ІІ. Препарати, що покращують жовчовиділення

2.1.       Холекінетики (підвищують тонус та скоротливість жовчного міхура, паралельно включаючи механізми розслаблення (розкриття) сфінктера Одді). Це засоби синтетичного та рослинного походження, деякі мінеральні води:

Примітка: 1.  Рослинні препарати здійснюють холекінетичну дію за рахунок вмісту окремих     алкалоїдних речовин (барбарису, дим’янки тощо) або жирних олій.

                    2. Жирна оливкова олія входить до складу деяких засобів поєднаної дії жовчовиділення (ровахол, оліметин) та комплексних жовчогінних препаратів (холагол).

2.2.       Холелітики (холеспазмолітики) – препарати, що сприяють розслабленню тонусу жовчних шляхів. Зрозуміло, що жовчогінними засобами дані препарати будуть лише у випадку гіпертонусу в біліарній системі.

а)         Периферичні М-холіноблокатори:

• М₁М₂-холіноблокатори:
  • платифілін 1 мл 0,2% розчину підшкірно 1–2 рази в день;
  • бускопан перорально по 1–2 драже (10–20 мг) 3 рази в день за 20 хвилин до їди або по 1–2 мл (20–40 мг) підшкірно, в/м чи в/в або в ректальних свічках по 10 мг.
• М₁-холіноблокатори:
  • гастроцепін (пірензепін) 0,05 г ´ 2–3 р/день.

б)         Міотропні спазмолітики:

• папаверин 2 мл 2% розчину в/м;
• но-шпа 2 мл 2% розчину в/м 2 рази в день;
• спазмомен по 1 таблетці (40 мг) 3 рази в день.

в)         гімекромон (одестан) – таблетки по 200 мг №50. Спазмолітична дія на жовчні шляхи та сфінктер Одді. водночас має холеретичну дію та зменшує явища дисхолії. По 1–2 таблетки 3 рази на день до їжі.

г)         Антагоністи Са-каналів:

• дицетель (пінаверіум-бромід) – більш селективний з антагоністів Са для травного тракту – по 50 мг (1 табл.) ´ 3–4 рази в день.

д)         Еуфілін – має виражений спазмолітичний ефект при спазмі сфінктера Одді: 10 мл 2,4% розчину еуфіліну в 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в струменево повільно. Особливо показаний еуфілін при супутній обструктивній патології бронхіального дерева.

г)         Нітрати – мають аналогічний спазмолітичний ефект щодо сфінктера Одді:

• нітрогліцерин 0,0005 г під язик при сильних болях;
• нітросорбід 10–20 мг ´ 4 рази в день.

ж)        Препарати – холеспазмолітики рослинного походження. Це засоби, що містять ефірні олії або окремі терпени з цих олій ряду рослин. Вони мають також легку холеретичну та антимікробну дію, деякі з них м’яко діють заспокійливо та знеболюють сечовиділення.

Нітрати та антагоністи Са-каналів особливо доцільно призначати хворим з супутньою кардіальною патологією (ІХС, артеріальна гіпертензія).

Вище перераховані препарати мають спазмолітичну дію, що полегшує відток жовчі і купірує больовий синдром при гіпертонічно-гіперкінетичних дискінезіях жовчовивідних шляхів.

2.3.   Препарати поєднаної (модуляторної) дії на жовчовиділення.

А.   Рослинного походження. Це засоби, що за рахунок поєднання діючих компонентнів покращують холекінез жовчного міхура та проток з одночасною спазмолітичною дією на клапанний апарат біліарної системи. Легкий стимулюючий вплив на холерез, сечовиділення, м’яка антимікробна дія.

В.   Синтетичні препарати – регулятори моторики і тонусу біліарної системи. Це – так звані прокінетики (пропульсивні засоби), що діють також по ходу ШКТ на панкреатичну протоку.

• домперидон (мотіліум) – по 1–2 таблетки (10–20 мг) 3 рази на день за 10–30 хвилин до їжі;
• метоклопрамід (церукал, реглан, паспертин) – по 1–2 таблетки (10–20 мг) 3 рази на день.

Домперидон та метоклопрамід у біліарній системі переважно впливають лише на тонус сфінктера Одді.

• мосаприд (мосид МТ) – по 1 таблетці (10 мг) 3–4 рази на день за 15–30 хвилин до їжі;
• тримебутин (дебридат) – по 100–200 мл (в таблетках або емульсії) 3 рази в день за 15–30 хвилин до їжі.

Мосаприд та тримебутин діють регулююче на всі ланки біліарної системи.

ІІІ.   Комплексні жовчогінні препарати (препарати комплексної дії на жовчоутворення та жовчовиділення).

Це – засоби рослинного генезу, що комбінують у собі добуті з різних рослин ефірні та жирні олії, гіркі глікозиди з коренів та квітів, алкалоїди тощо. Вони, як правило, мають певний позитивний вплив і на інші ланки травного процесу та на інші органи травлення.

Тактика застосування жовчогінних препаратів

Вибір раціонального жовчогінного препарату залежить від типу дискінезії (гіпо- чи гіпертонус, гіпо- чи гіперкінез).

Вибір жовчогінних препаратів в залежності від характеру порушень в жовчовидільній системі

Гепатопротектори (ГП).

ГП за хімічним складом і походженням діляться на:

1. ГП з вмістом біофлавоноїдів (рослинного генезу):

а) з розторопші плямистої (чортополоха): карсил, дарсіл, гепарсил, силібор, легалон, силегон;   гепабене, гепатофальк планта;

б) з артишока польового: хофітол, екстракт артишоку-Здоров’я, артіхол;

в) з диких зернових: протефлазид;

г) з вільхи клейкої: альтан;

д) з трави гороху посівного: пефламін.

2. ГП з вмістом ароматичних гіркот (рослинного генезу):

 з кореня куркуми – фебіхол, соларен, з кореня кульбаби –денделайн

3. ГП з вмістом т. зв. есенціальних фосфоліпідів (рослинного і тваринного генезу):

ессенціале Н, вессел форте, ліволін, лівенціале, ліпін, лецитин.

4. Полікомпонентні рослинні ГП:

гепабене (розторопша + куркума), курепар (артишок + парагвайський нирковий чай + філлантус), гепафіл (філлантус + куркума), гепатофальк планта (артишок + куркума + чистотіл), антеміс (розторопша + обліпиха + кульбаба + ромашка  римська).

5. Препарати, що містять природні амінокислоти та їх похідні (різного генезу):

а) моно- чи дикомпонентні: глутаргін, цитраргінін, гепа-мерц, орніцетил, ліпоєва кислота (берлітіон, діаліпон, тіогамма, тіоктацид), фолієва кислота, метіонін, гептрал (адеметіонін), бетаїну цитрат, глутаксим;

б)полікомпонентні  (поліамінокислотні) препарати: інфезол, гепастерил, поліамін, вамін, аміносол та ін.

6. Препарати з вмістом жовчних кислот (тваринного генезу):

урсофальк, урсохол, урсосан.

7.  ГП тваринного генезу, що містять органні та тканинні екстракти:

ербісол, протозан, полізим; сирепар, вітогепат.

8. Синтетичні препарати  з вмістом комплексоутворюючих речовин: тіотриазолін, антраль.

9. ГП комплексного складу та різного генезу:

ліолів (ліпін + антраль); гомеопатичні препарати (гепар композитум, галстена); гепадиф (екстракт печінки + карнітин + вітаміни + аденозин); холівер (артишок + куркума + медична жовч).

 Препарати рослинного походження:

Фітопрепарати  мають наступні переваги:

• поєднують широту терапевтичної дії і відносно нешкідливі , показані при хронічних захворюваннях, на які страждає близько 40% населення;
• здійснюють природню, “м’яку” дію, завдяки наявності біологічно активних речовин  - біогенних амінів і вуглеводів, біофлавоноїдів, терпеноїдів, вітамінів, мікроелементів, які забезпечують антиоксидантний та імуностимулюючий ефект;
• наявність значного асортименту дозволяє індивідуалізувати терапію;
• мають багату фармакодинаміку (антисептична, протизапальна, спазмолітична, антиоксидантна дія);
• впливають на декілька патогенетичних ланок захворювання;
• можуть бути використані в педіатрії і в геріатрії;
• нетоксичні і добре переносяться хворими;
• мають більш вузький діапазон протипоказань;
• викликають алергічні реакції , як побічну дію,  лише при індивідуальній чутливості до їх компонентів;
• відрізняються  вигідними фармакоекономічними характеристиками (відношення вартості  курсу лікування до ефективності);
•  на розробку фітопрепарату потрібно значно менше фінансових коштів, ніж на  створення нових синтетичних ліків.

Чортополох плямистий:

Містить групу флавоноїдних з’єднань, що дістали назву силімарин.

Механізм дії силімарину :

1. мембраностабілізатор;
2. антиоксидант;
3. метаболіт.

Препарати чортополоху плямистого показані і при цирозі печінки вірусної етіології, при якому етіотропна терапія інтерфероном вже не може бути проведена. У таких пацієнтів підтримуюча терапія силімарином покращує фізичний стан і показники функціональних печінкових проб.

Препарат хофітол представляє собою очищений сухий екстракт соку свіжого листя артишоку польового. Він володіє гіпохолестеринемічною, холеретичною, гепатопротекторною, антиоксидантною, дезінтоксикаційною та діуретичною дією.

 Полікомпонентні рослинні препарати.

Активізують функціонування видільних систем, впливаючи на весь організм:

Діапазон дії:

• жовчогінна;
• гепатопротекторна;
• антиоксидантна;
• дезінтоксикаційна;
• послаблююча;
• сечогінна.

Комбінований препарат гепабене  містить комбінацію екстрактів плодів чортополоху п’ятнистого  і дим’янки лікарської, володіє  жовчогінною та холеспазмолітичною дією, нормалізує виділення жовчі і знижує тонус сфінктера загального жовчного протоку.

Гепатофальк планта містить екстракти 3 рослин. Екстракт із плодів чортополоху плямистого застосовується для підтримуючої терапії при хронічних гепатитах різної етіології і при цирозах печінки. Екстракт із трави і кореня чистотілу великого ( містить алкалоїд хелідонін ) має анальгетичний (папавериноподібний)  і спазмолітичний ефект. Застосовується для купірування болей переймоподібного характеру  у хворих із захворюваннями жовчовивідних шляхів і травного тракту. Ефективний при дискінезіях    жовчовивідної системи , хронічному холециститі, ПХЕС, біліарній диспепсії. Екстракт із кореневища куркуми (містить куркумін і ефірні масла) володіє холеретичною і холекінетичною дією  і застосовується при диспепсичних розладах. Крім того, відмічені протизапальний ефект екстракту і бактерицидна активність по відношенню до золотистого стафілокока, сальмонели і мікобактерії туберкульозу.  Ефективний при хронічних захворюваннях жовчного міхура і жовчовивідних шляхів.

 Фосфоліпідні і ліпосомальні препарати.

 Препарати, що містять фосфоліпіди, є патогенетичними засобами в лікуванні хворих із пошкодженням печінки – вони стабілізують структуру і функціональні властивості мембран гепатоцитів

Есенціальні фосфоліпіди, або субстанція ЕФЛ (препарати есенціале Н, ессел форте, ліволін) –  високо очищений екстракт із бобів сої і містить в основному молекули фосфатидилхоліна з високою концентрацією поліненасичених жирних кислот – лінолевої, ліноленової, олеїнової.

 Ліпін – препарат природнього походження, представляє собою ліофілізований яєчний фосфатидилхолін в ліпосомальній формі. Ліпін – має антигіпоксичниу, детоксикуючу, кардіопротекторну, протизапальну та гепатозахисну дію. Рекомендується як  коректор  функцій печінки та органів травного тракту, а також використовується в пульмонології, кардіології, реанімації.

Ліолів – використовується при гострому та хронічному токсичному ураженні печінки – послаблює дію гепатотоксинів, активізує репаративні процеси в гепатоцитах. Поряд із гепатозахисним ефектом проявляє виражену пролонговану протизапальну дію.

 Препарати, що містять природні амінокислоти.

Гептрал (адеметіонін) – відноситься до групи гепатопротекторів із антидепресивною активністю. Його рекомендують призначати при внутріпечінкових холестазах, при ураженні печінки різного генезу  - токсичних, вірусних, лікарських, при цирозі печінки, при депресивних синдромах, а також при абстинентному синдромі.

Цитраргінін – препарат, що містить 2 амінокислоти природнього походження.  Аргінін приймає участь в синтезі білка, амінокислот і їх похідних , а також у циклі утворення сечовини. Наявність амінокислоти аргінін дозволяє використовувати препарат  при токсичному ураженні печінки  - медикаментозному, алкогольному, променевому, а також у період видужання після гострого вірусного гепатиту.

Бетаїн  (препарат цитрат бетаїну) – володіє ліпотропною дією , стимулює печінкову діяльність ; ефективний при диспепсії, жировій інфільтрації печінки, хронічному токсичному гепатиті алкогольної етіології як допоміжний засіб при помірно виражених гіпертригліцеридеміях.

Орнітин (препарат – Гепа - Мерц) – амінокислота , що утворюється при гідролізі аргініна, важливий проміжний продукт в циклі сечовини. Ефективний при захворюваннях печінки, що супроводжуються гіперамоніемією, - гепатиті, цирозі печінки, печінковій комі, печінковій енцефалопатії, алкогольному ураженні печінки, так як понижує концентрацію аміаку в плазмі крові і сприяє нормалізації кислотно – лужної рівноваги.

Метіонін – донор метальної групи, приймає участь в процесі метилування, має ліпотропну дію , нормалізує синтез фосфоліпідів і холіну.

Ефективний при цирозі печінки, хронічному токсичному гепатиті, дистрофії, білковій недостатності.

Синтетичні препарати.

Тіотриазолін – синтетичний кардіо- і гепатопротектор, фармакологічні властивості якого обумовлені мембраностабілізуючим, протиішемічним та імуномодулюючим ефектом. Попереджує пошкодження і загибель гепатоцитів , зменшує ступінь жирової інфільтрації, активізує процеси репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний і пігментний обмін. Прискорює синтез і виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад. Активізує антиоксидантну систему і гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарду, стабілізує і зменшує розміри зони некрозу і ішемії міокарду.

 Препарати, що містять жовчні кислоти.

Урсодезоксихолева кислота (УДХК, урсофальк)  відноситься до гідрофільних жовчних кислот і є препаратом вибору при лікуванні хворих з первинним біліарним цирозом.

 Препарати тваринного походження.

Сирепар, вітогепат – зараз застосовуються рідше. Препарат гепадиф – містить екстракт печінки великої рогатої худоби та комплекс вітамінів.

Характеристика гепатопротекторів

Тести до теми: Лікування основних симптомів і синдромів в гастроентерології

1. Яку процедуру  немає сенсу проводити при метеоризмі?

А. Промивання шлунку

В. Введення газовідвідної трубки

С. Обмеження вживання в їжу продуктів, які містять багато клітковини і крохмалю

Д. Приймання всередину активованого вугілля

Е. Приймання вітрогінних лікарських трав

2. Жінка, 41 року, протягом 8 років хворіє на хронічний холецистит. Турбує майже постійний монотонний ниючий біль або відчуття тяжкості у правому підребер’ї, відчуття гіркоти у роті зранку, закреп. Під час пальпації живота відмічається незначна болючість у точці проекції жовчного міхура. Об’єм міхура після жовчогінного сніданку зменшився лише на 15% (за даними УЗД). Призначення яких лікарських засобів найбільш доцільне?

А. Міотропних спазмолітиків.

В. Периферійних М - холінолітиків.

С. Холекінетиків.

Д. Ненаркотичних анальгетиків.

Е. Холеретиків.

3. Хворий, 32 років, на хронічний вірусний гепатит скаржиться на тупий, ниючий біль в правому підребер’ї, нудоту, сухість. Розмір печінки за Курловим - 13 - 12 - 11 см, селезінка збільшена на 2 см. АсАТ - 3,2 мкмоль/(год •л). Серологічне дослідження: НВеАg, висока концентрація ДНК-HBV. Який з наведених нижче лікарських засобів є препаратом вибору в лікуванні даного хворого?

А. Арабінозиду монофосфат.

В. Ацикловір.

С. Ремантадин.

Д. α - Інтерферон.

Е. Есенціале форте.

4. У юнака, 18 років, вперше діагностовано виразку цибулини дванадцятипалої кишки. Тест на Helicobacter pylori - позитивний, рН шлункового соку - 1,0. Яка схема лікування є найбільш доцільною в даному випадку?

А. Денол + трихопол.

В. Квамател + амоксацилін.

С. Гастростат + омепразол.

Д. Омепразол + оксацилін.

Е. Де-нол + циметидин.

5. Чоловік 52 років знаходився на лікуванні у стаціонарі по поводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, важкого перебігу, фаза загострення, ускладненої кровотечею. Який препарат доцільно використовувати для вторинної профілактики рецидивів після виписки хворого з стаціонару?

А. Солкосерил.

В. Платифілін.

С. Адмагель.

Д. Ранітидин.

Е. Де-нол.

6. У жінки, 42 років, що протягом 5 років хворіє на неспецифічний виразковий коліт, під час ректороманоскопії виявлено виражений запальний процес в нижніх відділах кишечника, псевдополіпозні зміни слизової оболонки. У крові: ер. - 3,0 •10¹²/л, л. - 9, 8•10⁹/л,  ШОЕ - 52 мм/год. Який препарат є патогенетичним при даній хворобі?

А. Креон.

В. Сульфосалазин.

С. Вікасол.

Д. Лінекс.

Е. Мотиліум.

7. Хвора, 35 років, прокинулася вночі від  раптового, різкого болю в правому підребер’ї, що іррадіював у праву лопатку. Біль супроводжувався нудотою та повторним блюванням. Симптоми Кера та Мерфі позитивні. Що з перерахованого є найбільш ефективним для купірування нападу?

А. Анестезин.

В. Морфін.

С. Атропін.

Д. Метоклопрамід.

Е. Папаверин.

8. Чоловік, 20 років, скаржиться на пекучий стисний біль у надчеревній ділянці, печію, відрижку кислим. Об’єктивно:стан задовільний. Під час пальпації визначається болючість в надчеревній ділянці.ФГДС з морфологією біоптатів патології з боку слизової оболонки не виявила. Призначення якого препарату буде найбільш ефективним для курсового лікування виявлених симптомів?

А. Гастроцепіну.

В. Альмагелю.

С. Де - нолу.

Д. Омепразолу.

Е. Метоклопраміду.

9. 40- річний чоловік хворіє на аутоімунний гепатит. Під час обстеження виявлено співвідношення А/Г - 0,8. У крові: білірубін - 42 мкмоль/л, АсАТ -

1, 8 ммоль/год •л, АлАТ - 2, 3 ммоль/ год •л. Що із перерахованого є найбільш ефективним?

А. Глюкокортикоїди, цитостатики.

В. Антибактеріальні засоби.

С. Гепатопротектори.

Д. Противовірусні препарати.

Е. Гемосорбція, вітамінотерапія.

10. Хвора, 36 років, скаржиться на загальну слабкість, збудливість, тяжкість у правому підребер’ї, субфебрилітет. 4 роки тому перехворіла на вірусний гепатит. Зазначені скарги поступово наростали протягом останніх 3 місяців. Об’єктивно: печінка виступає на 3 см з-під краю ребрової дуги. Лабораторно: загальний білірубін - 64, 5 мкмоль/л, прямий - 22, 7мкмоль/л, γ-глобуліни - 31%, АсАТ -1, 42 ммоль/год •л, АлАТ - 1, 96 ммоль/ год •л. Виявлено ознаки активної реплікації вірусу (НВеАg - позитивна реакція). Який з препаратів для етіотропного лікування найбільш ефективний?

А. Есенціале - форте.

В. Карсил.

С. Левамізол.

Д. Преднізолон.

Е.α - інтерферон.

11. Хворий 35 років, водій, хворіє на ви­разкову хворобу дванадцятипалої ки­шки із значно підвищеною секретор­ною та кислотоутворюючою функці­єю шлунку протягом 2 років. Після лі­кування в стаціонарі виписаний у за­довільному стані. Який препарат слід рекомендувати хворому з профілакти­чною метою для регулярного амбулаторного при­ймання?

A. Трихопол

B.  Но-шпу

C.  Платифілін
  D. Фамотидин

Е. Атропін

12. У хворого після операції розвинулась атонія кишок. Які з перерахованих фармакологічних груп препаратів треба використати для посилення моторики кишок?

А. Н-холіноміметики.

В. М-холіноблокатори.

С. Гангліоблокатори.

Д. Антихолінестеразні.

Е. α ₂- Адреностимулятори.

13. У мужчини 34 років на фоні незбалансованого харчування, нервових і фізичних перевантажень появились болі в епігастрії натще і через 1-1,5 годин після їжі, періодична печія після гострої та кислої їжі, відрижки повітрям і кислим, нудоти переважно натще. Рентгеноскопія шлунку і 12-палої кишки: виразкова "ніша" на задній стінці цибулини. Дихальний тест ( після перорального прийому сечовини, міченої радіоактивним вуглецем ) - позитивний.

Яка з вказаних схем лікування забезпечить кращу антихелікобактерну дію при вперше виявленій виразці 12-палої кишки ?

А. Де-нол + метронідазол + квамател ( фамотидин ).

В. Тетрациклін + вентер ( сукральфат) + контролок ( пантопразол).

С. Амоксицилін + метронідазол +паріет (рабепразол).

Д. Солкосерил + маалокс + омепразол.

Е. Гастроцепін + цитотек + ранітидин.

14. У хворого, 47 років, спостерігаються приступоподібні оперізуючі болі в верхній половині живота з іррадіацією в спину, нудоти, що посилюються після жирної чи гострої їжі. Об'єктивно: болючість в точці Губергріца, діастаза сечі - 1024 од., ά-амілаза крові-146 ммоль/ (год •л).

Який з вказаних медикаментів найефективніше знижує панкреатичну секрецію ?

А. Фестал.

В. Сандостатин.

С. Омепразол.

Д. Атропіну сульфат.

Е. ε- амінокапронова кислота.

15. Який з перерахованих препаратів відноситься до гепатопротекторів?

А. Лінекс

В. Лінкоміцин

С. Легалон

Д. Лідаза

Е. Лактулоза.

16. Заробітчанин, 28 років, на фоні незбалансованого і нерегулярного харчування почав відчувати натще ниючі болі в епігастральній області, періодичну печію після гострої, кислої, смаженої їжі, відрижки повітрям та кислим. Дообстеження пацієнта виявило в нього різко підвищену кислотність шлункового соку на фоні ерозивного антрального гастриту і дуоденіту.

Який з наведених нижче препаратів може забезпечити ефективну 24-годинну регуляцію кислотності в даного пацієнта вже при однократному прийомі на добу ?

А. Фамотидин ( квамател ).

В. Маалокс.

С. Сукральфат ( вентер ).

Д. Пірензепін ( гастроцепін ).

Е. Рабепразол (паріет).

17. Пацієнт 49 років, скаржиться на періодичні проноси до 6-7 разів на добу, постійний метеоризм, іноді - харчову алергію; на схуднення, загальну слабкість. В аналізі стільця виявлено наявність (+++) гемолізуючих штамів кишкової палички та протея, зменшення кількості лактобактерій.

Яка оптимальна схема лікування даного хворого ?

А. Спазмолітики, теплові процедури на живіт, вітамінотерапія.

В. Жовчогінні, ферментні засоби, лазеротерапія.

С. Адекватні антибактеріальні препарати, далі - курс пробіотиків.

Д.Імунотерапія, десенсибілізуючі засоби, далі санаторно-курортне лікування.

Е. Препарати молочнокислих бактерій і магнітотерапія.

18. Який з перерахованих антисекреторних препаратів відноситься до блокаторів протонної помпи?

А. Маалокс

В. Сандостатин

С. Фамотидин (квамател)

Д. Езомепразол (нексіум)

Е. Пірензепін (гастроцепін).

19. Який з перерахованих  препаратів відноситься до прокінетиків?

А. Лоперамід (імодіум)

В. Домперидон (мотіліум)

С. Фамотидин (квамател)

Д. Пантопразол (контролок)

Е. Пірензепін (гастроцепін).

20. Мужчина, 34 років, тривалий час відмічає розлиті болі мінливої локалізації в животі середньої інтенсивності, частіше через 20-30 хвилин після їжі або зранку, метеоризм, часті (7-10 разів на добу) проноси (водянистий стілець невеликого об'єму зі слизом), тенезми. Акт дефекації тимчасово зменшує або знімає біль. В анамнезі- перенесена 10 років тому харчова токсикоінфекція. Об'єктивно- болючість в нижній половині живота, кишки нерівномірно здуті і спазмують. Копроскопія: кал темного кольору, слиз, йодофільна флора ++, амілорея ( перетравлена клітковина ++, крохмаль + ).

Який препарат з групи прокінетиків можна застосувати в даного пацієнта ?

А. Мосаприд ( мосид ).

В. Атропіну сульфат.

С. Лоперамід (імодіум ).

Д. Но-шпа.

Е. Прозерин.

21. Чоловік, 20 років, скаржиться на пекучий стисний біль у надчеревній ділянці, печію, відрижку кислим. Об’єктивно:стан задовільний. Під час пальпації визначається болючість в надчеревній ділянці.ФГДС з морфологією біоптатів патології з боку слизової оболонки не виявила. Призначення якого препарату буде найбільш ефективним для курсового лікування виявлених симптомів?

А. Гастроцепіну.

В. Альмагелю.

С. Де - нолу.

Д. Омепразолу.

Е. Метоклопраміду.

22. У паціентки 48 р. на фоні періодичних проносів і здуття живота виявлений дисбіоз кишок II ст. Який з перерахованих препаратів є найбільш ефективним пробіотиком?

А. Імодіум

В. Біфідум-бактерин

С. Колі-бактерин

Д. Лактив-ратіофарм

Е. Бактисубтил.

23. У пацієнта 55 р. на фоні хронічного панкреатита алкогольного ґенезу розвилася стійка екзокринна недостатність з явищами малдигестії. Який з перерахованих препаратів краще застосувати для довготривалої корекції екзокринної недостатності підшлункової залози?

А. Мотіліум

В. Панкреатин

С. Креон

Д. Глібенкламід

Е. Еспумізан.

24. У хворого Б., 44 р, після зловживання алкоголю та  ирної їжі розвився приступ оперізуючих болів у верхній половині живота на фоні вираженої гіперамілаземії. Який з препаратів можна застосувати для найбільш ефективної антиферментної терапії?

А. Гастроцепін

В. Предуктал

С. Контрикал

Д. Фестал

Е. Фамотидин

25. Який зі вказаних засобів є  синтетичним холеретиком?

А. Берберину бісульфат.

В. Магнію сульфат

С. Платифіліну гідрохлорид

Д. Оксафенамід

Е. Нікотинамід

26. У пацієнтки А., 58 р., виявлені малосимптомні дрібні (4-6 мм) множинні камені жовчного міхура. Який з вказаних жовчогінних препаратів застосовується для розчинення жовчних каменів і був призначений в даному випадку?

А. Урсофальк

В. Магнію сульфат

С. Галстена

Д. Оксафенамід

Е. Холагол

27. Виберіть оптимальну схему курсової терапії  печії на фоні ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби:

А. Кларитроміцин + омепразол

В. Амоксицилін + фамотидин

С. Алмагель + вентер

Д. Мотіліум + рабепразол

Е. Імодіум + вікасол

28. До якої групи  препаратів відноситься гутталакс (піколакс)?

А. Послаблюючі засоби

В. Антидіарейні засоби

С. Прокінетики

Д. Седативні

Е. Сорбенти

29. Доза омепразолу в одній таблетці:

А. 20 мг

В.200 мг

С. 150 мг

Д. 300 мг

Е. 5 мг

30. Який антибіотик застосовується в лікуванні активного гелікобактеріозу зідно стандартів лікування Маастріхтського протоколу III перегляду)?

А. Цефтріаксон

В. Пеніцилін

С. Кларитроміцин
Д. Лінкоміцин
Е. Ципрофлоксацин

Відповіді на тести до теми: Лікування основних симптомів і синдромів в гастроентерології