Тема: Лікування основних симптомів і синдромів в гастроентерології Ч.3 - Терапія - Медичні дисципліни - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Веб-портал
для студентів - медиків
Анатомія Оперативна хірургія

Категорії розділу

Терапія [26]
Педіатрія [0]
Хірургія [1]
Оперативна хірургія [29]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Медицина

Головна » Файли » Медичні дисципліни » Терапія [ Додати матеріал ]

Тема: Лікування основних симптомів і синдромів в гастроентерології Ч.3
31.03.2016, 12:43

Загальні принципи лікування хворих з синдромом малабсорбції

 

1.    Лікувальне харчування – в межах столу №4.

Дієта має бути збалансована за амінокислотним, вітамінним та мінеральним складом. При синдромі малабсорбції медикаментозного генезу – своєчасна відміна препарату, що порушує всмоктування в тонкій кишці.

2.    Лікування основного захворювання при вторинному (набутому) синдромі порушення кишкової абсорбції:

  • захворювання шлунку (хронічний аутоімунний гастрит, рак шлунку, хвороби оперованого шлунку);
  • захворювання підшлункової залози (хронічний панкреатит, рак підшлункової залози);
  • захворювання гепато-біліарної системи (хронічний гепатит, цироз печінки, первинний рак печінки, біліарні хвороби з дискінезією жовчовивідних шляхів по гіпомоторному чи змішаному типу);
  • захворювання кишківника (хронічний ентерит, хвороба Крона, резекція кишківника, первинний дисбактеріоз ІІІ–IV ст.).

Покращення протікання основного захворювання призводить до значного зменшення проявів синдрому малабсорбції.

3.    Корекція нейроендокринних та астено-невротичних порушень (при наявності):

  • тиреотоксикозу; гіпотиреозу; хвороби Аддісона; цукрового діабету;
  • астено-невротичних порушень.
  1. Етіотропне лікування ентеропатії, що розвинулася в результаті:
  • тривалого застосування антибіотиків;
  • зловживання послаблюючими засобами;
  • як результат променевої терапії онкозахворювань;
  • внаслідок харчової алергії.

5.    Відновлення еубіозу кишківника (при наявності дисбактеріозу) з застосуванням:

  • коротких курсів антибактеріальних препаратів з урахуванням виділеної з кишківника мікрофлори (при дисбактеріозі ІІІ–IV ст.) або еубіотиків (препарати нітрофуранового ряду, похідні 8-оксихіноліну, препарати групи хінолонів);
  • наступних достатньо тривалих курсів пробіотиків (лактобактерин сухий, біфідумбактерин сухий, біфікол, біфі-форм, лінекс, лактив-ратіофарм, хілак-форте, бактисубтил, біоспорин).

6.    Індивідуалізована корекція метаболічних та електролітних порушень:

  • корекція порушень білкового обміну (збільшення кількості білка в дієті до 120–130 г, анаболічні стероїди, внутрішньовенне крапельне введення білкових препаратів);
  • корекція порушень жирового обміну (ширше застосування в дієті рослинних олій; ессенціале, ліпідні парентеральні емульсії);
  • корекція електролітних порушень, дефіциту мікроелементів (кальцію глюконат, калію хлорид, панангін, внутрішньовенне введення сольових розчинів, комплекси вітамінів з мікроелементами);
  • корекція дефіциту вітамінів (збалансовані полівітамінні комплекси (макровіт, ревіт, декамевіт, квадевіт, ундевіт, центрум, супрадин тощо), полівітамінні комплекси з набором мікроелементів (дуовіт, оліговіт), парентеральне введення вітамінів);
  • корекція анемії:
    • залізодефіцитної – препарати заліза в комплексі з вітаміном С (глобірон, ферроплекс та ін.);
    • В12-дефіцитної (внутрішньом’язове введення вітаміну В12).

7.    Застосування антидіарейних засобів (за показанням):

  • в’яжучі та обволікуючі препарати (танальбін, вісмуту нітрат, кальцію карбонат; «в’яжучі» рослини: кора дуба, супліддя вільхи, щавель кінський тощо);
  • адсорбенти (вугілля активоване, смекта, ентеросгель, каопектат).

8.    Вплив на моторно-евакуаторну функцію кишківника при діареї (за показанням):

  • селективні антагоністи Са-каналів у ШКТ (дицетель);
  • міотропні спазмолітики (но-шпа, папаверин);
  • М-холіноблокатори (бускопан, атропін);
  • прокінетики (цизаприд, дебридат);
  • опіоїди (кодеїн, реасек, імодіум) – лише при виражених проносах, що не припинилися при застосуванні інших препаратів.

9.    Застосування ферментних препаратів (за показанням):

панкреатин; мезим-форте; креон; панцитрат та ін.

 

Перед проведенням лікування хворих з синдромом малабсорбції дуже важливо вияснити, яке захворювання лежить в основі розвитку синдрому, так як лікування основного захворювання значно покращує або навіть нормалізує процеси всмоктування в тонкій кишці.

Жовчогінні препарати

Жовчогінні препарати (холагога) – це засоби різного походження, що підвищують секрецію жовчі печінкою і/або сприяють її виходу з біліарної системи в 12-палу кишку.

Класифікація жовчогінних засобів

  1. Препарати, що стимулюють холерез (холеретики).

Покращують утворення печінкою жовчі. Це – так звані істинні жовчогінні засоби.

Холеретики за походженням поділяють на чотири підгрупи:

  1. Препарати, що містять жовч або жовчні кислоти.
  2. Синтетичні холеретики.
  3. Препарати рослинного походження.
  1. Гідрохолеретики (препарати, що підвищують секрецію жовчі за рахунок її водного компоненту.

 

  1. Препарати, що покращують жовчовиділення.

Поділяють на три підгрупи:

  1. Холекінетики – препарати, що підвищують тонус жовчного міхура з одночасним включенням рефлексу розкриття сфінктера Одді.
  2. Холелітики (холеспазмолітики) – препарати, що сприяють розслабленню тонусу жовчних шляхів.
  3. Препарати поєднаної (модуляторної) дії на жовчовиділення – регулюють тонус клапанів та покращують скоротливість жовчного міхура і проток.
  1. Препарат комплексної дії на жовчоутворення та жовчовиділення

(поєднують властивості першої та другої підгруп

 

Зупинимось детальніше на названих групах жовчогінних препаратів.

 

І.   Холеретики

Загальні механізми дії холеретиків:

  • підвищення секреції жовчі безпосередньо за рахунок стимуляції секреторної функції паренхіми печінки;
  • підвищення осмотичного градієнта між жовчю та кров’ю, що обумовлює осмотичну фільтрацію в жовчні капіляри води та електролітів;
  • збільшення току жовчі жовчними шляхами, що призводить до запобігання або зменшення запального процесу та застою;
  • стимуляція рецепторів слизової оболонки тонкої кишки, що рефлекторно посилює холесекрецію.

Особливості дії різних підгруп холеретиків:

  • препарати із вмістом жовчі чи окремих жовчних кислот – здатні стимулювати утворення печінкою і секрецію з жовчю жовчних кислот; покращуючи колоїдні властивості жовчі;
  • гідрохолеретики – стимулюють виділення рідкої фази жовчі, розріджуючи її та збільшуючи об’єм;
  • інші дві групи холеретиків – поєднують вищевказані ефекти (хоча і діють більш м’яко), з переважанням того чи іншого.

 

 

1.1.   Препарати, що містять жовчні кислоти:

Препарат

Випуск та дозування

  1. Хологон
    (дегідрохолева кислота)

Випуск:        таблетки по 0,2 г.

Дозування: по 1–2 табл. 3 рази в день після їжі протягом 2–4 тижнів.

  1. Дехолін
    (натрієва сіль
    дегідрохолевої кислоти)

Випуск:        ампули по 5 мл 5% та 20% розчину.

Дозування: в/в по 5–10 мл 1 раз в 2–3 дні.

  1. Супрахол
    (дегідрохолева кислота)

Випуск:        драже по 0,02 г.

Дозування: по 1–2 драже після їжі 3 рази в день.

  1. Ліобіл
    (препарат ліофілізованої жовчі)

Випуск:        таблетки по 0,2 г.

Дозування: по 1–3 табл. 3 рази в день після їжі протягом 3–4 тижнів.

  1. Хенофальк, хенолол, хеносен
    (хенодезоксихолева кислота)

Випуск:        капсули по 250 мг №100.

Дозування: у залежності від показів та ваги пацієнта – від 2 до 6 капсул на день різнотривалими курсами

  1. Урсофальк, урсохол, урсосан
    (уреодезиксихолева кислота)

Випуск:        капсули по 250 мг №100.

Дозування: у залежності від показів та ваги пацієнта – від 1 до 5 капсул на день різнотривалими курсами

  1. Білагіт
    (холеїнат натрію 60 мг, фенолфталеїн 20 мг, метенамін 20 мг, папаверину хлорид 20 мг, метилгоматропіну бромід 1 мг, ментол 7,5 мг)

Випуск:        драже №30.

Дозування: по 1–2 драже 2–3 рази в день після їжі.

  1. Алохол
    (суха жовч тварин – 0,08 г, сухий екстракт часнику – 0,04 г, екстракт кропиви – 0,005 г, активоване вугілля – 0,025 г)

Випуск:        таблетки №30.

Дозування: 1–2 табл. 3–4 рази в день після їжі протягом 2 місяців.

  1. Фестал
    (компоненти жовчі 25 мг, панкреатин 200 мг, геміцелюлаза 90 мг)

Випуск:        таблетки №10 (№100).

Дозування: по 1–2 табл. (при потребі –більше) 3 рази в день після їди протягом 3–4 тижнів.

  1. Дигестал
    (екстракт жовчі 25 мг, панкреатин
    200 мг, геміцелюлаза 50 мг)

Випуск:        таблетки №30.

Дозування: аналогічно до фесталу.

  1. Холензим
    (суха жовч 0,1 г, висушена підшлункова залоза 0,1 г, висушена слизова тонкої кишки великої рогатої худоби 0,1 г)

Випуск:        таблетки №30.

Дозування: по 2 табл. 3 рази в день після їжі про-тягом 2–4 тижнів

 

Примітка:    1.  Препарати даної підгрупи застосовуються після їжі, щоб уникнути подразнення слизової оболонки шлунку натще жовчними кислотами. Всі наступні жовчогінні засоби в основному приймаються до їжі (або при потребі – і після їжі).

2.  Препарати хено- та урсодезоксихолевої кислот застосовуються також (і в основному) для медикаментозного розчинення холестеринових (м’яких) каменів у біліарній системі, а також для лікування та профілактики інтеропечінкового холестозу (при холангітах, гепатитах, цирозах).

3.  Білагіт має також регуляторну дію на жовчовиділення і тому може відноситися до комплексних жовчогінних препаратів.

4.  Препарати, вказані в п.п.7–11, за рахунок інших компонентів, у цілому покращують травний процес і застосовуються при різного генезу та тривалості малдигестії. Існує багато інших (окріс фесталу, дигесталу та холензиму) ферментних препаратів, що містять суху жовч у дозі 30–150 мг. Це – панзинорм форте, панпур, панкреон композитум, меркензим, мезим, ензистал тощо.

 

1.2. Синтетичні холеретики:

Препарат

Випуск та дозування

  1. Нікодин, білоцид
    (гідроксиметилнікотинамід)

Випуск:        таблетки по 0,5 г №2.

Дозування: по 2 табл. 3 рази в день до або після їжі 2–4 дні, потім по 1 табл. 3–4 рази в день протягом 2–3 тижнів.

  1. Циквалон
    (похідні циклогексану)

Випуск:        таблетки по 0,1 г.

Дозування: по 1–2 табл. 3 рази в день перед їжею.

  1. Оксафенамід
    (похідна саліцилової кислоти)

Випуск:        таблетки по 0,25 г.

Дозування: по 1–2 табл. 3 рази в день перед їжею

 

Примітка:    Синтетичні холеретики мають також м’яку антибактеріальну дію, тому мають деяку перевагу при лікуванні вторинних ДЖВШ на фоні запальних змін у біліарній системі.

 

1.3.  Препарати–холеретики рослинного походження:

Це засоби, виготовлені на основі рослин з переважною холеретичною дією: куркуми довгої (шафрану індійського), артишоку польового, цмину піскового тощо. Слід пам’ятати, що дані рослини і препарати з них, як правило, м’яко покращують жовчовиділення (холекінез) та гепатопротекцію.

Препарат

Випуск та дозування

  1. Фебіхол
    (фенінпентол – речовина з кореня куркуми)

Випуск:        капсули по 100 мг №50.

Дозування: по 1–2 капсули 3 рази в день до їжі протягом 2–3 тижнів.

  1. Соларен
    (екстрат кореня куркуми)

Випуск:        флакони по 25, 30 або 200 мл.

Дозування: по 25–30 капель 3 рази в день (з невеликою кіль-кістю води).

  1. Хофітол
    (сухий або водний екстракт з соку свіжих листків артишоку).

Випуск:        таблетки по 0,2 г №60; ампули по 5 мл.

Дозування: по 2–3 табл. 3 рази в день, перед їдою. Курс лікування – по 10–20 днів щомісяця.

По 5 мл в/м чи в/в (струйно повільно) 1–2 рази на добу протягом 15 днів.

  1. Курепар
    (рідкий екстракт артишоку, парагвайського ниркового чаю та філлантуса)

Випуск:        ампули для перораль-ного прийому по 5 мл.

Дозування: по 1 ампулі всередину 2 рази в день, (розчинив-ши її у склянці води чи соку) 15–20 днів.

  1. Фламін
    (сухий екстракт квітів цмину піскового)

Випуск:        таблетки по 0,05 г №10 або №30.

Дозування: по 1 табл. 3 рази в день за 30 хв. до їжі.

  1. Танафлон
    (згущений водний екстракт суцвіття пижми звичайного)

Випуск:        флакони

Дозування: по 1–2 столові ложки 3 рази в день, за 30 хв. до їжі протягом 20–25 днів.

  1. Холосас
    (сироп із згущеного водного екстракту плодів шипшини)

Випуск:        флакони

Дозування: по 1–2 чайні ложки 2–3 рази в день перед їжею протягом 3–4 тижнів

  1. Тиквеол, пеппонен
    (жирна олія з насіння гарбуза. Має також м’яку холекінетичну та гепатопротекторну дію, зменшує гіпертрофію простати)

Випуск:        капсули по 450 мг №84; флакони (тиквеол) по 100 мл олії.

Дозування: по 1 чайній ложці або по 4 капсули 3 рази в день за 30 хв. до їжі.

 

Примітка:    Вказані вище рослини-холеретики також входять у склад ряду комплексних жовчогінних препаратів (холагол, холагум, холафукс, поліфітохол та ін.), а також у склад ферментного препарату панкурмен (куркума – 8,5 мг, панкреатин – 35 мг).

 

1.4.  Гідрохолеретики

Це препарати, що збільшують секрецію жовчі за рахунок її водного компоненту.

До цієї групи відносяться  маломінералізовані мінеральні води:

  • Закарпатські мінеральні води:
    • «Лужанська»;
    • «Плосківська»;
    • «Шаянська» тощо;
  • «Миргородська»;
  •  «Ессентуки–4»;
  • «Березовская»;
  •  «Нафтуся»;
  • «Боржоми»;
  • «Смирновская»;
  • «Славяновская»;
  • «Джермук».
  •  

Варіанти застосування мінеральних вод з різною мінералізацією в залежності від типу ДЖВШ

Гіпертонічно-гіперкінетична форма ДЖВШ

Гіпотонічно-гіпокінетична
форма ДЖВШ

  • Мінеральна вода низької мінералізації з холеретичним ефектом («Нафтуся», «Смирновская», «Ессентуки №4», «Лужанська») при температурі 40–45 оС, дегазовані, по 0,5–1 склянці 3–4 рази на добу протягом 3–4 тижнів.
  • Мінеральна вода високої мінералізації з холекінетичним ефектом («Ессентуки №17, «Моршинська») в прохолодному виді по 1 склянці 3–4 рази на добу протягом 3–4 тижнів.

ІІ. Препарати, що покращують жовчовиділення продовження>>

Категорія: Терапія | Додав: АДМІН
Переглядів: 88 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Імя*:
Код *:
div id="footer">Copyright MyCorp © 2016 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz