Тема: Хронічний невиразковий коліт. Медикаментозна терапія - Терапія - Медичні дисципліни - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Веб-портал
для студентів - медиків
Анатомія Оперативна хірургія

Категорії розділу

Терапія [26]
Педіатрія [0]
Хірургія [1]
Оперативна хірургія [29]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
АДМІН

Медицина

Головна » Файли » Медичні дисципліни » Терапія [ Додати матеріал ]

Тема: Хронічний невиразковий коліт. Медикаментозна терапія
30.03.2016, 19:17

ІІ.  Медикаментозна терапія

 

  1. Антибактеріальна терапія і нормалізація мікрофлори кишок

Вибір антибактеріальних препаратів залежить від результатів бактеріологічного дослідження калу з виявленням різних варіантів дисбактеріозу кишечника. При виявленні інфекційних агентів (патогенна мікрофлора, паразити, гельмінти тощо) - обов’язкове повноцінне етіотропне лікування.

  1. При відсутності дисбактеріозу та вираженій активності запальних змін – препарати з протизапальним ефектом (інгібітори простагландинсинтетази): сульфасалазин по 1,0 г´4 р./ день, салофальк по 0,5´4 р./день - на протязі місяця.

При переважанні дистрофічних, атрофічних змін або мінімальній запальній активності процесу протизапальна терапія не проводиться.

 

  1. При дисбактеріозі ІІІ–IV ст. – антибіотики та інші антибактеріальні препарати на 7–10 днів в поєднанні з полівітамінними комплексами (В15, В6, В12, С, Е, А та ін.) з урахуванням характеру патогенної мікрофлори кишечника та її чутливості до антибіотиків (табл..6):

 

Таблиця 6

Характер порушень мікрофлори

Антибактеріальні препарати

  1. Стафілококовий дисбактеріоз

Еритроміцин по 0,25 г ´ 4 р./ добу.

Оксациллін по 0,5 г ´ 4 р./ добу.

Хлорофіліпт (препарат з листя евкаліпта) по 5 мл 1% р–ну в 30 мл води 3 рази / день за 30 хв. до їди.

Бісептол–480 по 2 таб. ´ 2 р./ день.

2.       При виявленні іерсініозу

Левоміцетин по 0,5 г ´ 3 р./ день.

Бісептол–480 по 2 табл. ´ 2 р./ день

  1. Протейний дисбактеріоз

Фуразолідон  по 0,1 г ´ 4 р./ день (або інші нітрофурани).

5–НОК (та інші похідні 8–оксихіноліна) по 2 табл. ´ 4 р./ день.

Бісептол–480 по 2 табл. ´ 2 р./ день.

Протейний бактеріофаг по 25 мг ´ 2 р./ день 3 цикли по 4 дні з перервами в 3 дні.

  1. Кандідомікозний дисбактеріоз

Ністатин по 500 000 ОД ´ 4 р./ день.

Леворин по 500 000 ОД ´ 4 р./ день.

  1. При невідомому варіанті кишкового дисбактеріозу та змішаному характері порушень

Препарати широкого спектру дії:

  • нітрофуранові (фуразолідон, ніфуроксазид);
  • оксихінолінові (5–НОК, нітроксолін, неграм, невіграмон, інтетрикс);
  • хлорофіліпт.

Тактика лікування дисбактеріозу в залежності від його важкості

 

Ступінь важкості дисбактеріозу

Препарати

І

Пробіотики, пребіотики.

Антибактеріальна терапія не застосовується

ІІ

Еубіотики (ніфуроксазид та інші нітрофурани, оксихінолінові препарати тощо) + пробіотики та пребіотики.

ІІІ

Антибіотики перорально згідно чутливості до них патогенів, далі – тривалий курс пробіотиків і пребіотиків.

IV

Комбінована антибіотико терапія (внутрішньо-венно та перорально), далі – тривалий курс пробіотиків та пребіотиків.

Еубіотики – препарати, що впливають на умовно–патогенну та патогенну мікрофлору без помітного негативного впливу на нормальну мікрофлору кишківника.

Пробіотики – препарати, що сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишок за рахунок вмісту молочнокислої флори і/або продуктів її життєдіяльності.

Пребіотики – препарати, що сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишок,однак не містять компоненти молочнокислих бактерій. Це – лактулоза (нормазе, дуфалак тощо), пектини, альгінати, деякі вітаміни (гр. В, фолієва кислота).

            Групи пробіотиків і пребіотиків разом називають синбіотиками.

 

Класифікація біопрепаратів–пробіотиків

Виділяють чотири групи цих препаратів:

  1. Пробіотики, які містять ліофілізат живих молочнокислих бактерій (що продукують молочну кислоту):
  • Лактобактерин - по 3-6 доз´3 рази в день;
  • Біфідумбактерин - по 1 ампулі (5 доз) ´2-3 рази в день;
  • Біфікол - по 1 флакону (5 доз)´2 рази в день;
  • біфідок.
  1. Пробіотики з комбінацією живих молочнокислих бактерій та інших представників природної мікрофлори кишок. Мають комбіновану дію:
  1. без захисної оболонки:
  • йогурт – по 2–5 табл. в день;
  • омніфлор - 1-2 таблетки 3-4 рази вдень;
  • нормофлор - 2 капсули 3-4 рази в день.
  1. із захисною оболонкою:
  • біфі–форм – 2 капсули (до 4-х) в день;
  • лінекс – 2 кап. ´ 3 рази в день;
  • лактовіт – 2 кап. ´ 2 рази в день;
  • лактив – 1 кап. ´ 2 рази в день.
  1. Препарати, що містять концентрат продуктів метаболізму бактерій і молочну кислоту:
  • Хілак та хілак-форте - по 40-60 крапель 3 рази в день 7-10 днів, далі по 20-30 крапель в день 2-3 тижні.
  1. Пробіотики, що містять спороутворюючі штами природних мікробів кишок, які не виробляють молочну кислоту, але мають антагоністичну дію на агресивну мікрофлору в кишках:
  • Бактисубтил - по 0,2 г´3 р./день;
  • Біоспорин, флонівін - по 1-2 табл. ´3 р./день.

(Формально 4 група є не пробіотиками, а еубіотиками).

Якщо при функціональній діареї, метеоризмі, для профілактики дисбактеріозу та лікування дисбактеріозу І–ІІ ст. можна застосовувати любу з груп пробіотиків, то для етапного лікування дисбактеріозу ІІІ–IV ст. ефективні препарати другої групи (особливо 2b), дещо менш ефективні – першої групи (вони також гірше переносяться). Препарати групи 2b стійкі до дії антибіотиків, тому можуть призначатися з першого дня антибіотикотерапії дисбактеріозу.

 

Курс пробіотиків при лікуванні дисбіозу – достатньо тривалий, як правило, не менше місяця під контролем повторних бактеріологічних аналізів.

 

  1. Нормалізація моторної функції кишківника та корекція порушень стільця:

 

  1. При діареї, резистентній до антибактеріальної терапії або не пов’язаній з дисбактеріозом, рекомендовано застосування препаратів, що безпосередньо збільшують в’язкість вмісту кишок:
  1. в’яжучі та обволікуючі препарати:
  • танальбін по 0,5 г ´ 3 р./ день до їди;
  • вісмута нітрат по 0,5 г ´ 3 р./ день за 30 хв. до їди, де-нол - по 1 таб.´4 р./день;
  • кальція карбонат по 0,5 г ´ 3 р./ день за 30 хв. до їди.
  1. адсорбенти:
  • вугілля активоване (карболен) по 2 табл. ´ 3 р./ день протягом 3–5 днів;
  • поліпефан – призначається у вигляді гранул перед їдою по 1 столовій ложці в ½ –1 стакан кип’яченої води 3 рази / день протягом 5–7 днів;
  • ентеросгель – по схемі;
  • смекта по 1 порошку 2–3 рази на день на 100 мл води, 5–7 днів;
  • каопектат по 1–2 табл. ´ 2–3 р./ день, запити водою;
  • сабсимплекс (симетикон) по 2 табл. ´ 3 р./ день після їди;
  • білігнін - по 1-2 чайні ложки 3 р./день перед їжею, запиваючи водою.

 

  1. Вплив на моторно-евакуаторну функцію кишечника при діареї. З цією метою використовуються препарати, що сповільнюють пасаж кишкового вмісту і зменшують скоротливість кишок:
  1. опіоїди (похідні морфіну):
  • кодеїн по 15–60 мл на прийом
  • реасек (комбінований препарат: атропіна сульфат + дифеноксилата гідрохлорид) – стартова доза – до 4 таблеток, повторний прийом 2 таблетки через 6 годин, далі при необхідності по 1–2 табл. ´ 3 р./ день;
  • лоперамід (імодіум) – призначають при гострій діареї спочатку по 0, 004 г (2 капсули), потім після кожного рідкого стільця по 0,002 г (1 капсула), проте не більше 6 капсул в день. Аналогічно застосовують і нуфеноксол.

Дані препарати застосовують лише при вираженій діареї, резистентній до дії інших антидіарейних засобів.

 

  1. при гіпертонічно-гіперкінетичній дискінезії з больовим синдромом:
  • міотропні спазмолітики
  • но–шпа по 1 табл. ´ 3 р./ день;
  • папаверин 2 мл ´ 2 р./ день в/м;
  • селективні антагоністи Са–каналів у ШКТ
  • дицетель (пінаверіум–бромід) по 1–2 кап. ´ 3 р./ день;
  • М–холіноблокатори
  • атропін 0,1 % – 0,3-0,5 мл підшк.;
  • платифілін 0,2% – 1 мл підшк.;
  • бускопан (гіосцину бутил-бромід);
  • скополамін.
  1. прокінетики (регулюють моторику кишок в залежності від потреб організму):
  • цизаприд (пропульсид, координакс) – 1–2 табл. ´ 3 р./ день за 30 хв. до їди;
  • тримебутин (дебридат) – в аналогічних дозах. Для дітей є дані препарати у формі сиропу;
  • малоефективним є метоклопрамід (церукал). Застосовують при відсутності вищевказаних прокінетиків та супутній патології гастродуоденальної зони по 0,01 г ´ 3 р./ день або в/м;
  1. при стіких діареях, пов’язаних з нервовими розладами чи інтоксикаціями, резистентних до дії інших препаратів – нейролептики з дофамінолітичною дією:
  • галоперидол;
  • етаперазин;
  • еглоніл (сульпірид).

2.3.   При хронічних гіпотонічних закрепах - послаблюючі засоби:

 

  1. засоби, що гальмують реабсорбцію води і натрію в кишках і стимулюють секрецію:
    • засоби з антраглікозидами (рамніл 1-2 таб. на ніч, екстракт крушини, сенадексин, тисасен, рамніл - в аналогічних дозах; регулакс - по 1-2 брикетики перед сном);
    • деривати дифенілметана (фенолфталеїн по 0,1 г ´ 2-3 р./день; бісакодил по 1-3 драже перед сном або у свічках ректально на ніч);
    • касторова олія - по 15-30 г (або 15 капсул) на протязі 30 хвилин;
    • сольові засоби (карловарська сіль, сіль «Барбара» - по 2 чайні ложки на о,5 л теплої води, приймати по 1/2-1 склянці 2-3 р./день; гутталакс або лаксигал - по 10-20 крапель ввечері.

 

  1. засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту (ламінарид по 1 таб. ´3 р./день після їжі, запити водою; лактулоза (нормане) - по 1-3 столових ложки в день; висівки та ін.).

 

  1. засоби, що розм.’якшують калові маси: жирні олії (мигдальна, оливкова, вазелінова та ін.) - по 1-2 чайні ложки 1-2 р./день.
  1. Лікування виражених алергічних реакцій – антигістамінні препарати:
  • тавегіл 1  табл. ´ 3 р./ день;
  • супрастін 1 табл. ´ 3 р./ день;
  • дімедрол 1 табл. ´ 3 р./ день.

При харчовій алергії – елімінаційна дієта (виключення з раціону продуктів–алергенів).

 

  1. Місцеве лікування проктосигмоїдиту:
  • лікувальні мікроклізми (настої трав з ромашки, звіробою звичайного та інших протизапальних рослин) - №10;
  • свічки з екстрактом белладонни, анестезином – при геморої, тріщинах, болях при опорожненні кишечника («Анузол», «Нео-Анузол»), вводяться per rectum 2 р./ день.

 

  1. Стабілізатори мембран кишкового епітелію (так звані гепатопротектори):
  • ессенціале 2 кап. ´ 3 р./ день;
  • силібор – 1–2 кап. ´ 3 р./ день;
  • карсил (легалон) – 1–2 кап. ´ 3 р./ день
  • ант раль про 1 таб. ´ 3 р./ день.

За рахунок вмісту біофлавоноїдів ці препарати є універсальними цитопротекторами та мембраностабілізаторами.

 

  1. Ферментні препарати (компенсація явищ малдигестії).
  1. Препарати панкреатину:
  • панкреатин;
  • креон;
  • мезим-форте.
  1. Комбіновані препарати, що містять крім ферментів підшлункової залози жовчні кислоти, а також екстракт слизової шлунка та амінокислоти:
  • фестал;
  • дигестал,;
  • панзинорм.

У сучасні ферментні препарати також включають сорбенти (симетикон).

 

Дозування ферментних препаратів:

В перший тиждень призначають в середньому по 4 таблетки
3 р./день під час їди з поступовим зменшенням дози на 3 таблетки щотижня до повної їх відміни при досягненні ефекту.

 

  1. Лікування мікроскопічних колітів базується на принципах «послідовного підходу» (при неефективності лікування послідовно призначаються наступні групи препаратів аж до хірургічного втручання) :

Низькофібринова дієта, антидіарейні засоби                                   →

Де-нол по 240 мг 4 р. на добу 8 тижнів або холестирамін 12-16 г на добу                                                                                                      

Препарати 5-аміносаліцилової кислоти ( месалазин) 1,5- 3 г на добу 1-2 місяці з поступовим зниженням дози після досягнення клінічного ефекту ще на протязі 2-3 місяців                                   

Курсовий прийом ципрофлоксацину (800 мг на добу) або інших антиінфекційних засобів (метронідазолу, тетрацикліну тощо)     

Гормонотерапія (будесонід 9 мг на добу чи преднізолон 40-60 мг на добу                                                                                                

Метотрексат – 2,5 мг на добу                                                           

Синтетичний аналог соматостатину (октреотид 300 мг на добу) 

Хірургічне лікування (колектомія або ілеостома).      

 

        

ІІІ.   Фітотерапія (у вигляді водних відварів та настоїв по 100–150 мл 2–3 рази в день за 30 хв. до їди):

 

  1. протизапальний ефект:
  • ромашка лікарська;
  • звіробій звичайний (трава);
  • кропива дводомна (листки);
  • деревій звичайний;
  • квітки календули;
  • обліпиха крушиновидна.
  1. при домінуванні діареї:
  • плоди чорниці звичайної, терен;
  • кора дуба;
  • супліддя вільхи;
  • трава щавелю кінського;
  • шкірка гранату.
  1. при домінуванні закрепів:
  • льон звичайний;
  • алое деревовидне;
  • крушина вільховидна;
  • касія вузьколиста (сена індійська);
  • александрійський лист (жостір проносний).
  1. при метеоризмі та спазмах:
  • кріп запашний (насіння);
  • кмин звичайний;
  • аніс звичайний;
  • чебрець звичайний;
  • материнка звичайна;
  • фенхель звичайний;
  • м’ята перцева;
  • меліса лікарська;
  • хміль звичайний;
  • валеріана лікарська;
  • собача кропива (пустирник);
  • глід криваво-червоний.

Комбінують по 1–2 препарати з підгруп а) та d), а також по 1 препарат з підгруп b) або с) (в залежності від характеру дискінетичного синдрому). Курс - не менше 20 днів, добре поєднується з про- біотичною терапією.

IV.    Фізіотерапія.

  1. при загостренні ХК з больовим синдромом спастичного генезу – теплові процедури на живіт:
  • сульфідні грязі, озокерит, парафін;
  • індуктотермія, УВЧ–терапія, НВЧ–терапія;
  • показана також магнітотерапія.
  1. при преважанні спастичних закрепів або діареї:
  • електрофорез з платифіліном або сульфатом магнію;
  • процедури з підгрупи а).
  1. при гіпотонічних закрепах:
  • діадинамотерапія;
  • ампліпульстерапія в стимулюючому режимі;
  • інші види електростимуляції імпульсними струмами;
  • електрофорез з прозерином, хлористим кальцієм:
  • масаж живота;
  • лікувальна фізкультура.
  1. поза загостренням ХК рекомендується також питний прийом мінеральних вод:
  • при спастичних та гіпермоторних явищах – маломінералізовані вуглекислі гідрокарбонатні води («Лужанська», «Боржомі») в теплому вигляді (температура 38–40 оС), дегазовані, по 50–100 мл за 30 хв. до їди або після неї;
  • при гіпотонії, закрепах – високо- і середньомінералізовані води із вмістом сульфатів, кальцію, магнію («Моршинська») по 150–200 мл натще, кімнатної температури, з природним газом.
  1. Прогноз. При адекватному лікуванні прогноз сприятливий, працездатність не обмежена. Обмеження працездатності – при генералізованих формах дисбактеріозу аж до інвалідності ІІ–ІІІ групи.

Диспансеризація. Контроль дільничого терапевта та гастро-ентеролога. Планове обстеження – 1 раз на рік (при легкому протіканні ХК з рідкими загостреннями) або 2 рази на рік (при ХК з частими загостреннями). Профілактичні заходи – регуляція харчування, корекція порушень стільця, санаторно-курортне лікування.

 

Категорія: Терапія | Додав: АДМІН
Переглядів: 70 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Імя*:
Код *:
div id="footer">Copyright MyCorp © 2016 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz