Анатомія шпора 2 - 1 - медичні статті - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Веб-портал
для студентів - медиків
Анатомія Оперативна хірургія

Категорії розділу

1 [33]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
АДМІН

Медицина

Головна » Файли » медичні статті » 1 [ Додати матеріал ]

Анатомія шпора 2
07.03.2015, 00:55

КРОВОНОСНІ СУДИНИ
ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ
Велике (або тілесне) коло кро-
вообігу починається з лівого шлу-
АОРТА, AORTA
Аорта, aorta — є головною і
найбільшою (діам. біля початку
2,5-3,0 см) артеріальною судиною.
Вона виходить із лівого шлуночка
і ділиться на висхідну частину, дугу
аорти і низхідну частину (рис. 88).
Висхідна частина аорти, pars
ascendens aortae (довж. 6 см), йде
спочатку косо вгору і вправо, роз-
ташовуючись позаду легеневого
стовбура і зліва від верхньої порож-
нистої вени. Потім висхідна части-
на аорти підіймається вертикально
вгору до місця з'єднання другого
правого ребрового хряща з груд-
ниною, де переходить у дугу аорти.
На початку є розширення, цибулина
аорти, bulbus aortae, яка відпові-
дає розташуванню півмісяцевих за-
слінок клапана аорти. В цьому місці
з правої і лівої пазух аорти почина-
ються вінцеві артерії.
Дуга аорти, arcus aortae, про-
ходить позаду ручки груднини. Тут
аорта різко змінює свій напрямок,
утворює круту дугу, повертаючи
назад і вліво. Опукла частина дуги
обернена вгору, увігнута — вниз.
Від увігнутої частини дуги відхо-
дить lig. arteriosum.
Перекидаючись через лівий го-
ловний бронх, аорта прямує у заднє
середостіння, де на рівні IV грудно-
го хребця продовжується у низхід-
ну частину. У цьому місці є ледь по-
мітне звуження, перешийок аорти,
isthmus aortae. Наявність звуження
пов'язана з особливостями ембріо-
нального розвитку аорти; тут бува-
ють вроджені вади розвитку у виг-
ляді коарктації (звуження) аорти.
Низхідна частина аорти, pars
descendens aortae, йде уздовж
хребта, розташовується спочатку в
грудній порожнині (pars thoracica
aortae), а потім, пройшовши через
hiatus aorticus діафрагми в черев-
ній порожнині (pars abdominalis
aortae). На рівні IV поперекового
хребця аорта закінчується біфурка-
цією, bifurcatio aortae, і ділиться на
дві загальні клубові артерії. ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ
Від опуклої частини аорти по-
чинаються три великі стовбури, які
забезпечують кровопостачання ор-
ганів голови, шиї та верхніх кінцівок:
1) truncus brachiocephalicus,
плечоголовний стовбур (довж. 3-4 см),
йде вгору і вправо попереду від
трахеї. Позаду правого груднино-
ключичного суглоба він ділиться
на праву загальну сонну артерію,
а. carotis communis dextra, і праву
підключичну артерію, а. subclavia
dextra;
2) а. carotis communis sinistra,
ліва загальна сонна артерія, прямує
вгору і вліво, спочатку розташо-
вується попереду від трахеї, а потім
виходить у ділянку шиї і лежить
збоку від трахеї;
3) а. subclavia sinistra, ліва під-
ключична артерія, йде вгору і вліво,
виходить у ділянку шиї, а потім
продовжується на верхню кінцівку
(рис. 88).
ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРІЯ,
А. CAROTIS COMMUNIS
Топографія. Справа загальна
сонна артерія починається від пле-
чоголовного стовбура, зліва від дуги
аорти. З грудної порожнини вона ви-
ходить через apertura thoracis supe-
гіог у ділянку шиї, де розташовуєть-
ся збоку від трахеї та стравоходу у
судинно-нервовому пучку. У цьому
пучку латерально і більш поверхнево
від артерії лежить внутрішня яремна
вена, а між веною та артерією — блу-
каючий нерв. Загальна сонна артерія
на рівні верхнього краю щитоподіб-
ного хряща ділиться на зовнішню та
внутрішню сонні артерії.
Сонна пазуха. На місці поділу
є чітке розширення, сонна пазуха,
sinus caroticus, яка поширюється
на внутрішню сонну артерію. В її
стінці розташовується багато нер-
вових закінчень, які пов'язані з язи-
ко-глотковим, блукаючим і симпа-
тичними нервами, які відіграють
роль у регуляції кров'яного тиску.
Між внутрішньою і зовнішньою
сонними артеріями лежить невели-
кий (довж. З мм) сонний клубочок,
glomus caroticum, що складається
із хромафінної тканини і належить
до ендокринних залоз.
ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ,
А. CAROTIS EXTERNA
Топографія. Зовнішня сон-
на артерія йде вгору і медіально,
пролягаючи під заднім черевцем
двочеревцевого м'яза і шийнопід'я-
зиковим м'язом. Потім вона вхо-
дить у привушну залозу, де на рівні
шийки нижньої щелепи ділиться на
свої кінцеві гілки. Гілки, які відхо-
дять від зовнішньої сонної артерії,
поділяють на три групи: передню,
середню і задню (рис. 89).
Передня група
Верхня щитоподібна артерія,
а. thyroidea superior, спочатку ут-
ворює дугу, потім повертає вниз
і прямує до щитоподібної залози.
Крім щитоподібної залози, артерія
постачає кров'ю гортань, даючи
їй а. laryngea superior. Ця артерія
разом з однойменним нервом про-
ходить через щито-під'язикову
мембрану і розгалужується у стін-
ках органа. Невеликі гілочки вер-
хньої щитоподібної артерії йдуть
до під'язикової кістки і груднин-
но-ключично-соскоподібного м'яза
(г. sternocleidomastoideus).
Язикова артерія, а. lingualis,
відходить на рівні великих рогів
під'язикової кістки. Проходить на
шиї в ділянці язикового трикутни-
ка (Пирогова) під m. hyoglossus.
Кінцевий відділ артерії, а. profunda
linguae, лежить у товщі язика, відда-
ючи тільки до його спинки гг. dorsales
linguae. Проходячи в ділянці
піднижньощелепного трикутника,
язикова артерія віддає гілку до
під'язикової залози, а. sublingualis.
Лицева артерія, а. facialis, по-
чинається вище від язикової, спо-
чатку лежить поряд з нею, а потім
проникає у піднижньощелепну за-
лозу і віддає їй залозисті гілки, гг.
glandulares. Звиваючись, лицева
артерія перегинається через край
нижньої щелепи і виходить на об-
личчя. Тут вона розташовується
по переду від m. masseter і прямує
косо вгору до медіального кута ока.
Лицева артерія віддає такі гілки:
• а. palatina ascendens, висхід-
на піднебінна артерія, йде до
м'якого піднебіння і піднебінно-
го мигдалика;
• а. submentalis, підпідборідна
артерія, прямує до ділянки під-
боріддя;
• аа. labiales superior et inferior,
верхня і нижня губні артерії,
постачають кров'ю губи;
• а. angularis, кутова артеріяі яв-
ляє собою кінцевий відділ лице-
вої артерії, яка розгалужується у
медіальному куті ока. Ця артерія
анастомозує з гілками очної ар-
терії (а. ophthalmica).
Задня група
Потилична артерія, а. occipitalis,
йде назад і вгору уздовж задньо-
го черевця двочеревцевого м'яза, а
потім по однойменній борозні со-
скоподібного відростка потрапляє у
потиличну ділянку. Гілки потилич-
ної артерії постачають кров'ю шкіру
і м'язи потилиці, вушну раковину,
соскоподібний відросток і тверду
мозкову оболонку в ділянці задньої
черепної ямки.
Задня вушна артерія, а. auricularis
posterior, йде назад і вгору
позаду вушної раковини. Своїми
гілками вона приносить кров до
вушної раковини, шкіри в ділянці
соскоподібного відростка і поти-
лиці, а також до слизової оболонки
барабанної порожнини (а. stylomastoidea).
Середня група
Висхідна глоткова артерія, а.
pharyngea ascendens, невелика,
йде по бічній стінці глотки і віддає
гілки до глотки, м'якого піднебін-
ня, піднебінного мигдалика, бара-
банної порожнини (а. tympanica
inferior), твердої мозкової оболони
задньої черепної ямки (а. meningeaposterior). Кінцеві гілкі
Поверхнева скронева артерія,
а. temporalis superficialis, є однією
з кінцевих гілок зовнішньої сонної
артерії. Вона йде вгору спочатку у
товщі привушної залози, потім під
фасцією і шкірою. Поверхнева скро-
нева артерія ділиться на лобову гіл-
ку, r. frontalis і тім'яну, г. parietalis.
Ці гілки забезпечують кров'ю шкі-
ру, м'язи і фасції відповідних діля-
нок. Крім того, поверхнева скроне-
ва артерія постачає кров привушній
залозі (r. parotidei), шкірі та м'язам
обличчя, до яких прямує поперечна
артерія лиця, а. transversa faciei,
вушній раковині й зовнішньому
слуховому ходу, виличній кістці та
скроневому м'язу.
Верхньощелепна артерія, а.
maxillaris, є другою, більшою кін-
цевою гілкою зовнішньої сонної
артерії. Вона проходить медіально
від гілки нижньої щелепи. Від міс-
ця свого початку артерія йде вго-
ру і вперед, проходить спочатку у
підскроневу, а потім — у крилопід-
небінну ямку, де розгалужується
на свої кінцеві гілки. Стовбур вер-
хньощелепної артерії поділяють на
З відділи: перший розташований
позаду шийки нижньої щелепи,
другий — в підскроневій ямці і
третій — в крилопіднебінній ямці.
Артерія віддає численні гілки, від-
повідно трьом її відділам.
Від першого відділу верхньоще-
лепної артерії (на рівні шийки ниж-
ньої щелепи) відходять такі гілки:
• а. alveolaris inferior, HUDfCWfl КО ~
міркова артерія, проходить у ка-
налі нижньої щелепи, постачає
кров нижнім зубам, яснам, а її
кінцева гілка (а. mentalis) вихо-
дить через підборідний отвір до
м'язів і шкіри підборіддя і ниж-
ньої губи;
• а. auricularis profunda, глибока
вушна артерія, постачає кров
скронево-нижньощелепному
суглобу, зовнішньому слухово-
му ходу і барабанній перетинці;
• а. meningea media, середня обо-
лонна артерія, входить у порож-
нину черепа через остистий от-
вір і розгалужується у твердій
мозковій оболоні середньої че-
репної ямки; це найбільша ар-
терія твердої мозкової оболони,
від неї відходить також верхня
барабанна артерія, а. tympanica
superior;
• а. tympanica anterior, перед-
ня барабанна артерія, через
кам'янисто-барабанну щілину
скроневої кістки проходить до
слизової оболонки барабанної
порожнини.
Від другого відділу верхньоще-
лепної артерії (в підскроневій ямці)
відходять:
• а. alveolaris superior posterior,
задня верхня коміркова артерія,
її гілки проходять через одной-
менні отвори горба верхньої
щелепи до великих кутніх зубів
і слизової оболонки верхньоще-
лепної пазухи;
• м'язові гілки до жувальних м'язі в
і щічного м'яза.
Від третього відділу верхньоще-
лепної артерії (в крило-піднебінній
ямці) відходять 3 кінцеві гілки:_ • а. infraorbitalis, підочноямкова
артерія, проходить в очну ямку
через нижню очноямкову щіли-
ну, йде по sulcus і canalis infraorbitalis
і через canalis infraorbitalis
виходить на лице, де роз-
галужується в шкірі і м'язах вер-
хньої губи, щоки, носа і нижньої
повіки, анастомозуючи з гілками
лицевої артерії; в підочноям-
ковому каналі від неї відходять
передні коміркові артерії (аа. аі-
veolares superiores anteriores)
до верхніх зубів і ясен;
• а. sphenopalatina, клино-під-
• небінна артерія, проникає у по-
рожнину носа через одноймен-
ний отвір і постачає кров сли-
зовій оболонці;
• а. palatina descendens, низхідна
піднебінна артерія, проходить
вниз через великий піднебінний
канал і постачає кров'ю тверде та
м'яке піднебіння; від неї відхо-
дить також артерія крилоподіб-
ного каналу (а. canalis pterygoidei)
до верхньої частини глотки і
слухової труби.
ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, А. CAROTIS INTERNA
Топографія. Внутрішня сонна
артерія починається від загальної
сонної. Спочатку вона лежить ла-
терально від зовнішньої сонної ар-
терії, потім йде медіально від неї
і розташовується попереду попе-
речних відростків шийних хребців,
збоку від глотки. Потім артерія
проходить у порожнину черепа че-
рез сонний канал вискової кістки,
прямуючи в ньому спочатку вгору,
а потім — вперед і медіально. Вий-
шовши з каналу, вона лягає в sulcus
caroticus клиноподібної кістки і
проникає у печеристу пазуху. Тут
внутрішня сонна артерія утворює
S-подібний згин (сифон), а потім
виходить з пазухи, проникає через
тверду мозкову оболонку і розгалу-
жується на кінцеві гілки (рис. 90).
Поділ на частини. В залежності
від розташування внутрівіня сонна
артерія має такі частини:
1) pars cervicalis, шийна час-
тина, тягнеться від початку до вхо-
ду у сонний канал. Ця частина гілок
не дає;
2) pars petrosa, кам'яниста
частина, проходить у сонному ка-
налі і віддає тонкі гілочки у бара-
банну порожнину;
3) pars cavernosa, печериста
частина, лежить у sinus cavernosus,
тут артерія омивається кров'ю
та вкрита ендотелієм ззовні;
4) pars cerebralis, мозкова час-
тина, представляє собою кінцевий
відділ, який розгалужується на гілки.
Очна артерія, а. ophthalmica,
потрапляє в очну ямку через зоро-
вий канал і розташовується спочат-
ку під зоровим нервом, а потім над
ним (рис. 91). В очній ямці артерія
дає такі гілки:
• а. centralis retinae, центральна
артерія сітківки, проходить у
товщі зорового нерва. По нерву
вона прямує до сітківки, входя-
чи в очне яблуко в ділянці диска
зорового нерва. Її розгалуження
у сітківці можна розглянути за
допомогою офтальмоскопа. Ар-
терії сітківки зазнають змін при

багатьох захворюваннях (гіпер-
тонія, діабет та ін.), тому їх до-
слідження має важливе діагнос-
тичне значення;
• аа. ciliares posteriores, задні
війкові артерії, поділяються на
короткі та довгі. Вони йдуть уз-
довж зорового нерва і, проходя-
чи через склеру, розгалужують-
ся у судинній оболонці очного
яблука;
• аа. ciliares anteriores, передні
війкові артерії, входять у очне
яблуко в його передніх відділах
і забезпечують кров'ю склеру та
кон'юнктиву;
• а. lacrimalis, сльозова артерія,
йде в латеральний бік до слізної
залози; її кінцевими гілками є
бічні повікові артерії (аа. раїре-
brales laterales);
• аа. ethmoidales (anteriores et
posteriores), передні та задні
решітчасті артерії, проходять
через відповідні отвори до слизо-
вої оболонки комірок решітчас-
тої кістки і носової порожнини;
від передньої решітчастої артерії
відходить передня оболонна гілка
(r. meningeus anterior);
• а. supraorbitalis, надочноямкова
артерія, виходить через однойменну вирізку (або отвір) в ді-
лянку лоба, де і розгалужується;
• а. supratrochlearis, надблокова
артерія, виходить з очної ямки
через лобову вирізку і розгалу-
жується в м'язах і шкірі лоба.
Крім того, очна артерія дає гілки
до м'язів очного яблука, до верхньої
та нижньої повік (aa.palpebrales
mediales), до носа (а. dorsalis nasi).
Остання анастомозує з а. angularis
із лицевої артерії.
Передня мозкова артерія, а. сег-
ebri anterior, від місця свого почат-
ку йде медіально, потім завертає
назад і проходить над мозолистим
тілом по медіальній поверхні пів-
куль (рис. 92). Права та ліва перед-
ні мозкові артерії на основі мозку
з'єднані коротким анастомозом
(а. communicans anterior, передня
сполучна артерія).
Середня мозкова артерія, а. се-
rebri media, є найбільшою гілкою
внутрішньої сонної артерії. Вона
розгалужується у латеральній бо-
розні півкулі, даючи численні зви-
висті гілки.
Задня сполучна артерія, r. сот-
municans posterior, йде від внут-
рішньої сонної назад і з'єднується
із задньою мозковою артерією із
системи основної артерії (а. basilaris)
(рис. 92).
Передня артерія судинного
сплетіння, а. choroidea anterior,
відходить від внутрішньої сонної
артерії і по ходу зорового трак-
ту йде назад в ділянку латераль-
ної борозни півкулі, де проникає
у нижній ріг бічного шлуночка й
утворює судинні сплетення бічно-
го та третього шлуночків (plexus
choroideus).
ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ, А. SUBCLAVIA
Топографія. Права підключич-
на артерія починається від плечо-
головного стовбура, ліва — від дуги
аорти. Ліва дещо довша від правої
(ліва — 10 см, права — 7 см). Утво-
рюючи дугу, опуклу вгору, артерія
огинає купол плеври і через арег-
tura thoracis superior виходить на
піию, де лежить позаду однойменної
вени, латерально від трахеї і страво-
ходу. Потім підключична артерія
йде у міждрабинчастому просторі,
лягаючи на перше ребро. Вийшов-
ши із простору, вона безпосередньо
продовжується у пахвову артерію,
межею між ними є зовнішній край
першого ребра (рис. 93).
Поділ на частини. На всьо-
му протязі в підключичній артерії
виділяють три частини: 1) до вхо-
ду у міждрабинчастий простір,
2) в міждрабинчастому просторі і
3) після виходу із простору.
Гілки підключичної артерії. Від
першого відділу підключичної ар-
терії відходять такі гілки: хребтова
артерія, внутрішня грудна артерія і
щито-шийний стовбур. Хребтова артерія,
а. vertebralis
Хребтова артерія, а. vertebralis,
є найбільшою гілкою підклю-
чичної артерії.
Топографія. Артерія відходить
від верхньої поверхні підключичної
артерії на рівні VII шийного хреб-
ця, піднімається вгору, входить у
поперечний отвір VI шийного хреб-
ця і далі лежить у каналі, який ут-
ворений отворами у поперечних
відростках шийних хребців. Поряд
з артерією лежить хребтова вена.
Вийшовши з поперечного отвору
1-го шийного хребця, артерія ля-
гає у його sulcus а. vertebralis і
утворює згин (сифон). Потім вона
проходить через задню атланто-
потиличну мембрану і проникає у
порожнину черепа через великий
потиличний отвір. На межі між
мостом і довгастим мозком права та
ліва хребтові артерії з'єднуються по
середній лінії і утворюють велику
основну артерію, а. basilaris.
Поділ на частини. На всьому
протязі у хребтовій артерії виділя-
ють такі чотири частини:
• pars prevertebralis, передхребто-
ва частина, тягнеться від почат-
ку артерії до її входу у попереч-
ний отвір VI шийного хребця.
В цьому відділі нерідко утворю-
ються склеротичні бляшки, які
призводять до порушення кро-
вопостачання головного мозку;
• pars transversaria, поперечна
частина, розташовується у по-
перечних отворах VI-II шийних
хребців. Тут артерія може стис-
катися кістковими розростання-
ми хребців;
• pars atlantica, атлантова час-
тина, проходить через попереч-
ний отвір і борозну атланта. Тут
артерія утворює згини і оточена
підпотиличним венозним спле-
тенням;
• pars intracranialis, внутрішньо-
черепна частина, розташована у
порожнині черепа.
Гілки хребтової артерії:
• rr. spinales, спинномозкові гілки,
відходять у ділянці шиї, через
міжхребцеві отвори проникають
у хребтовий канал і постачають
кров'ю спинний мозок;
• rr. musculares, м'язові гілки,
йдуть до глибоких м'язів шиї;
• а. spinalis anterior, передня спин-
номозкова артерія, відходить у
порожнині черепа. Права та ліва
артерії йдуть медіально, а потім
по середній лінії з'єднуються в
один стовбур, який спускається
по передній серединній щілині
спинного мозку;
• а. spinalis posterior, задня спин-
номозкова артерія, парна, спус-
кається по задній поверхні дов-
гастого і потім — по задньо-біч-
ній борозні спинного мозку.
Спинномозкові артерії (усьо-
го три — дві задні та одна передня)
проходять уздовж спинного мозку
й анастомозують з rr. spinales, які
відходять від хребтових, міжребро-
вих та поперекових артерій, тому їх
стовбури не стають тонкими і вони
існують на всьому протязі спинного
мозку;
• а. сегеЬеШ inferior posterior, за-
дня нижня мозочкова артерія,
йде до нижньої поверхні мозочка
Основна артерія, а. basilaris,
утворюється внаслідок з'єднання
правої і лівої хребтових артерій на
рівні заднього краю моста. Вона ле-
жить у sulcus basilaris посередині
моста. Біля його переднього краю
вона ділиться на дві свої кінцеві гіл-
ки — задні мозкові артерії, аа. сег-
ebri posteriores. Основна артерія
віддає такі гілки:
• а. inferior anterior cerebelli, пе-
редня нижня мозочкова артерія,
йде до нижньої поверхні мозочка;
• а. superior cerebelli, верхня мо-
зочкова артерія, більша від по-
передньої, йде до верхньої по-
верхні мозочка (див. Рис. 92).
• численні гілки до моста (аа. роп-
tis), середнього мозку (аа. mesencephalicae)
і лабіринту внут-
рішнього вуха (а. labyrinthi).
Остання йде через внутрішній
слуховий хід по ходу присінко-
во-завиткового нерва (VIII);
• а. cerebri posterior, задня моз-
кова артерія, йде назад, огинає
ніжку мозку і розгалужується
на нижній поверхні півкулі в ді-
лянці скроневої та потиличної
часток.
Внутрішня грудна артерія,
а. thoracica interna
Топографія. Артерія відходить
від нижньої поверхні підключичної
артерії до входу її у міждрабинчас-
тий простір напроти гирла хребто-
вої артерії. Внутрішня грудна ар-
терія йде вниз по задній поверхні
передньої грудної стінки на 1-2 см
латерально від краю грудини і, до-
сягнувши VII ребра, ділиться на дві
кінцеві гілки: верхню надчеревну
і м'язово-діафрагмову артерії. Від
неї відходять такі гілки:
• а. pericardiacophrenica, осердно-
діафрагмова артерія, відходить
у верхньому відділі, йде по ходу
діафрагмового нерва і віддає гіл-
ки до осердя і плеври, а її кін-
цеві гілки досягають діафрагми.
При розгалуженні в осерді вона
анастомозує своїми дрібними гі-
лочками з вінцевими артеріями.
У зв'язку з цим проводились чис-
ленні марні спроби поліпшити
кровопостачання серця шляхом
перев'язки внутрішньої грудної
артерії нижче відходження від
неї осердно-діафрагмової ар-
терії;
• rr. intercostales anteriores (IVI),
передні міжреброві гілки
(I-VI), йдуть у міжребрових про-
міжках і анастомозують із задні-
ми міжребровими артеріями, які
є гілками грудної аорти;
• а. epigastrica superior, верх-
ня надчеревна артерія, прямує
вниз, проникає у піхву прямого
м'яза живота і в ділянці пупка
анастомозує з нижньою над че-
ревною артерією;
• а. musculophrenica, м'язово-діа-
фрагмова артерія, йде униз і
назад по лінії прикріплення діа-
фрагми, даючи гілки до м'язів
живота, до діафрагми і до між-
ребрових проміжків (VII-XI).
Крім того, внутрішня груд-
на артерія бере участь у крово-
постачанні загруднинної залози
(гг. thymici), м'язів грудної клітки
(rr. perforantes), молочної залози
(rr. mammarii mediales), бронхів
(гг. bronchiales), а також груднини
і клітковини середостіння.
Щито-шийний стовбур,
truncus thyrocervicalis
Щито-шийний стовбур, truncus
thyrocervicalis, відходить біля
медіального краю переднього дра-
бинчастого м'яза. Він має довжину
3-4 мм і розгалужується на декілька
гілок, що розходяться у різні боки:
• а. thyroidea inferior, нижня щи-
топодібна артерія, найбіль-
ша, йде спочатку вгору, потім
медіально і вниз, розташовую-
чись позаду загальної сонної ар-
терії. Від неї відходять гілки до
щитоподібної залози, гортані (а.
laryngea inferior), глотки, стра-
воходу і трахеї;
• а. cervicalis ascendens, висхід-
на шийна артерія, відходить
від стовбура або від нижньої
щитоподібної артерії і прямує
вгору, постачаючи кров'ю гли-
бокі м'язи шиї і спинний мозок
(гг. spinales);
• а. suprascapularis, надлопат-
кова артерія, проходить попе-
реду переднього драбинчастого
м'яза, позаду ключиці і через
вирізку лопатки проникає у
надостьову та підостьову ям-
ки. Вона забезпечує кров'ю м'я-
зи лопатки, анастомозуючи з
а. circumflexa scapulae, і плечо-
вий суглоб;
• а. cervicalis superficialis, повер-
хнева шийна артерія, йде попе-
реду переднього драбинчастого
м'яза вище від попередньої. Вона
проходить у бічну ділянку шиї
і постачає кров м'язам цієї ді-
лянки і м'язам спини; може бути
відсутньою (див. Рис. 93).
Реброво-шийний стовбур,
truncus costocervicalis
Реброво-шийний стовбур, truncus
costocervicalis, відходить від
другого відділу підключичної ар-
терії (у spatium interscalenum). Від
стовбура відходять дві гілки:
• а. cervicalis profunda, глибока
шийна артерія, йде вгору до гли-
боких м'язів шиї;
• а. intercostalis suprema, най-
вища міжреброва артерія, йде
вниз попереду від шийки І ребра,
дає початок І і II заднім міжреб-
ровим артеріям.
Поперечна артерія шиї,
а. transversa colli
Поперечна артерія шиї, а. transversa
colli, відходить від третього
відділу підключичної артерії після
виходу її із міждрабинчастого про-
стору. Вона прямує через плечове
сплетення назад і латерально. Біля
верхнього кута лопатки вона роз-
діляється на дві гілки — висхідну
(r. ascendens), яка розгалужується
в м'язах шиї, і низхідну (r. descendens),
яка проходить по медіальному
краю лопатки вниз до м'язів і шкіри
спини.
КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Протікання крові по судинах го-
ловного мозку має оптимальний ре-
жим, який забезпечує безперервне
поповнення енергетичних затрат
мозку. Маючи масу близько 1400 г
(2% вага тіла), мозок споживає 20%
кисню і 17% глюкози. Проте, мозок
не має запасів кисню, тому припи-
нення його кровопостачання (біль-
ше, ніж на 5 хвилин) призводить до
незворотних ушкоджень нервових
клітин.
Джерелом кровопостачання го-
ловного мозку є 4 великі артерії:
дві внутрішні сонні і дві хребтові,
які проходять у порожнину черепа
через кісткові канали, утворюють
згини (сифони). Ці згини зменшу-
ють пульсову хвилю і сприяють
рівномірному протіканню крові.
Як внутрішні сонні, так і хребтові
артерії проходять через венозні
сплетення. Маючи особливу струк-
туру стінок, ці артерії не лише
транспортують кров до головного
мозку, але й беруть участь у регу-
ляції мозкового кровообігу. Крово-
постачання стовбура мозку та мо-
зочка відбувається, головним чи-
ном, за рахунок системи хребтових
і основної артерій. Півкулі голов-
ного мозку отримують артеріальну
кров з двох систем — системи внут-
рішніх сонних і системи основної
(хребтових) артерій (рис. 92).
Передня мозкова артерія, а. сег-
ebri anterior, відходить від внут-
рішньої сонної артерії. Йде вперед імедіально до середньої лінії, де права та ліва артерії підходять близько
одна до одної і з'єднуються корот-
кою (1-2 мм) передньою сполучною
артерією, а. communicans anterior.
Після цього анастомозу артерії
йдуть паралельно вперед, огина-
ють коліно мозолистого тіла і по
медіальній поверхні півкуль пря-
мують назад до потиличної частки.
Передня мозкова артерія забезпе-
чує кров'ю медіальні ділянки пів-
куль до тім'яно-потиличної бороз-
ни; на верхньо-латеральній поверх-
ні верхню лобову звивину і ділянку
тім'яної частки; на нижній медіаль-
ні відділи очноямкових звивин.
Середня мозкова артерія, а. се-
rebri media, найбільша, відходить
від внутрішньої сонної артерії і ле-
жить в глибині латеральної бороз-
ни півкулі, де ділиться на безліч
звивистих гілок, які постачають
кров'ю більшу частину верхньола-
теральної поверхні півкулі, вклю-
чаючи лобову, тім'яну, скроневу
частки та острівець.
Задня мозкова артерія, а. сег-
ebri posterior, відходить від основ-
ної артерії і є її кінцевою гілкою.
Вона йде назад і вгору, огинає ніж-
ку мозку і розгалужується на ниж-
ній поверхні півкулі. Початковий
відділ артерії з'єднаний із внут-
рішньою сонною артерією за до-
помогою задньої сполучної артерії,
а. communicans posterior (довж.
1-2 см). Задня мозкова артерія
постачає кров'ю нижню поверхню
скроневої частки, а також нижню
та медіальну поверхні потиличної
частки півкулі.
Артеріальне коло мозку, сіг-
culus arteriosus cerebri (Willisii).
На основі головного мозку мозкові
артерії, анастомозуючи між собою,
утворюють артеріальне кільце, яке
з'єднує системи внутрішньої сонної
і основної артерій. За рахунок цих
анастомозів відбувається перероз-
поділ потоку крові і його компенса-
ція при порушеннях кровообігу.
Артеріальне коло має форму
багатокутника й утворене такими
анастомозами:
1) права та ліва передні мозко-
ві артерії з'єднуються між собою за
допомогою передньої сполучної ар-
терії;
2) кожна внутрішня сонна ар-
терія (права і ліва) з'єднуються із
відповідними задніми мозковими
артеріями за допомогою парних
задніх сполучних артерій.
Будова артеріального кола
варіює. Класичний тип трапляєть-
ся в 30-50% випадків, кільце може
бути розімкненим, а в 6-10% випад-
ків відсутня одна із задніх сполуч-
них артерій (див. Рис. 92).
Внутрішньоорганні розгалу-
ження артерій мозку. Мозкові
артерії широко анастомозують на
поверхні півкулі, утворюючи ар-
теріальну сітку. Від сітки у глиби-
ну головного мозку в радіальному
напрямку йдуть внутрішньоорганні
гілки. Вони поділяються на: 1) ко-
роткі кіркові артерії, які розгалужу-
ються у корі півкуль; і 2) довгі моз-
кові гілки, які проникають у білу
речовину. Ядра основи і зоровий
горб одержують гілки (центральні
артерії) з боку основи мозку.
Особливістю внутрішньоорган-
них артерій є дуже мала кількість
анастомозів між ними. Сполучен-
ня басейнів різних артерій відбу-
вається, головним чином, на рівні
капілярів. Останні відрізняються
від капілярів інших органів тим,
що вони не здатні звужуватися і
розширюватися. Навіть після ко-
роткої ішемії відбуваються зміни в
ендотелії капілярів, розвивається
набряк гліальних елементів, внаслі-
док чого протікання крові по мікро-
циркуляторному руслі головного
мозку переривається («феномен
невідновлення протікання крові»
після ішемії).

ПАХВОВА АРТЕРІЯ, А. AXILLARIS
Топографія. Пахвова артерія є
прямим продовженням підключич-
ної артерії і безпосередньо продов-
жується у плечову артерію (рис. 93).
Верхньою межею пахвової артерії
служить зовнішній край 1-го реб-
ра, нижньою — нижні краї великого
грудного м'яза (спереду) і найшир-
шого м'яза спини (ззаду). Артерія
лежить у пахвовій порожнині, де
йде зверху вниз, розташовуючись
позаду і латерально від одноймен-
ної вени. Пахвова артерія оточена
з трьох боків (медіально, латераль-
но і ззаду) пучками плечового спле-
тення. На всьому протязі, відповід-
но до трьох трикутників передньої
стінки пахвової порожнини, ар-
терію поділяють на три відділи.
В trigonum clavipectorale від па-
хвової артерії відходять такі гілки:
• а. thoracica superior, верхня
грудна артерія, представляє со-
бою невелику гілку, яка йде до
міжребрових м'язів І і II міжреб-
рових просторів.
• а. thoracoacromialis, грудо-над-
плечова артерія, віддає гілки до
акроміона (г. acromialis), дельто-
подібного (r. deltoideus) і вели-
кого грудного (rr. pectorales)
м'язів.
В trigonum pectorale відходить
одна гілка:
• а. thoracica lateralis, бічна груд-
на артерія, перехрещує спереду
пахвову вену і тягнеться вниз по
передньому зубчастому м'язу,
який і постачає кров'ю. Крім
того, вона віддає гілки до грудної
залози (rr. mammarii laterales).
В trigonum subpectorale відхо-
дять такі гілки:
• а. subscapularis, підлопаткова
артерія, є найбільшою гілкою
пахвової артерії. Вона йде по
нижньому краю підлопаткового
м'яза вниз і розділяється на дві
кінцеві гілки:
а) а. thoracodorsalis, грудо-спинна
артерія, продовжує хід уздовж
нижнього краю підлопаткового
м'яза і постачає кров'ю м'язи ло-
патки, найширший м'яз спини і
передній зубчастий м'яз;
б) а. circumflexa scapulae, огиналь-
на артерія лопатки, утворює ду-
гу і через foramen trilaterum йде
на задню поверхню лопатки, де
забезпечує м'язи кров'ю та анас-
томозує з а. suprascapularis (із
системи підключичної артерії);
• а. circumflexa humeri anterior,
передня огинальна артерія пле-
ча, вона невелика, огинає спереду
хірургічну шийку плечової кістки;
• а. circumflexa humeri posterior__
задня огинальна артерія плеча,
значно товща від передньої, про-
ходить через foramen quadrilaterum
разом із пахвовим нервом,
огинає хірургічну шийку плечо-
вої кістки ззаду і розгалужується
у дельтоподібному м'язі; анасто-
мозує з передньою такою ж ар-
терією. Обидві огинальні артерії
постачають кров'ю навколишні
м'язи і плечовий суглоб. ПЛЕЧОВА АРТЕРІЯ, А. BRACHIALIS
Топографія. Плечова артерія
представляє собою пряме продов-
ження пахвової артерії. Вона йде
по sulcus bicipitalis medialis і вхо-
дить до складу головного судин-
но-нервового пучка плеча (разом
з однойменними венами, середин-
ним і ліктьовим нервами). В ділян-
ці ліктьової ямки, під aponeurosis
bicipitalis артерія ділиться на дві
кінцеві гілки — ліктьову і проме-
неву артерії. Найбільшою гілкою
плечової артерії є глибока артерія
плеча (рис. 94).
Глибока артерія плеча, а. profunda
brachii, починається від верхньо-
го відділу плечової артерії, йде косо
вниз і назад, входить у канал проме-
невого нерва, де лежить разом з про-
меневим нервом. Вона віддає чис-
ленні м'язові гілки до триголового
м'яза плеча і ділиться на такі гілки:
• а. collateralis media, середня об-
хідна артерія, є продовженням
глибокої артерії плеча; вона пря-
мує вниз і у товщі триголового
м'яза плеча, позаду від бічно-
го надвиростка плечової кіст-
ки, анастомозує з а. interossea
recurrens;
• а. collateralis radialis, променева
обхідна артерія, йде вниз і по-
переду від бічного надвиростка
плечової кістки анастомозує з
а. recurrens radialis;
• аа. nutriciae humeri, живильні
артерії плеча, йдуть через жи-
вильний отвір у плечову кістку.
Ліктьові обхідні артерії відхо-
дять від плечової артерії на меді-
альній поверхні плеча:
• а. collateralis ulnaris superior,
верхня ліктьова обхідна артерія,
починається від плечової артерії
на рівні середньої третини пле-
ча і тягнеться вниз і назад по
ходу ліктьового нерва. В ділян-
ці sulcus ulnaris плечової кіст-
ки вона анастомозує із задньою
гілкою а. recurrens ulnaris;
• collateralis ulnaris inferior, ниж-
ня ліктьова обхідна артерія, від-
ходить від плечової артерії над
присереднім надвиростком пле-
чової кістки, йде вниз і вперед,
анастомозуючи з передньою гіл-
кою а. recurrens ulnaris.
Ліктьові обхідні артерії постача-
ють кров'ю м'язи плеча та ліктьовий
суглоб і беруть участь в утворенні
навколо нього артеріальної сітки.
Крім того, плечова артерія віддає
декілька великих м'язових гілок
(rr. musculares) до м'язів плеча.
Практичні зауваження
Глибока артерія плеча і ліктьові
обхідні артерії можуть забезпечити
обхідне кровопостачання верхньої
кінцівки після перев'язки плечової
артерії нижче місця відходження
глибокої артерії плеча. Перев'язка
вище останньої приводить до не-
крозу кінцівки.
ПРОМЕНЕВА АРТЕРІЯ, А. RADIALIS
Топографія. Променева артерія
йде вниз по променевій борозні пе-
редпліччя разом з однойменними
венами і поверхневою гілкою про-
меневого нерва, віддаючи численні
м'язові гілки до навколишніх м'язів.
У нижньому відділі передпліччя
артерія лежить поверхнево під фас-
цією і шкірою (рис. 95). Тут прощу-
пують пульс, притискаючи артерію
до променевої кістки. Потім вона
відхиляється латерально, прохо-
дить в «анатомічну табакерку» під
сухожилками, які йдуть до велико-
го пальця, і виходить на тил кисті.
Далі променева артерія проходить
крізь м'язи 1-го міжкісткового про-
міжку, йде глибоко на долоню, де під
сухожилками м'язів-згиначів паль-
ців утворює глибоку долонну дугу.
На передпліччі променева ар-
терія, крім численних м'язових гі-
лок, дає такі гілки:
• а. recurrens radialis, променева
поворотна артерія, відходить
від початкового відділу проме-
невої, йде вгору і латерально, і
у ліктьовій ямці анастомозує з
а. collateralis radialis (від глибо-
кої артерії плеча);
• г. palmaris superficialis, повер-
хнева долонна гілка, — це тонка
непостійна гілка, яка відходить у
ділянці шилоподібного відрост-
ка променевої кістки, йде повер-
хнево і на долоні з'єднується з
ліктьовою артерією, утворюючи
поверхневу долонну дугу.
• г. carpalis palmaris, долонна
зап'ясткова гілка, відходить від
променевої артерії в дисталь-
ному відділі передпліччя, про-
ходить медіально, анастомозує
з однойменною гілкою ліктьо-
вої артерії, утворюючи долонну
зап'ясткову сітку;
• r. carpalis dorsalis, тильна зап'я-
- сткова гілка, відходить від про-
меневої артерії в ділянку «анато-
мічної табакерки», йде медіально
і бере участь в утворенні тильної
зап'ясткової сітки;
Тильна зап'ясткова сітка, rete
carpale dorsale, розташована на тилі
зап'ястка під сухожилками м'язів.
Від променевої артерії до сітки під-
ходить тильна зап'ясткова гілка,
r. carpalis dorsalis. Крім цього, в ут-
воренні сітки беруть участь тильна
зап'ясткова гілка ліктьової артерії
і кінцеві відділи міжкісткових ар-
терій. Із сітки виходять тильні
п'ясткові артерії, аа. metacarpales
dorsales, які йдуть по міжкісткових
проміжках до пальців, де діляться
на тонкі тильні пальцеві артерії,
аа. digitales dorsales.
На долонній поверхні кисті про-
менева артерія віддає головну ар-
терію великого пальця, а. princeps
pollicis, яка проходить по першому
міжкістковому проміжку. Ця арте-
рія ділиться на власні долонні паль-
цеві артерії до обох боків великого
пальця і до променевого боку вказів-
ного пальця (а. radialis indicis).
На тильній поверхні кисті від
променевої артерії відходить перша
тильна.п'ясткова артерія, а. metacarpalis
dorsalis, яка віддає гілки
до латеральної сторони І пальця і
суміжних сторін І і II пальців.
Глибока долонна дуга, arcus palmaris
profundus, утворена анасто-
мозом кінцевого відділу промене-
вої артерії з r. palmaris profundus
ліктьової артерії (рис. 96). Дуга
розташована глибоко під сухо-
жилками м'язів-згиначів пальців
на основах п'ясткових кісток. Від
глибокої артеріальної дуги відхо-
дять три долонні п'ясткові артерії,
аа. metacarpales palmares. Вони
йдуть по міжкісткових м'язах і біля
основ пальців з'єднуються з загаль-
ними долонними пальцевими ар-
теріями. Крім того, за допомогою
пронизних гілок (rr. perforantes)
вони з'єднуються з тильними
п'ястковими артеріями.
ЛІКТЬОВА АРТЕРІЯ, A. ULNARIS
Топографія. Ліктьова артерія
є більшою кінцевою гілкою пле-
чової, йде косо у медіальному на-
прямку, пронизує круглий м'яз-
привертач і дещо нижче середини
передпліччя входить у ліктьову
борозну, по якій разом з ліктьовим
нервом спускається до променево-
зап'ясткового суглоба, далі артерія
проходить через retinaculum mm.
flexorum на долоню, розташовую-
чись латерально від горохоподібної
кістки. Пройшовши до середини
долоні, ліктьова артерія круто по-
вертає вбік і утворює поверхневу
долонну дуту.
На передпліччі ліктьова артерія
дає такі гілки:

• а. recurrens ulnaris, ліктьова по-
воротна артерія, відходить на
початку ліктьової артерії, повер-
тає вгору і ділиться на передню
(г. anterior) та задню (r. posterior)
гілки, які анастомозують із
верхньою та нижньою ліктьови-
ми обхідними артеріями;
• а. interossea communis, загальна
міжкісткова артерія, коротка,
але велика гілка, вона відходить
на початку ліктьової артерії і ді-
литься на передню та задню між-
кісткові артерії:
а) а. interossea anterior, перед-
ня міжкісткова артерія, йде по
передній поверхні міжкістко-
вої перетинки, пронизує її над
квадратним м'язом-привертачем
і закінчується у тильній сітці
зап'ястка; до виходу на тил кисті
вона віддає долонну зап'ясткову
гілку;
б) а. interossea posterior, задня
міжкісткова артерія, відразу
після свого початку проходить
через міжкісткову перетинку на
її тильну поверхню, по якій іде
вниз і закінчується у тильній сіт-
ці зап'ястка. Біля свого початку
задня міжкісткова артерія віддає
міжкісткову поворотну арте-
рію, а. interossea recurrens, яка
в ділянці ліктьового суглоба
анастомозує з а. collateralis media
(з глибокої артерії плеча).
Долонна зап'ясткова сітка, rete
carpi palmare, розташована глибо-
ко на передній поверхні промене-
во-зап'ясткового суглоба і зап'яст-
ка. Від ліктьової артерії до сітки
підходить долонна зап'ясткова гіл-
ка, r. carpalis palmaris. Крім того,
в утворенні сітки беруть участь до-
лонні зап'ясткові гілки променевої
і передньої міжкісткової артерій.
Долонна зап'ясткова сітка анасто-
мозує з глибокою долонною дугою
(рис. 97).
На кисті ліктьова артерія віддає
глибоку долонну гілку, r. palmaris
profundus, яка відходить на рівні
горохоподібної кістки, пронизує
м'язи мізинця і під гачком гачку-
ватої кістки йде глибоко під су-
хожилки м'язів-згиначів пальців.
Тут, повертаючи латерально, вона
з'єднується з променевою артерією,
утворюючи глибоку долонну дугу
Поверхнева долонна дуга, arcus
palmaris superficialis, розташована
під долонним апоневрозом на су-
хожилках м'язів-згиначів пальців.
Дуга утворена за рахунок з'єднання
кінцевого відділу ліктьової артерії
з невеликою гілкою променевої ар
терії (r. palmaris superficialis), яка
може бути відсутньою. В таких ви
падках поверхнева долонна дуга не
замкнута. Від дуги відходять за-
гальні долонні пальцеві артерії, аа.digitales palmares communes, які
прямують уздовж червоподібних
м'язів до основ пальців, де кожна з
них ділиться на дві власні долонні
пальцеві артерії, аа. digitales palmares
ргоргіі (всього 6). Вони про-
ходять по обернених один до одного
боках II-V пальців. Така ж артерія
для ліктьового боку мізинця від-
ходить безпосередньо від ліктьової
артерії

ГРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ, PARS THORACICA AORTAE
Топографія. Грудна частина
аорти є продовженням дуги аорти,
вона розташована у задньому сере
достінні і йде уздовж хребта. Разом
з аортою тут розміщений стравохід,
по відношенню до якого аорта у
верхньому відділі середостіння ле
жить зліва, а у нижньому — поза-
ду від нього. Через hiatus aorticus
діафрагми аорта проходить у черевну порожнину. Уздовж аорти розта-
шовуються грудна протока (спра-
ва), непарна та півнепарна вени,
лівий симпатичний стовбур. Гілки
грудної частини аорти поділяють на
парієтальні та вісцеральні 
Парієтальні гілки. До них на-
лежать задні міжреброві і верхні
діафрагмові артерії:
• аа. intercostales posteriores,
задні міжреброві артерії (10 пар),
йдуть у ИІ-ХІ міжребрових про-
міжках. Нижче XII ребра розта-
шовується підреброва артерія,
а. subcostalis. Праві артерії дов-
ші від лівих і проходять попе-
реду від хребта. У міжребрових
проміжках артерії йдуть спочат-
ку під плеврою, потім між зов-
нішніми і внутрішніми міжреб-
ровими м'язами по sulcus costae,
яка розташована на нижньому
краї кожного ребра. Прямуючи
вперед, задні міжреброві артерії
анастомозують із передніми
міжребровими артеріями, які
є гілками внутрішньої грудної
артерії. Міжреброві артерії пос-
тачають кров'ю стінки грудної
порожнини і живота. Кожна
задня міжреброва артерія біля
свого початку віддає дорсальну
гілку, r. dorsalis, яка прямує в
ділянку спини і забезпечує тут
кров'ю м'язи та шкіру спини, а
також спинний мозок, до якого
через міжхребцевий отвір йде
r. spinalis;
• аа. phrenicae superiores, верхні
діафрагмові артерії, відходять
у нижньому відділі аорти і роз-
галужуються у поперековій час-
тині діафрагми.
Вісцеральні гілки йдуть до внут-
рішніх органів:
• гг. bronchiales, бронхові гілки,
по ходу бронхів входять у легені
і є для них трофічними судина-
ми. Як правило, є по дві артерії
для кожного бронха (всього 4),
але може бути одна справа і дві
зліва, або навпаки. Бронхіальні
гілки анастомозують з гілками
легеневої артерії.
• rr. oesophageales, стравохід-
ні гілки (4-6), відходять від пе-
редньої поверхні аорти. Верхні
стравохідні артерії анастомозу-
ють уздовж стравоходу з ниж-
ньою щитоподібною артерією,
нижні — з лівою вілунковою ар-
терією;
• гг. pericardiaci, осердні гілки,
прямують до задньої поверхні
осердя, вони дрібні;
• rr. mediastinales, середостінні
гілки, дрібні гілочки, які йдуть до
клітковини середостіння.
 

Категорія: 1 | Додав: АДМІН | Теги: шпаргалка, модуль4 шпора анатомія частина друг
Переглядів: 252 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Імя*:
Код *:
div id="footer">Copyright MyCorp © 2016 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz