІЯ,
А. POPLITEA
Топографія. Підколінна артерія
є безпосереднім продовженням
стегнової артерії, вона проходить
глибоко в підколінній ямці разом
з однойменною веною, яка лежить
більш поверхнево і латерально від
неї. Спускаючись на гомілку, під-
колінна артерія проникає в гомілко-
во-підколінний канал. У верхньому
відділі каналу вона ділиться на дві
кінцеві гілки — передню та задню
великогомілкові артерії.
Гілки. Підколінна артерія дає
п'ять колінних артерій (рис. 104):
• аа. superiores medialis et lateralis
genus, верхні колінні артерії
(медіальна та латеральна), від-
ходять на рівні верхніх країв
медіального і латерального ви-
ростків стегна. Огинаючи ви-
ростки з відповідного боку, вони
переходять на передню повер-
хню колінного суглоба і беруть
участь в утворенні суглобової
колінної сітки;
• а. media genus, середня колінна
артерія, пронизує задню стін-
ку капсули колінного суглоба
і розгалужується у схрещених
зв'язках;
• аа. inferiores medialis et lateralis
genus, нижні (медіальна і
латеральна) колінні артерії,
відходять на рівні нижніх країв
медіального та латерального ви-
ростків стегна і, огинаючи їх з
відповідного боку, беруть участь
в утворенні суглобової колінної
сітки. Артерії коліна постачають
кров'ю колінний суглоб, м'язи,
що його оточують, і, анастомозу-
ючи між собою, утворюють сугло-
бову колінну сітку, rete articulare
genus.
ПЕРЕДНЯ
ВЕЛИКОГОМІЛКОВА
АРТЕРІЯ,
А. TIBIALIS ANTERIOR
Топографія. Передня велико-
гомілкова артерія починається від
підколінної артерії і виходить з го-
мілково-підколінного каналу через
його передній отвір у міжкістковій
перетинці гомілки. На передній
поверхні гомілки вона спускаєть-
ся вниз по міжкістковій перетинці
разом з глибоким малогомілко-
вим нервом (рис. 105). В ділянці
надп'ятково- гомілкового суглоба
артерія виходить з-під сухожил-
ків і лежить поверхнево. Потім ар-
теріальний стовбур продовжується
на тил стопи під назвою тильної ар-
терії стопи.
Гілки. Передня великогомілко-
ва артерія, крім численних м'язових
гілок, віддає такі:
• а. recurrens tibialis posterior,
поворотна задня великогомілко-
ва артерія, відходить на задній
поверхні гомілки і йде вгору до
суглобової сітки коліна;
• а. reccurens tibialis anterior, по-
воротна передня великогомілко-
ва артерія, відходить на перед-
ній поверхні гомілки, йде вгору
і бере участь в утворенні сугло-
бової сітки коліна;
• аа. malleolares anteriores (medialis
et lateralis), передні кісточ-
кові артерії (медіальна та ла-
теральна), йдуть до відповідних
кісточок і беруть участь в утво-
ренні медіальної та латеральної
кісточкових сіток.
ТИЛЬНА АРТЕРІЯ СТОПИ,
А. DORSALIS PEDIS
Топографія. Тильна артерія
стопи є безпосереднім продовжен-
ням передньої великогомілкової
артерії (рис. 106). Вона лежить між
сухожилками довгого м'яза-роз-
гинача великого пальця і довгого
м'яза-розгинача пальців. Тут мож-
на прощупувати пульс для оцінки
прохідності артеріальних судин
гомілки. На рівні першого міжплес-
нового проміжку тильна артерія
стопи ділиться на свої кінцеві гіл-
ки — глибоку підошвову артерію і
першу тильну плеснову артерії.
Гілки. Від тильної артерії стопи
відходять такі гілки:
• аа. tarsales (mediales et lateralis),
заплеснові артерії (медіальні
і латеральна), йдуть до відповід-
них країв стопи;
• а. areuata, дугоподібна артерія,
відходить на рівні основ плес-
нових кісток, йде в латеральний
бік, де анастомозує з латераль-
ною заплесновою артерією. Від
дуги, яка при цьому утворюєть-
ся, відходять вперед тильні плес-
нові артерії, аа. metatarsales
dorsales (II-V), які розділяють-
ся на тильні пальцеві артерії,
аа. digitales dorsales; І тильна плеснова артерія є безпосеред-
нім продовженням тильної ар-
терії стопи, вона розділяється
на три аа. digitales dorsales —
до обох сторін великого пальця
і медіальної сторони II пальця;
• а. plantaris profunda, глибока пі-
дошвова артерія, є однією з кін-
цевих гілок тильної артерії сто-
пи. В ділянці 1-го міжплеснового
проміжку вона пронизує м'язи і
виходить на підошвову поверх-
ню стопи, де з'єднується з лате-
ральною підошвовою артерією
та утворює підошвову дугу, arcus
plantaris (рис. 106).
ЗАДНЯ ВЕЛИКОГОМІЛКОВА
АРТЕРІЯ,
А. TIBIALIS POSTERIOR
Топографія. Задня великого-
мілкова артерія більша, ніж пе-
редня, за своїм напрямком вона є
продовженням підколінної артерії
(рис. 104). Разом з великогоміл-
ковим нервом артерія спускається
вниз у canalis cruropopliteus, де
розташовується на глибоких м'язах
гомілки і прикривається ззаду кам
балоподібним м'язом. В нижній
половині гомілки вона виходить
з каналу, лягає медіально від ахі-
лового сухожилка і розміщується
поверхнево під шкірою та фасцією.
В цьому місці на задній великого-
мілковій артерії можна прощупа-
ти пульс. Потім вона огинає ззаду
медіальну кісточку, проходить під
retinaculum flexorum і проникає на
підошвову поверхню стопи, де ді-
литься на латеральну та медіальну
підошвові артерії.
Гілки. Уздовж всієї задньої ве-
ликогомілкової артерії відходять
м'язові гілки. В ділянці надп'ятко-
вогомілкового суглоба є медіальні
кісточкові (rr. malleolares mediales)
і п'яткові гілки (rr. саісапеі).
Найбільшою її гілкою є малогоміл-
кова артерія.
Малогомілкова артерія, а. ре-
гопеа, представляє собою досить
велику гілку, яка відходить у вер-
хньому відділі гомілки. Від місця
свого початку малогомілкова ар-
терія відхиляється латерально і
розташовується на малогомілковій
кістці під довгим м'язом-згина-
чем великого пальця. Потім вона
спускається вертикально вниз до
п'яткової кістки, де закінчується
у п'ятковій сітці, rete calcaneum.
В ділянці латеральної кісточки від
неї відходять rr. malleolares laterales,
які беруть участь в утворен-
ні латеральної кісточкової сітки.
На рівні надп'ятково-гомілкового
суглоба малогомілкова артерія від-
дає пронизну гілку, r. perforans, яка
проходить через міжкісткову пере-
тинку й анастомозує з гілками пе-
редньої великогомілкової артерії.
ПІДОШВОВІ АРТЕРІЇ,
АА. PLANTARES
Внаслідок поділу задньої вели-
когомілкової артерії утворюються
дві підопівові артерії — латеральна
і медіальна (рис. 107).
Латеральна підошвова артерія,
а. plantaris lateralis, більша, йде
косо в латеральному напрямку і
лягає в sulcus plantaris lateralis. На рівні основи V плеснової кістки і
1-го міжплеснового проміжку вона
завертає медіально і з'єднується з
г. plantaris profundus від тильної
артерії стопи. Так утворюється пі-
дошвова дуга, arcus plantaris, яка
розташовується на основах плес-
нових кісток. Від дуги відходять
чотири підошвові плеснові артерії,
аа. metatarsales plantares, які в
міжкісткових проміжках за до-
помогою пронизних гілок (гг. рег-
forantes) з'єднуються з одноймен-
ними тильними артеріями. Пі-
дошвові плеснові артерії перехо-
дять в загальні підошвові пальцеві
артерії (аа. digitales plantares
communes), які розділяються на
власні пальцеві підошвові артерії,
аа. digitales plantares ргоргіае. Ос-
танні проходять по краях пальців.
Медіальна підошвова артерія,
а. plantaris medialis, значно менша
від латеральної, проходить в sulcus
plantaris medialis до основи вели-
кого пальця, де анастомозує з ла-
теральною підошвовою артерією.
Таким чином, крім анастомозів у
вертикальному напрямку (за допо-
могою пронизних гілок), підошвова
дуга має анастомози і в горизон-
тальній площині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Верхня порожниста вена
Топографія. Верхня порож-
ниста вена утворюється шляхом
злиття двох (правої і лівої) плечо-
головних вен, w . brachiocephalicae,
позаду місця зчленування правого
1-го ребра з грудниною. Плечого-
ловні вени збирають кров з голови,
шиї і верхніх кінцівок (рис. 108).
Від свого початку верхня порож-
ниста вена йде вниз і впадає у праве
передсердя на рівні ІИ-го міжреб-
рового проміжку; її довжина ста-
новить 5-6 см, діаметр 2,5 см. Зліва
лежить висхідна аорта, справа — се-
редостінна плевра і діафрагмовий
нерв. Позаду верхньої порожнистої
вени розташовується права легене-
ва артерія, спереду загруднинна за-
лоза і права легеня. Нижній відділ
вени вкритий серозним осердям. У
верхню порожнисту вену впадає не-
парна вена, яка утворює дугу, оги-
наючи корінь правої легені і прохо-
дить знизу вгору та ззаду наперед.
ПЛЕЧО-ГОЛОВНА ВЕНА,
V. BRACHIOCEPHALICA
Топографія. Кожна плечо-голо-
вна вена (права і ліва) утворюється
шляхом злиття внутрішньої ярем-
ної і підключичної вен. Місце їх
з'єднання лежить позаду відповід-
ного груднинно-ключичного суг-
лоба. Права плечо-головна вена ко-
ротша; від лівої (довж. 2-3 см), йде
більш вертикально. Ліва — майже у
два рази довша (довж. 4-5 см), йде
косо зліва направо і зверху вниз до
місця з'єднання з правою веною.
Притоки. Плечо-головні вени
розташовані у верхньому середо-
стінні і приймають такі притоки:
• v. vertebralis, хребтова вена,
супроводжує однойменну ар-
терію в каналі, який утворений
отворами у поперечних відрост-
ках шийних хребців. Вена вихо-
дить з каналу через отвір у VII
шийному хребці і збирає кров з
хребтових сплетень та потилич-
ної ділянки;
• v. thyroidea inferior, нижня щи-
топодібна вена, виносить кров з
непарного щитоподібного спле-
тення, в яке вливаються, крім
вен щитоподібної залози, вени
тимуса, гортані, трахеї і страво-
ходу; • vv. thoracicae internae, внут-
рішні грудні вени, супроводжу-
ють однойменну артерію (по дві
з кожного боку) і збирають кров
із стінок живота (w. epigastri-
сае superiores), діафрагми (w.
musculophrenicae), міжребрових
проміжків (w. intercostales anteriores).
Верхні надчеревні вени
в ділянці пупка анастомозують з
однойменними нижніми венами,
а також з припупковими венами
і беруть участь в утворенні кава-
кавальних і порто-кавальних
анастомозів.
Крім того, в плечо-головні вени
впадають вени тимуса, осердя, сере-
достінні, бронхові, трахейні і стра-
вохідні.
ВНУТРІШНЯ ЯРЕМНА ВЕНА,
V. JUGULARISINTERNA
Топографія. Внутрішня яремна
вена є безпосереднім продовжен-
ням сигмоподібної пазухи. Вона
починається біля яремного отво-
ру розширенням, яке називається
верхньою цибулиною, bulbus superior
venae jugularis. Звідси вена йде
вниз, розташовуючись спочатку
позаду внутрішньої сонної артерії,
потім латерально від загальної сон-
ної артерії (рис. 108). Разом з остан-
ньою і блукаючим нервом внутріш-
ня яремна вена утворює головний
судинно-нервовий пучок шиї. На
нижньому кінці вени є ще одне роз-
ширення — нижня цибулина, bulbus
inferior venae jugularis. Тут розта-
шовані один-два клапани.
Притоки. Внутрішня яремна
вена збирає кров з голови і шиї,
її численні притоки поділяють на
внутрішньочерепні і позачерепні.
Внутрішньочерепні притоки
внутрішньої яремної вени
Пазухи твердої мозкової оболо-
ни, sinus durae matris.
Різниця між пазухами і вена-
ми. Пазухи твердої мозкової обо-
лони — це венозні канали, які ут-
ворилися внаслідок розщеплення
твердої мозкової оболони. Зсереди-
ни вони вистелені ендотелієм. На
відміну від вен, стінка пазух має у
своєму складі щільну фіброзну тка-
нину і не має м'язових елементів.
Пазухи зрощені з кістками черепа
в ділянці борозен, вони не мають
клапанів і на поперечному розрізі
мають трикутну форму. їхні стінки
не спадаються і при розрізі зіяють.
Є такі пазухи твердої мозкової обо-
лони (рис. 28, 29,109):
• sinus transversus, поперечна па-
зуха, лежить в однойменній бо-
розні потиличної кістки. Вона
продовжується латерально вниз
і переходить у сигмоподібну па-
зуху;
• sinus sigmoideus, сигмоподібна
пазуха, парна, S-подібно зви-
вається і йде по однойменних
борознах тім'яної, потиличної
та скроневої кісток до яремного
отвору. Пройшовши через от-
вір, вона безпосередньо продов-
жується у внутрішню яремну
вену;
• sinus sagittalis superior, верхня
стрілова пазуха, непарна, йде
дугоподібно спереду назад по однойменній борозні посередині
покрівлі черепа, по верхньому
краю falx cerebri.
Ззаду, біля внутрішнього поти-
личного виступу вона з'єднує-
ться з поперечною пазухою й
утворює розширення, яке нази-
вається стоком пазух, confluens
sinuum. В ділянці лобової та
тім'яних кісток верхня стрілова
пазуха має бічні лакуни, lacunae
laterales — порожнини різної ве-
личини, що розташовані у твер-
дій мозковій оболонці (кров'яні
озера);
• sinus sagittalis inferior, нижня
стрілова пазуха, представляє
собою непарний тонкий канал,
який розташований на нижньо-
му краї falx cerebri; вона впадає
у пряму пазуху;
• sinus rectus, пряма пазуха, не-
парна, розташована уздовж з'єд-
нання falx cerebri з наметом мо-
зочка; вона впадає у стік пазух;
• sinus occipitalis, потилична па-
зуха, починається ввід стоку па-
зух, йде уздовж внутрішнього по-
тиличного гребеня. Біля задньо-
го краю великого потиличного
отвору пазуха роздвоюється і
з'єднується з сигмоподібною па-
зухою;
• sinus sphenoparietalis, клинот-
ім'яна пазуха, проходить вздовж
заднього краю малого крила кли-
ноподібної кістки і впадає в пе-
редній відділ печеристої пазухи;
• sinus cavernosus, печериста
пазуха, парна, розташована по
боках від турецького сідла. Її
порожнина розділена числен-
ними перекладинами, які фор-
мують комірки з ендотеліаль-
ним вистеленням. Права та ліва
пазухи з'єднані між собою пе-
редньою і задньою міжпечерис-
тими пазухами (sinus intercavernosi).
Ззаду печериста пазуха
- з'єднана з верхньою і нижньою
кам'янистими пазухами, які в
свою чергу з'єднуються з сиг-
моподібною пазухою. Через по-
рожнину печеристої пазухи про-
ходять внутрішня сонна артерія
і відвідний нерв. У товщі її ла-
теральної стінки лежать очний,
окоруховий і блоковий нерви;
• sinus petrosus superior et inferior,
верхня і нижня кам'янисті
пазухи, розташовані у відповід-
них борознах піраміди скроневої
кістки. Вони з'єднують печерис-
ту пазуху з сигмоподібною;
• plexus basilaris, основне спле-
тення, розташовується в ділян-
ці схилу черепа. Сплетення зв'я-
зане з печеристою і нижньою
кам'янистою пазухами, а також з
венозними сплетеннями хребто-
вого каналу.
Вени головного мозку,
venae encephali
Вени головного мозку збирають
кров з головного мозку. Вони поді-
ляються на поверхневі і глибокі.
Поверхневі вени великого мозку,
vv. cerebri superficiales, виходять
на поверхню півкуль, де широко
анастомозують між собою. До них
належать такі вени: • w. superiores cerebri, верхні ве-
ни великого мозку, численні (по
10-15 з кожного боку), вони роз-
ташовані на дорсальній та ме-
діальній поверхнях півкуль і
впадають у верхню стрілову па-
зуху. Серед них розрізняють ло-
бові, тім'яні і потиличні вени;
• v. media superficialis cerebri, се-
редня поверхнева вена великого мозку, лежить у сільвієвій бороз-
ні. Прямуючи вниз, вона впадає
у печеристу пазуху;
• vv. inferiores cerebri, нижні вени
головного мозку, збирають кров
з латеральної і нижньої повер-
хонь скроневої та потиличної
часток. Вони йдуть назад і впа-
дають у поперечну пазуху.
Глибокі вени великого мозку, vv.
profundae cerebri, збирають кров
із внутрішніх відділів головного
мозку. Вони формують дві внут-
рішні вени великого мозку, vv. іп-
ternae cerebri, які збирають кров
з ядер основи, білої речовини,
морського коника, зорового гор-
ба, а також із судинних сплетень.
Внутрішні вени великого мозку
розташовані в покрівлі ІІІ-го шлу-
ночка. Вони зливаються й утво-
рюють велику вену великого мозку,
v. magna cerebri1, яка впадає у
пряму пазуху.
Вени мозкового стовбура влива-
ються у велику вену великого моз-
ку. Верхні вени мозочка впадають у
велику вену мозку і в пряму пазуху,
нижні — в пазухи основи черепа.
Очні вени,
vv. ophthalmicae
Очні вени збирають кров з ор-
ганів очної ямки. Розрізняють верх-
ню і нижню очні вени (у. ophthalmi-
са superior et inferior). Верхня вена
лежить вище очного яблука і збирає
кров з ділянки лоба, верхньої пові-
ки, носової порожнини, сльозової
залози, очного яблука і більшості
його м'язів. В ділянці медіального
кута ока вона анастомозує з куто-
вою веною, яка є притокою лицевої
вени. Верхня очна вена проходить
через верхню очноямкову щілину
і впадає в печеристу пазуху. Ниж-
ня очна вена розташована на ниж-
ній стінці очної ямки і збирає кров
з нижньої повіки, очного яблука і
його м'язів.
Обидві вени проходять через
верхню очноямкову щілину і впада-
ють у печеристу пазуху.
Вени губчатки,
venae diploicae
Вени губчатки — це досить роз-
галужені тонкостінні венозні су-
дини, які розташовані в губчастих
каналах склепіння черепа. В за-
лежності від розташування розріз-
няють лобову (v. diploica frontalis),
скроневі (vv. diploicae temporales
anteriores et posteriores) і
потиличну (v. diploica occipitalis)
вени губчатки. Вони з'єднуються
як з пазухами твердої мозкової
оболони, так і з зовнішніми вена-
ми голови. Випускні вени,
venae emissariae1
Випускні вени сполучають па-
зухи твердої мозкової оболони із
зовнішніми венами голови. Вони
проходять через відповідні отвори
(випускники) в черепі. Найбільші з
них такі:
• v. emissaria parietalis, тім'яна
випускна вена, проходить через
foramen parietale і сполучає вер-
хню стрілову пазуху з поверхне-
вою скроневою веною;
• v. emissaria mastoidea, соско-
подібна випускна вена, прохо-
дить через foramen mastoideum
скроневої кістки і сполучає по-
перечну пазуху з потиличною
веною;
• v. emissaria condylaris, вирост-
кова випускна вена, проходить
через canalis condylaris і спо-
лучає сигмоподібну пазуху з
зовнішнім хребтовим венозним
сплетінням;
• v. emissaria condylaris, поти-
лична випускна вена.
До випускних вен належать та-
кож дрібні венозні сплетення, які
розташовані в каналі під'язикового
нерва, овальному отворі і сонному
каналі.
Позачерепні притоки
внутрішньої яремної вени
Внутрішня яремна вена в ди
лянці шиї має численні притоки,
найбільшими з яких є лицева, за-
нижньощелепна, язикова, верхня
щитоподібна та глоткові вени 
Лицева вена, v. facialis, відпові-
дає розгалуженню однойменної ар-
терії. Вона починається в ділянці
кута ока (v. angularis), йде вниз по-
ряд з лицевою артерією і переходить
на шию. На шиї вена завертає назад,
з'єднується з занижньощелепною і,
як правило, спільним з нею стов-
буром впадає у внутрішню яремну
вену. Іноді лицева вена впадає са-
мостійно у внутрішню яремну вену.
Вона збирає кров з ділянок лоба,
носа, повік, верхньої та нижньої
губ, м'якого піднебіння, привушної
залози, м'язів дна порожнини рота
і піднижньощелепної залози. Лице-
ва вена анастомозує з очними вена-
ми, а також з крилоподібним спле-
тенням через глибоку вену лиця
(рис. 108)
Занижньощелепна вена, v. retromandibularis,
відповідає розга-
луженням поверхневої скроневої
та верхньощелепної артерій. Вона
утворюється попереду вушної ра-
ковини у товщі привушної зало-
зи шляхом злиття поверхневих
скроневих і верхньощелепних вен.
Прямуючи вниз, вона з'єднується
на шиї з лицевою веною і впадає у
внутрішню яремну вену. Вона має
постійний анастомоз із зовніш-
ньою яремною веною. Занижнь-
ощелепна вена утворюється при
злитті таких вен: • w. temporales superficiales, по-
верхневі скроневі вени, збирають
кров з ділянок голови, лиця, зов-
нішнього вуха, привушної зало-
зи і барабанної порожнини;
• vv. maxillares, верхньощелепні
вени, відповідають одноймен-
ній артерії. Вони виносять кров
з крилоподібного сплетення, ріе-
xus pterygoideus, яке залягає
глибоко навколо крилоподібних
м'язів. В це сплетення впадають
вени жувальних м'язів, твердої
мозкової оболони, зубів верхньої
та нижньої щелеп, слизової обо-
лонки ротової та носової порож-
нин. Крилоподібне сплетення
анастомозує з притоками лице-
вої вени через глибоку вену лиця,
v. profunda faciei.
Інші притоки. Внутрішня ярем-
на вена, крім занижньощелепної і
лицевої вен, має такі притоки:
1) язикова вена, х. lingualis,
збирає кров з язика;
2) верхня щитоподібна вена,
v. thyroidea superior, збирає кров
із щитоподібної залози, гортані,
м'язів шиї;
3) глоткові вени, w . pharyngeae,
виносять кров із глоткового
сплетення (plexus pharyngeus).
ЗОВНІШНЯ ЯРЕМНА ВЕНА,
V. JUGULARIS EXTERNA
Зовнішня яремна вена належить
до підшкірних вен і утворюється
позаду вушної раковини шляхом
з'єднання двох притоків — перед-
нього, що являє собою анастомоз з
занижньощелепною веною, і задньо-
го, який утворюється при злитті по-
тиличної і задньої вушної вен. Вона
косо пересікає груднинно-ключично-
соскоподібний м'яз і майже верти-
кально спускається вниз, де в ділянці
великої підключичної ямки впадає в
кут між підключичною і внутрішнь-
ою яремною венами (angulus venosus).
У зовнішню яремну впадають
надлопаткова і поперечні вени шиї, а
також передня яремна вена.
ПЕРЕДНЯ ЯРЕМНА ВЕНА,
V. JUGULARIS ANTERIOR
Передня яремна вена формуєть-
ся з дрібних поверхневих вен у
під'язиковій ділянці, спускається
вниз до ручки груднини, де права та
ліва вени з'єднуються між собою в
spatium suprasternale і утворюють
яремну венозну дугу, arcus venosus
jugularis. Латеральні кінці дуги впа-
дають у зовнішню яремну вену пе
ред її впадінням в angulus venosus.

Категорія: 1 | Додав: АДМІН | Теги: модуль4 шпора анатомія частина трет, шпаргалка
Переглядів: 243 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Імя*:
Код *:
div id="footer">Copyright MyCorp © 2016 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz